Призначені субсидії вже не нараховують. Квитанції на оплату житлово-комунальних послуг у столиці приходять без урахування призначених субсидій. Те саме відбувається в регіонах. Поки літо і немає опалення, жити ще якось можна. Проте взимку колапс системи субсидій може призвести до замерзання всієї країни та розвалу ЖКГ.
Незважаючи на кризу, що насувається, чиновники не сумують і генерують нові ідеї. Звучать думки про те, що проблема в непрозорості розрахунків між підприємствами теплокомуненерго та «Нафтогазом» шляхом взаємозаліків. Мовляв, якщо перейти на розрахунки живими грошима, то все буде добре. Звідки візьмуться живі гроші, якщо коштів бракує на взаємозаліки, чиновники не кажуть.
До того ж «Нафтогаз» нарощує борги через нарахування штрафів і пеней. Доходить до того, що підприємство винно, умовно кажучи, 1 млн грн, а зі штрафами та пенями ця сума розростається до 5 млн грн і зростає й далі. Як наслідок, отримуємо гігантські борги, у структурі яких борги за реально спожитий газ становлять меншу частину. До того ж значна частина боргів комунальних підприємств виникла саме тому, що держава заборгувала за субсидіями, за останніми оцінками, близько 35 млрд грн.
За даними «Нафтогазу», борг за газ підприємств теплокомуненерго і ТЕЦ на 13 червня досяг майже 25,9 млрд грн. Найбільше заборгувала приватна компанія «Київенерго» – понад 4,3 млрд грн.
У компанії спростовують цю суму. За словами фінансового директора ПАТ «Київенерго» Тетяни Грязнової, компанія списала штрафні санкції за відсутні борги відповідно до закону №1730 про реструктуризацію боргів підприємств теплокомуненерго, тому залишився борг на суму 3 млрд грн. Зі свого боку, з цієї суми майже половина, а саме 1,47 млрд грн, виникла через затримку надходжень з бюджету на покриття пільг і субсидій.
Наприкінці минулого року, під час формування бюджету на 2017 р., багатьом було зрозуміло, що виділених на нинішній рік 50 млрд грн на субсидії може забракнути. За деякими оцінками, потрібно додати ще 25-27 млрд грн.
Однак Міністерство фінансів вважає, що для забезпечення субсидій до кінця 2017 р. необхідно виділити додатково 15 млрд грн. Саме ця сума фігурує в законопроекті про внесення поправок до бюджету, який депутати розглянули тільки в першому читанні.
Очікувано виявилося, що ті 50 млрд грн, які були передбачені бюджетом-2017, а потім зменшені до 47 млрд грн. Причина в тому, що майже 8 з 13,5 млн домогосподарств знадобилися субсидії через подорожчання газу до 6879 грн за 1 тисячу кубів.
«Німецька ціна плюс транзит з Німеччини (тобто ціну газу встановили рівною ціні німецького газового хаба NCG. – Авт.) поховала підприємства теплокомуненерго. Заборгованість ТКЕ за газ перед «Нафтогазом» склала 25 млрд грн. Усіх загнали в субсидії», – описує ситуацію колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.
Цього можна було б уникнути, якби, наприклад, весь газ вітчизняного видобутку йшов у комунальний сектор, а продавали його населенню та ЖКГ за собівартістю. Наприклад, експерт Валентин Землянський (що працював у «Нафтогазі» за Януковича. – Ред.) стверджує, що для вітчизняного газу $80 є цілком реальною ціною навіть з урахуванням так званої інвестиційної складової, що спрямовується на розвиток газової галузі і збільшення вітчизняного видобутку.
За деякими даними, 2016 року в Україні було видобуто 20 млрд кубів газу, а обсяг споживання населенням і комунальним сектором – 17 млрд кубів. Тобто газу вітчизняного видобутку із запасом вистачає на комунальний сектор.
Деякі політичні сили намагалися оскаржити в судах підвищення цін на газ і тарифів на комуналку, утім, поки що безуспішно. Ідеться про позов Юлії Тимошенко щодо скасування постанови Кабміну від 27 квітня 2016 р. №315 про встановлення єдиної ціни на газ для всіх споживачів 6879 грн за 1 тис. кубометрів.
Розгляд позову розтягнувся на рік. Представники позивача вважають, що суд навмисно затягує розгляд, щоб не ухвалювати рішення про скасування нових тарифів. Якщо суд стане на бік Тимошенко, то виникнуть підстави для повернення переплачених коштів, сплачених споживачами за газ і послуги теплокомуненерго.
Розуміючи, що нинішній колапс комуналки загрожує вибухом під час майбутнього опалювального сезону, в уряді заворушилися. Наприклад, почались оптимізації.
Так, 2016 року до держбюджету повернено 16 млрд грн невикористаних субсидій через завищені норми споживання. Очікується, що 2017 року ця сума становитиме 10 млрд грн, однак використовувати ці кошти можна буде тільки після закінчення довгої бюрократичної процедури повернення, а кошти на підготовку до зими потрібні вже зараз.
Також чиновники знову заговорили про недосконалість системи субсидіювання і про потребу переходу до повноцінної адресної виплати кожній родині в грошовому вигляді, тобто про монетизацію субсидій. Крім того, в уряді прогнозують, що зростання доходів населення нібито дасть змогу знизити витрати на субсидії.
У сухому залишку маємо таке. За даними Мінфіну, з передбачених на нинішній рік 47 млрд грн на пільги та субсидії за п’ять місяців року витрачено вже 35,3 млрд грн. Тобто до кінця року залишилося менше 12 млрд грн. Водночас уже узгоджено та підписано протоколи розрахунків за пільгами та субсидіями на суму 56,6 млрд грн, тобто до кінця року вже бракує 10 млрд грн.
За розрахунками асоціації «Укртеплокомуненерго», на нинішній рік для пільг і субсидій буде потрібно 75-77 млрд грн, а тому обіцяних Кабміном 15 млрд грн вистачить лише до жовтня. Через борги та брак грошей більшість підприємств теплокомуненерго перейшли на чотири- та навіть триденний робочий тиждень, хоча зараз вони мають на повну силу готуватися до опалювального сезону.
