Офіс реформи адміністративних послуг при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі ініціює реформу інституту реєстрації. Про це йдеться в підготовленому офісом новому проекті закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Він передбачає спрощення порядку реєстрації. Досить буде лише подати декларацію. Зокрема, це можна буде зробити онлайн. Реєстрація здійснюватиметься в момент звернення. Довідка про реєстрацію більше не буде потрібна – усі держоргани, що її зараз вимагають, зможуть отримати необхідну інформацію з єдиної бази. Щоправда, планується введення перевірок перебування людини в місці, де вона зареєструвалася.
Нагадаємо, у 2003 р. Верховна Рада ухвалила закон, яким скасовано інститут прописки. Тепер це називається «реєстрацією місця проживання». Для того щоб отримати таку реєстрацію, потрібно подати заяву, проте в реальному житті все набагато складніше – без додаткових документів зареєструватися в Україні майже неможливо. У 2016 р. також зроблено не дуже вдалу спробу повернути право реєстрації за місцем проживання місцевій владі.
Як зазначає керівник сектора політики та реінжинірингу Офісу реформи адміністративних послуг Людмила Рабчинська, протягом року послугою реєстрації користуються понад 2 млн осіб. Вони витрачають на це від кількох годин до декількох днів. І що найважливіше: до 30% громадян не можуть зареєструватися за місцем їхнього фактичного проживання.
Водночас в інтернеті дуже багато оголошень щодо послуг реєстрації. Так, за 2-3 тис. грн будь-кому нібито можуть поставити штамп у паспорті з місцем фактичної реєстрації.
І хоча вищезгаданий законопроект є ширшим і має спростити процедуру (наприклад, заява матиме повідомний характер), багатьох збентежила саме норма про перевірки
«Гадаю, що це більше статистична потреба, ніж спроба встановити контроль за пересуванням громадян. Хоча побічно до цього можна прийти. Питання в тому, на яких підставах може проводитися така перевірка і чи матиме відповідальність особа, що проживає не за місцем реєстрації», – говорить «і» адвокат Дмитро Гутгарц.
«Процедура перевірок, точніше, листування, що передує перевіркам, – дуже трудомістка для особи, яку перевіряють. Підстави для здійснення перевірки є неоднозначними, розмитими. Це створює можливість для маніпуляцій («неповні відповіді на лист-опитувальник», «ненадання належних доказів», «наявність у перевіряючого сумнівів» тощо). З огляду на це, у разі «потреби» можливим буде перевірити місце проживання буквально будь-якої особи», – пояснює в коментарі «і» Максим Колдоба, партнер Юридичної компанії JUSTL.
На його думку, однією з прихованих цілей упровадження таких перевірок є законна можливість здійснити огляд місця проживання особи без потреби отримувати контролювальними органами відповідних процесуальних документів, зокрема таких як визначення суду.
Можна навести такий приклад. Так, органу досудового розслідування потрібно здійснити законний обшук місця проживання певної особи, а прямих підстав для отримання Ухвали суду для цього немає. Орган досудового розслідування «зобов’язує» іншу особу, щодо якої здійснюються слідчі дії і на яку є вплив, декларативно зареєструвати своє місце проживання за вказаною адресою. Реєстрація здійснюється протягом одного дня. І від цього моменту орган досудового розслідування отримує всі формальні підстави обшукати зазначене житлове приміщення під виглядом обшуку місця проживання вищезгаданої особи.
У проекті закону йдеться, що інформацію про місце проживання або про зняття з реєстрації в місці проживання має бути внесено до Єдиної інформаційної системи. Навіщо це взагалі потрібно, адже й так реєстрацію громадян вносять до спецбази паспортних столів?
«Упровадження цієї системи, на наш погляд, є одним з небагатьох позитивних моментів законопроекту. Адже Єдина інформаційна система створюється для взаємодії, а також обміну інформацією між реєстрами територіальних громад, Єдиним державним демографічним реєстром, а також іншими інформаційними системами, що уніфікує систему зберігання й оброблення інформації про реєстрацію місця проживання особи», – говорить Максим Колдоба.
В Україні вже давно треба створити один – єдиний реєстр даних громадян, оскільки всі наявні бази даних розрізнені й ніяк не сполучаються, вважає Дмитро Гутграц. «Тоді не потрібно було б брати десятки довідок або відвідувати безліч різних установ. У разі зміни прізвища, наприклад, у пов’язаних реєстрах уся інформація оновлювалася б автоматично», – резюмує він.
У законопроекті йдеться, що перевірку не проводять щодо осіб, які є власниками (співвласниками) житла, що є за адресою їхнього зареєстрованого місця проживання, військовослужбовців, бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання, – так зазначено в законопроекті.
Водночас, згідно з проектом, органи соціального захисту та соціального обслуговування зобов’язані здійснювати реєстрацію місця проживання бездомних осіб за адресою цих установ. Тобто реєстрацію осіб зі статусом «бездомний» здійснюють державні органи, а тому потреби в перевірці немає.
Хоча, наприклад, Дмитро Гутгарц вважає, що, мабуть, чиновники не знають, як це реалізувати. На його думку, не зовсім зрозуміло, про яку категорію тут ідеться. Адже якщо це люди без певного місця проживання, то ними мають опікуватися, крім органів соціального забезпечення, органи внутрішніх справ.
Що потрібно ще, на Ваш погляд, змінити в нашій країні щодо реєстрації та окремих перевірок місць проживання громадян, з огляду на сьогоднішній непростий політичний і військовий момент?
Тут треба зазначити положення ст. 9 законопроекту, у якій ідеться, що факт реєстрації не є підтвердженням законності проживання в житловому приміщенні, підставою для вселення тощо. Цю норму визначено з огляду на впровадження декларативного характеру реєстрації місця проживання.
Що в цьому сенсі з позитивного світового досвіду може взяти для себе Україна? Там все значно спрощено. Так, у Німеччині досить повідомити державному органу про місце твого фактичного проживання, і можна вважати, що реєстрація у тебе вже в «кишені».
У нас ніяк не вирішується питання щодо реєстрації під час оренди житла. У Франції в такому разі можна повідомити у відповідні органи й оформити на своє ім’я оплату за комунальні послуги. Така реєстрація через оформлення комунальних послуг на своє ім’я дає змогу орендареві відкрити рахунок у банку саме за місцем твого фактичного проживання в орендованій квартирі чи будинку.
Можна сказати, що в європейських країнах реєстрацію здійснюють не для держави, щоб вона відстежувала пересування громадян та їхнє місцезнаходження, а більше для громадян – для їхньої зручності в отриманні права на голосування на різних виборах, медичного обслуговування тощо.
У нас, навіть якщо цей законопроект ухвалять, все одно реєстрація не вирішить багатьох питань і потрібна буде передусім державі. Хоча можливо, що під час ведення фактичної війни на території України, у складній політичній та економічній ситуації така «контрольована» реєстрація саме і є необхідною.
