Нині Україна знаходиться в процесі реформування податкових органів країни. Хоча на початку цього року було багато оптимізму у зв'язку зі створенням Бюро економічної безпеки, зараз, з огляду на те як нове відомство поступово набуває реальних обрисів, виникають вже знайомі проблеми.
Податкові органи України традиційно розглядаються діловими колами країни як серйозна загроза. Ряд складних і часто неоднозначних законів постійно створювали можливості для різних контролюючих і правоохоронних органів тиснути на легальний бізнес. Це призвело до широко поширеної практики корупції та використання політиками та олігархами, яких часто звинувачують у використанні податкових органів в якості важеля тиску на своїх конкурентів і опонентів. Як інформують Економічні новини, про це пише The Atlantic Council.
Ще однією серйозною проблемою є широкий спектр різних державних органів, які мають право втручатися в справи бізнесу. Протягом багатьох років часто траплялося, що бізнесмени вигравали битву з податковою службою, а потім стикалися з економічним відділом Служби безпеки України або Національної поліції. Зайве пояснювати, що це мало сприяло економічному зростанню або поліпшенню інвестиційного клімату у країні.
З огляду на ці проблеми, Бюро економічної безпеки було задумано як зонтичний орган, який розслідуватиме всі види економічних злочинів і служити платформою для конструктивного діалогу між державою і бізнес-спільнотою. У разі ефективної реалізації ця реформа здатна значно поліпшити умови ведення бізнесу в Україні.
Однак разом з великими можливостями з’являються і великі загрози. Широкі повноваження, передбачені для Бюро економічної безпеки, можуть швидко перетворитися в монстра, якщо їх не контролювати. Тут є очевидні можливості для корупції та зловживання владою, тому вкрай важливо, щоб нове відомство залишалося незалежним від олігархічного і політичного впливу.
Нинішня влада, включаючи Офіс Президента Зеленського, демонструє дещо двозначне ставлення до цих реформ. З одного боку, вони охоче визнають недоліки існуючої системи та висловлюються на підтримку масштабних реформ. Разом з тим, вони часто демонстрували явне небажання грати за правилами більш зрілих демократій, де багато що залежить від стримувань і противаг, які забезпечуються незалежністю окремих державних органів.
Наприклад, адміністрація Зеленського звинувачується у втручанні в діяльність державного енергетичного гіганта «Нафтогаз» і Національного банку України з метою заміни незалежного керівництва на лояльне. Такі кроки підірвали довіру до України в частині корпоративного управління на державних підприємствах, яка раніше вважалася одним з небагатьох справжніх проривних кроків попередньої влади.
Законодавство, прийняте на початку 2021 року передбачало запуск Бюро економічної безпеки до 26 вересня. Цей термін не було дотримано. Бюро має налічувати 4 000 співробітників, але процес відстає від графіка в основному через технічні причини. При цьому кілька затверджених призначень на керівні посади вже підігрівають побоювання з приводу довіри до Бюро.
Бюро має очолити Вадим Мельник, колишній глава Державної фіскальної служби України. Іншими словами, нібито новаторське нове відомство буде очолювати людина, яка всю свою кар’єру провів в рамках існуючої української фіскальної системи.
Також виникають питання щодо процесу відбору до Громадської наглядової ради Бюро. Згідно із законодавством, ця рада з п’ятнадцяти членів повинна бути обрана шляхом таємного голосування представників громадянського суспільства України. Саме голосування виявилося проблематичним, багато потенційні учасники скаржилися, що дізналися про процес тільки за кілька годин до закінчення терміну подачі кандидатур. Критики також стверджували, що деякі з обраних членів ради мають зв’язок з Офісом Президента.
Процес найму співробітників Бюро триватиме протягом наступних декількох місяців. По мірі формування більш повної картини майбутнього персоналу Бюро стане ясніше, чи є ця ініціатива справжнім розривом з минулим. Чи буде в Бюро більше аналітиків, ніж детективів і виконавців? Другим показником намірів стане присутність в новій структурі колишніх співробітників фіскальної служби.
Ще є надія, що Бюро економічної безпеки зможе досягти своєї мети – перетворити відносини між правоохоронними органами та бізнес-спільнотою в Україні. Однак спостерігачі від громадянського суспільства і міжнародні партнери повинні уважно стежити за процесом набору співробітників в найближчі місяці. Україна не може дозволити собі втратити реальну можливість змінити країну на краще.
