З будинковими лічильниками – у колгоспне майбутнє?

10 Серпня 2017, 18:20
meters Економічні новини - головні новини України та світу

Ухвалений закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» очікувано викликав величезний резонанс. Під гаслами про енергозбереження протягнули норматив, що дозволить не просто стягувати з мешканців неправомірну вигоду, а й нав'язати колективну відповідальність.

У червні 2017 р. Верховна Рада у другому читанні ухвалила закон (№4901) «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а 27 липня Петро Порошенко підписав цей документ. Згідно із законом нарахування оплати за спожиті комунальні послуги за нормами скасовується, і тепер кожен будинок має бути обов’язково обладнано лічильниками тепла, гарячої та холодної води.

Підключення будинків до мереж тепло- та водопостачання без відповідних приладів обліку заборонено. Такі лічильники мають бути встановлені операторами зовнішніх мереж до 1 жовтня 2017 р. для нежитлових будівель та до 1 жовтня 2018 р. – для житлових будинків. Витрати на придбання та встановлення приладів обліку відшкодовуватимуть споживачі через відповідні надбавки до тарифів.

Офіційна аргументація на користь ухваленого закону є такою. «Основна мета закону – це перехід на 100%-вий облік споживання теплової енергії, гарячої та питної води за допомогою лічильників, що не дозволить перекласти на пересічного громадянина наднормативні втрати монополістів і закладе принцип, відповідно до якого кожен оплачуватиме тільки ті обсяги комунальних послуг, які він фактично спожив», – заявив народний депутат від фракції «Народний фронт» Віталій Сташук.

«Завдяки обліку населення платитиме тільки за спожиті ресурси. Введення норм цього закону дасть змогу контролювати ефективність реалізації заходів з енергоефективності. Усе це має сприяти зменшенню витрат споживачів на оплату комунальних послуг», – повідомила прес-служба президента.

Зазначається, що закон розроблено з метою імплементації в Україні статей директиви Євросоюзу 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність, що є частиною зобов’язань України перед Європейським союзом. Щоправда, у Європі навряд чи додумалися б скасувати облік за індивідуальними приладами на користь колективного обліку, про що далі.

Ухвалений закон різко змінює принцип нарахування плати за комунальні послуги: мешканцям багатоквартирних будинків нав’язують оплату за воду та тепло не за індивідуальними, а за загальнобудинковими лічильниками.

Ця норма цілком суперечить чинному закону «Про житлово-комунальні послуги», згідно з яким постачальники комунальних послуг зобов’язані укласти прямі договори зі споживачами та вести поквартирний облік.

Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко коментує ситуацію так: «Після ухвалення закону про комерційний облік чинні норми законодавства фактично будуть скасовані. Адже тепер пропонують платити за загальнобудинковим лічильником, а показники квартирних приладів обліку будуть використані лише для обчислення частки кожної оселі в загальному рахунку. Водночас усе, що будинок фактично спожив, розподілятимуть між усіма мешканцями».

«Така ситуація ніяк не стимулює монополіста до підтримки мереж у справному стані – адже за весь витрачений ресурс заплатить кінцевий споживач», – зазначає Сергієнко.

Відомо, що багато мешканців спотворюють показники лічильників, наприклад, використовуючи магніти. Саме це часто є причиною того, що показники будинкових лічильників сумарно істотно перевищують сумарні показники квартирних лічильників.

Проте незрозуміло, чому за злодійство одних мають платити ті, хто платить за справним лічильником? Замість того, щоб виявляти та карати порушників, влада таким законом встановлює колективну відповідальність. Адже згідно з базовими демократичними нормами, відповідальність може бути тільки індивідуальною.

До того ж постачальник має всі можливості «підкручувати» будинковий лічильник у бік переспоживання або в інший спосіб фальсифікувати дані, наприклад, щоб оптимізувати втрати в мережах, чи поступової компенсації колишніх недоплат, чи просто для отримання неправомірної вигоди. Проконтролювати це споживачі не можуть за визначенням.

На думку заступника директора Українського центру соціальної аналітики Валерія Песецького, переведенням обліку з індивідуальних на будинкові лічильники влада сподівається перекласти проблему індивідуальних боргів і боржників з плечей постачальників послуг на плечі мешканців будинку. Перед мешканцями постане вибір: платити за себе та за іншого, входити в конфлікт із цими іншими, не порушуючи норм кримінального кодексу, або зіткнутися з проблемою відключення будинку загалом від тепла, гарячої та холодної води.

«За такої масовості неплатежів влада шукала і шукає виходи. Система субсидій, на жаль, проблему не вирішила. Обсяги субсидування раптом почали різко відрізнятися від обсягів колишнього дотування галузі в бік зростання. З якими, на жаль, бюджет країни не став справлятися. Не допоміг задум ввести пеню та штрафи. Ймовірно, на той час, як його озвучили, кількість боржників налічувала мільйони громадян, і виникало банальне запитання: як адмініструвати нарахування штрафів за такої кількості «тих, хто провинився»? Адже якщо вони раніше ігнорували платіжки, то тепер ігноруватимуть нові, з пенею та штрафами. Не стало масовим і виселення за борги», – пояснює експерт.

Валерій Песецький називає новий закон «якісним стрибком у мисленні нашого депутатського ОЗУ», бо така новація дає унікальні можливості для монополістів у сфері ЖКГ: «Отже, базова ідея, якщо відволіктися від «райдужної» оболонки коментарів авторів закону й ангажованих експертів, полягає в тому, щоб постачальників вивести із зони конфлікту з індивідуальними споживачами та перевести на рівень «війни» з будинками загалом. Сценарій останньої буде простим: є борг – відключаємо весь будинок, немає – постачаємо далі. А борг буде, і тільки зростатиме. Почне створюватися боргова піраміда, яка просто призведе до того, що ніхто не платитиме, і будинок відключать від послуги».

До речі, з цим уже зіткнулися кооперативи й так звані ОСББ. Тепер цю практику хочуть поширити на всі будинки. Цілком можливо, що в такий спосіб громадян намагаються все-таки загнати в ОСББ.

Такої ж думки й експерт Олександр Сергієнко: «Ймовірно, в такий спосіб держава намагається стимулювати громадян до об’єднання, наприклад, в ОСББ, щоб привести до ладу будинок і звести до мінімуму втрати води, тепла та інших ресурсів. Адже, як показала практика, українці не дуже хочуть брати на себе відповідальність за утримання свого житла».

Зазначимо від себе, що тут шановний експерт не зовсім має слушність. По-перше, в Україні вже давно є ОСББ. Це відповідні комунальні підприємства, що формуються виборними органами місцевого самоврядування. І завдання полягає не в тому, щоб створювати ОСББ, а в тому, щоб змусити працювати ті, що є.

Залишити коментар:
Подписаться
Уведомить о
0 Комментарий
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Відео
Всі статті