Лише завдяки вимушеній активізації роботи військово-промислового комплексу та відновленню авіабудування Україна може припинити падіння у рейтингу інноваційних економік світу.
Україна опустилася майже в хвіст списку країн з найбільш інноваційною економікою, зайнявши 42-е місце. Те, що наша країна втратила ще одну позицію – наслідок того, що відносно непоганий рівень освіти в Україні далі не імплементується у реальні сектори економіки, у сучасні товари з високою доданою вартістю, з високою науковою ємністю. Фактично, надаючи освіту в Україні (переважно за державний кошт), ми потім інтелектуально підживлюємо економіки тих держав, в які потім виїжджають випускники вузів, науковці. Виходить, що в інтелектуальному плані ми працюємо на чужі країни.
Доки в країні у структурі ВВП будуть домінувати сировинні ресурсні товари, доки нам будуть потрібні відповідні виробники, які займаються лише викачкою сировини, первинною та вторинною переробкою та експортом цих сировинних і напівфабритних товарів, доти ми не будемо підніматися у цьому рейтингу, а будемо займати лише найнижчі позиції.
Для того щоб збільшувати частку наукоємної продукції потрібні інвестиції, а інвестиції в Україну не йдуть, а тікають з неї навіть не через війну, в стадії якої ми зараз перебуваємо, а через абсолютну не прогнозованість економічної політики як уряду, так і Національного банку України. Логічно, що в непрогнозований простір інвестор не йде, він його боїться і з нього виходить. Жоден інвестор не розглядає інвестиції на півроку, на рік чи навіть на два-три роки. Йому потрібно розуміння, як він буде працювати у країні мінімум найближчі п’ять років. Такого розуміння у нас нема, будь-який бізнес-план в Україні нереальний навіть на один рік, так як впродовж кожного фінансового року постійно і уряд, і НБУ змінюють правила. Уряд міняє бюджетні, адміністративні, податкові правила, а Національний банк поводиться непрогнозовано у банківській системі і фінансовому секторі. У таких умовах не можна розраховувати на інвестиції, тим більше на науково ємні, які вимагають довгого інвестування і довгих виробничих циклів.
Зараз у нас є шанс не опускатися у рейтингу інноваційний економік тільки завдяки вимушеній активізації роботи військово-промислового комплексу, де більш-менш реалізуються якісь нові наукові рішення. Крім того, якщо дійсно дійде до відновлення авіабудування на реалізацію анонсованих контрактів, це також буде вимагати серйозної активізації наукоємних технологій. Тим більше, ми вимушено зараз заміщаємо дуже багато російських комплектуючих, які раніше використовувалися у нашому авіабудуванні. Тільки у цих двох сферах можуть бути активізовані наукоємні технології і відповідний попит на наукові рішення, новітні технології і матеріали.
Андрiй Новак, Голова Комiтету економiстiв України
