«Виїзні гастролі» Дональда Трампа явно не вдалися, і це ще м’яко сказано. Про те, що жодних реальних угод досягти не вдалося, найяскравішим свідченням слугує та примітна обставина, що конкретної інформації про підсумки такого важливого візиту занадто мало, і це «мало» говорить про багато що.
Напередодні візиту чимало спостерігачів сходилися на тому, що особливих результатів очікувати не варто, про що детально йшлося у публікації Інтернет-видання «Економічні Новини» під заголовком «Трамп їде в гості к Сі: предисловие к гастрольному туру». Але виявилося, що результати практично відсутні як такі.
Помпезна зустріч приниження і «підступні китайські подарунки» у смітнику
Єдине, чого зміг досягти Трамп, – це помпезний прийом, який йому влаштував товариш Сі, котрий тим самим показав своє домінуюче становище, продемонструвавши те, чого не може дозволити собі, приймаючи гостей, навіть Трамп, який, як відомо, на скромність не страждає, тим паче за державний кошт.
Зате в китайському «репертуарі» були екзотичні страви, танцюючі китайські піонери з прапорцями, шоу роботів-кунгфуїстів, дегустація дорогих і рідкісних сортів чаю, екскурсія до секретного саду китайських імператорів Чжуннаньхай, побувати в якому пощастило ліченим одиницям.
Усе це робилося явно для того, щоб поставити Трампа на місце, і це явно вдалося.
Причому вдалося настільки, що, попри публічні захоплені оцінки американським гостем пафосного китайського прийому, у Трампа зрозуміли, наскільки все погано, про що свідчить такий кумедний факт.
Кореспондентка консервативного і протрампівського видання New York Post Емілі Гудін у соцмережі Х описала наступний випадок, свідком якого вона стала : «Американський персонал забрав усе, що роздавали китайські чиновники – акредитації, одноразові телефони співробітників Білого дому, значки для делегації, – зібрав усе це перед тим, як ми сіли в літак AF1, і викинув у сміттєвий бак біля підніжжя трапу. Нічого з Китаю не дозволено на борту літака».
Втім, є версія, що зроблено це було з метою безпеки, оскільки хитрі китайці могли оснастити ці предмети мікроскопічними «жучками» для негласного зняття інформації.
Ще однією поганою новиною для Трампа слід вважати те, що буквально за кілька днів після його візиту Пекін раптово має відвідати Путін зі звичайним робочим візитом.
З цього випливає, що жодного «розриву між Москвою та Пекіном», якого так домагається Трамп, наразі навіть близько не спостерігається.
Втім, Трамп може втішитися тим, що Путіну такий помпезний прийом у Пекіні явно не готують.
«Hic Taiwan, hic salta»!
Відомий давній вислів говорить: «Hic Rhodus, hic salta!» Тобто «тут Родос, тут стрибай».
Для Трампа таким «Родосом» став Тайвань, який вважається в Китаї чи не найголовнішим питанням, навколо якого обертається якщо не вся політика Пекіна, то дуже велика її частина.
Напередодні візиту Трампа попереджали, що головним каменем спотикання стане питання Тайваню, від якого залежатиме все інше, але належних висновків зроблено не було.
Саме тому, судячи з вкрай скупих, як для такого візиту, даних у медіа, по жодному з ключових питань нічого вирішено не було.
У січні під час телефонної розмови з Трампом голова Сі заявив, що Тайвань є «найважливішим питанням» і що США слід підходити до продажу зброї цьому острову «з надзвичайною обережністю».
Після цього дзвінка Трамп публічно заявив, що обговорював майбутні постачання озброєнь Тайваню безпосередньо з Сі, і Білий дім відклав затвердження нового пакета озброєнь для Тайваню вартістю близько 13 млрд доларів.
Сполучені Штати в минулому тимчасово призупиняли подібні збройні угоди напередодні самітів. Однак висловлювання дали підстави вважати, що насправді він веде із Сі переговори саме про майбутні постачання зброї. Такі переговори є порушенням зобов’язань, взятих Рональдом Рейганом ще у 1982 році.
За тиждень до зустрічі Трампа з Сі британське видання The Economist також писало, що китайські представники лобюють питання про зміну офіційної публічної риторики США щодо Тайваню. Одна з пропозицій зводиться до того, щоб він заявив, що Америка «виступає проти» незалежності Тайваню. Поточна позиція полягає в тому, що США «не підтримують» незалежність острова, що має на увазі: Америка не заперечувала б, якби це сталося природним шляхом.
Останнім часом китайські офіційні особи та їхні представники пропонують Трампу заявити про те, що він підтримує «мирне возз’єднання» з Китаєм або, принаймні, не заперечує проти нього. Нинішня політика США полягає в підтримці мирного врегулювання ситуації — без згадки будь-якого конкретного результату, такого як возз’єднання.
«Незалежність Тайваню» і мир у Тайванській протоці настільки ж непримиренні, як вогонь і вода, — заявив Сі. — Забезпечення миру та стабільності у Тайванській протоці є найважливішим спільним знаменником для Китаю та США».
Видання The Wall Street Journal вважає, що для Трампа справжнім випробуванням мало стати рішення про те, чи санкціонує він давно очікуваний продаж американського озброєння Тайваню.
Видання The Economist тиждень тому писало, що ніхто з учасників не очікує від цього раунду переговорів якихось кардинальних змін, але вони спробують домогтися від Трампа поступок щодо питання Тайваню без укладення письмової угоди.
Мовчання Трампа, який їхав на зустріч із невідкладною проблемою — війною в Ірані та в найслабшій позиції Америки з 1972 года, говорило напередодні візиту більше за будь-які слова.
Першою новиною у скудному інформаційному супроводі закритих переговорів стало те, що Сі Цзіньпін попередив Трампу про можливий «конфлікт» між Китаєм і США через Тайвань, повідомляє CNN.
Китайський лідер Сі Цзиньпін на переговорах із президентом США Дональдом Трампом заявив, що між Пекіном і Вашингтоном може виникнути «конфлікт» через Тайвань. За його словами, якщо питання приналежності острова буде вирішено «належним чином», то Китай і США продовжать співпрацювати. «Якщо ж усе буде улагоджено неправильно, між двома країнами можуть виникнути зіткнення або навіть конфлікт, що поставить китайсько-американські відносини загалом у дуже небезпечне становище», — сказав Сі Цзиньпін. Саме ці слова лідера КНР із закритої зустрічі навело китайське держагентство «Сіньхуа». CNN спеціально зазначає, що це було перше повідомлення про зміст переговорів.
Після завершення зустрічі Трамп відмовився відповідати на запитання американських журналістів про Тайвань. Хоча напередодні, повторимо, Трамп говорив, що обговорить із главою КНР продаж американської зброї Тайваню в межах зобов’язань Вашингтона. Заява Сі Цзиньпіна посилила побоювання, що майбутні постачання озброєнь можуть опинитися під загрозою, зазначає CNN.
Китай вважає Тайвань своєю невіддільною територією, а будь-яку зовнішню підтримку влади острова, зокрема візити іноземних делегацій, розцінює як порушення китайського сувереніту. При цьому Тайвань категорично відкидає модель Китаю «одна країна, дві системи», яку Пекін просуває ще з 1980-х років.
У 2022 році Сі Цзиньпін закликав модернізувати Народно-визвольну армію Китаю (НВАК) і перетворити її на армію «світового класу» до 2027 року. Також Пекін вніс зміни до «Білої книги», в якій описується оборонна стратегія країни. У новій редакції йдеться про готовність Китаю застосувати військову силу для встановлення контролю над Тайванем. У ЦРУ заявляли, що Сі Цзиньпін доручив своїм військовим підготуватися до встановлення військового контролю над островом до 2027 року.
Видання The Wall Street Journal зазначає, що Трамп публічно не відреагував на цю заяву Сі, а «з’їхав з теми».
«Чудово. Чудове місце. Неймовірно. Китай прекрасний», — сказав Трамп після ранкових переговорів, відповідаючи на запитання про те, як пройшла зустріч, а на запитання про Тайвань він відповідати не став.
The Wall Street Journal пише, що попередження Сі Цзиньпіна щодо Тайваню стало головним напруженим моментом саміту в Пекіні й фактично затьмарило спроби Трампа представити зустріч як «найкращий саміт в історії». Видання підкреслює, що Пекін навмисно виніс тему Тайваню на перший план, хоча Вашингтон заздалегідь давав зрозуміти, що не збирається змінювати свою політику щодо острова. Білий дім після переговорів взагалі не згадав Тайвань в офіційній заяві (лише пізніше держсекретар Рубіо окремо заявив, що політика США щодо Тайваню залишається незмінною).
Агентство Bloomberg додає, що рішення Пекіна опублікувати заяву Сі щодо Тайваню ще до завершення переговорів «лише підкреслює, наскільки серйозним був цей сигнал».
Коментуючи це питання, Трамп в інтерв’ю Fox News заявив, що політика США щодо Тайваню не змінилася, і допустив, що може як схвалити, так і не схвалити постачання зброї острову, але він хоче, щоб Китай «охолов».
Іран: красиві заяви, але нічого конкретного
За підсумками переговорів Трамп заявив, що і США, і Китай проти того, щоб Тегеран мав ядерну зброю, також обидві країни виступили за вільне судноплавство в Ормузькій протоці.
Крім того, за словами президента США, Китай пообіцяв, що не постачатиме Ірану зброю. А також заявив, що КНР висловила інтерес до купівлі американської нафти.
Китай своєю чергою закликав до дипломатичного вирішення війни в Ірані.
Але це загальні слова, і про жодні конкретні домовленості щодо ірансько-нафтової теми за підсумками візиту не повідомлялося. Ринок це сприйняв як те, що реальних угод досягти не вдалося.
Ціни на нафту різко зросли в п’ятницю, а фондові ринки впали після завершення візиту Трампа до Китаю без домовленості про припинення війни з Іраном, пише The New York Times.
Ціна на нафту марки Brent зросла більш ніж на 2% і досягла позначки близько 108 доларів за барель. WTI подорожчала приблизно на 3% — до 104 доларів. Від початку війни на Близькому Сході ціни на нафту зросли на 50%, на стільки ж – ціни на бензин і дизель у США. Очікування масштабнішої енергетичної кризи зростають, а надії на завершення війни згасають.
Аналітики Deutsche Bank зазначають, що ринки втрачають імпульс, оскільки Трамп заявив, що США не потребують відкриття Ормузької протоки. Його коментарі посилили побоювання інвесторів, що протока залишиться заблокованою на тривалий час, що призведе до «більш затяжного енергетичного шоку».
Більше того, Трамп допустив відновлення війни з Іраном. Він заявив, що США виконали свої цілі на 70-75%, тому «повернуться і все закінчать, США спроможні знищити критичну інфраструктуру Ірану за два дні».
Раніше відновлення війни допустили й в Ізраїлі.
Своєю чергою, Сі щодо Ірану не сказав нічого істотного. Аналітики сумніваються, що Китай сильно тиснутиме на Тегеран або припинить військову підтримку.
Війна в Україні та обмеження ядерних озброєнь: теж загальні фрази
Трамп заявив, що на переговорах обговорювалася тема України та Росії. Але до чого прийшли, він не сказав, заявивши лише, що Сі також хоче якнайшвидшого врегулювання.
«Ми обговорювали, що ми хотіли б бачити врегульованим. До минулої ночі все виглядало добре, але вчора ввечері їм завдали великого удару. Тож це станеться, але це прикро. 25 тисяч людей загинули минулого місяця», – заявив Трамп у своєму стилі, згадавши нещодавній російський обстріл.
Втім, будь-які домовленості між Китаєм і США щодо України малоймовірні.
Насамперед, Китай має обмежені можливості вплинути на Кремль в умовах зростаючої залежності Пекіна від Москви у постачанні енергоносіїв та іншої сировини через поглиблення світової енергетичної кризи через блокування Ормуза.
Тут очевидна безпосередня провина Трампа, який, затіявши безглузду війну у Затоці, зіграв на руку Москві різким підвищенням цін на нафту та інші ресурси, послабленням санкцій, а також зростанням потреби в російських ресурсах через їхню нестачу на світових ринках.
Крім того, спостерігачі говорять про небажання США залучати Китай до врегулювання ситуації в Україні, оскільки однією з цілей посередництва Вашингтона в цьому процесі є послаблення зв’язків Москви та Пекіна, а не ще більша прив’язка Росії к Китаю, що стало б наслідком впливу китайців на Кремль у питанні війни.
До того ж, Китай може за це вимагати свою частку участі в післявоєнному відновленні України, яке американці також мають намір контролювати.
Словом, Китай Трампу в Україні не особливо потрібен.
Росія згадувалася за підсумками переговорів ще й у контексті обмеження ядерних арсеналів.
Трамп повідомив, що обговорював із Сі це питання і отримав «позитивну» реакцію. Президент США додав, що хотів би залучити до цих переговорів Росію. Очевидно, йдеться про новий глобальний ядерний договір.
Нагадаємо, що в лютому закінчився термін дії російсько-американського Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-III). США раніше вимагали участі Китаю в новому договорі.
Але поки невідомо, що з цього приводу відповів Сі. Зате відомо, що Китай не має наміру обмежувати свій ядерний арсенал, оскільки він у нього в рази менший, ніж у Росії чи Штатів. Більше того, є інформація про те, що Китай працює над його значним збільшенням.
Торговельні відносини США та Китая: багато пафосу і скромні результати
Торговельні відносини з Піднебесною – це, мабуть, єдине із заявлених напередодні візиту питань переговорного порядку денного, в якому вдалося отримати хоч якийсь результат.
Для цього Трамп привіз із собою до Китаю цілу команду бізнесменів та топменеджерів великих корпорацій. Але, судячи з відкритої інформації, отриманий результат є досить скромним порівняно із заявленими «грандіозними планами».
Найбільшим досягненням є нібито домовленість про закупівлю Китаєм літаків Boeing, але й тут не все до кінця зрозуміло.
Трамп оголосив, що домовився про продаж Китаю 200 літаків Boeing, але це призвело до падіння акцій компанії на 4%, повідомляє Reuters.
Замовлення на літаки може зрости до 750 одиниць, заявив у п’ятницю журналістам президент США Дональд Трамп, додавши, що двигуни до літаків будуть вироблені компанією GE Aerospace. «Угода включає приблизно 200 літаків і обіцянку доставити до 750, якщо вони добре виконають свою роботу», — заявив Трамп журналістам. Детальніша інформація про угоду, наприклад, про типи літаків і терміни постачання, поки що недоступна.
Якщо ці замовлення будуть остаточно оформлені, це стане першою великою угодою Boeing із Китаєм майже за десятиліття, після того як американський виробник літаків був практично відсторонений від другого за величиною авіаційного ринку світу на тлі торговельної напруженості між Пекіном і Вашингтоном.
Проте акції американського виробника літаків упали майже на 4% у четвер після того, як Трамп заявив телеканалу Fox News, що Китай погодився купити 200 літаків, що значно нижче за очікування аналітиків. У п’ятницю вранці вони знизилися приблизно на 2,4%, а акцій GE Aerospace впали на 2%.
Раніше джерела повідомили Reuters, що напередодні зустрічі Трампа і китайського лідера Сі Цзиньпіна обговорювалося замовлення приблизно на 500 літаків. Якщо замовлення буде реалізовано, воно складе понад 500 літаків і стане найбільшим в історії авіації, перевершивши угоду IndiGo щодо закупівлі 500 вузькофюзеляжних літаків Airbus, хоча, швидше за все, китайська покупка буде розділена між трьома найбільшими державними авіаперевізниками.
Генеральний директор Boeing Келлі Ортберг і гендиректор компанії GE Aerospace Ларрі Калп були серед групи американських бізнесменів та топменеджерів великих корпорацій, які супроводжували Трампа до Китаю в надії укласти угоди або врегулювати ділові спори.
Для Китаю таке велике замовлення забезпечить виробничі потужності для подальшого зростання його авіаційного ринку, оскільки виробництво власного вузькофюзеляжного літака COMAC C919 не відповідає амбітним планам. Це також допоможе компанії Boeing скоротити відставання від свого конкурента компанії Airbus, яка останніми роками значно вирвалася вперед у Китаї.
Ця угода стала б вкрай необхідною перемогою для Трампа, чиї агресивні тарифи та інші торговельні заходи досі не змогли суттєво скоротити значний торговельний дефіцит США.
Від себе зазначимо, що китайська влада про купівлю літаків не особливо розповсюджується. Ситуація з літаками Трампа схожа на сюжет із російським газопроводом «Сила Сибіру», продовження будівництва якого Москва намагається «впарити» Пекіну вже багато років, регулярно заявляючи про те, що питання вже вирішене і «контракт майже підписано», але на перевірку виявляється, що це не більше ніж галас, тому що Китай наче й хоче добудувати «трубу», але якось не дуже сильно, до того ж хоче отримувати газ за внутрішньоросійськими цінами, що Москві вкрай невигідно. Про це детально йшлося у публікації Інтернет-видання «Економіческие Новости» під заголовком «Темные лабиринты газопровода «Сила Сибири – 2» ведут к закупке Китаем подсанкционного СПГ».
З іншими пунктами торгово-економічного порядку денного переговорів, то тут взагалі все «покрито мороком невідомості».
Наприклад, неясно, чи вирішено ключове для США питання рідкоземельних металів, основним постачальником яких є Китай. А для Китаю – американських комп’ютерних чипів останнього покоління.
Ознаки певної розрядки були напередодні візиту Трампа – деяким китайським компаніям дозволили закуповувати певні процесори Nvidia. Але ширшого прориву у цьому питанні також не було.
Щоб зберегти обличчя, Трамп уже дав зрозуміти, що на повноцінну торговельну угоду сторони поки не вийшли, але Сі «хоче» її укласти. Що «хоче» Сі – знає тільки сам Сі, але він мовчить, на відміну від Трампа, який фонтанує пафосними заявами, багато з яких часто залишаються безпідставними.
Тут слід враховувати відмінність культур і менталітетів. Шумна американська прихильність до шоу та піару, що особливо яскраво проявляється у Трампа, натикається на загадковий східний конфуціанський спокій Китаю і особисто Сі.
Також немає деталей угод щодо сільського господарства, хоча їх анонсували раніше американські чиновники. Йшлося про постачання до Китаю американської яловичини та сої. За підсумками візиту, в цьому питанні теж запанувало мовчання.
Сам Трамп при цьому оцінює підсумки свого візиту вкрай позитивно і каже, що домовився про нові зустрічі з Сі Цзиньпіном та його візит у відповідь до Штатів, який, як уже підтвердили в Китаї, намічений на осінь.
Але реальні підсумки візиту буде видно з подальших дій США та Китаю щодо Ірану, Тайваню та торговельних питань.
Скептична реакція у низці західних медіа
Reuters пише: «Трамп залишає Пекін, здобувши небагато перемог, але сказавши Сі Цзиньпіну кілька теплих слів». Президент США Дональд Трамп залишив Китай у п’ятницю, не зафіксувавши суттєвих проривів у торговельних відносинах і не отримавши відчутної допомоги від Пекіна у припиненні війни з Іраном, незважаючи на два дні, проведені у вихвалянні господаря, Сі Цзиньпіна.
Візит Трампа до головного стратегічного та економічного суперника Америки, перший візит президента США після его останньої поїздки у 2017 році, був спрямований на досягнення відчутних результатів для підвищення його падаючого рейтингу схвалення перед проміжними виборами.
Саміт був сповнений урочистих заходів, від маршируючих солдатів до екскурсій таємним садом, але за зачиненими дверима Сі Цзиньпін виступив із різким попередженням Трампу про те, що будь-яке неналежне поводження з Тайванем, який є для Китаю першорядною проблемою, може перерости в конфлікт.
Під час зустрічі з журналістами на шляху назад до США Трамп заявив, що Сі Цзиньпін сказав йому, що виступає проти незалежності Тайваню. «Я його вислухав. Я не став коментувати… Я не давав жодних обіцянок ні в той, ні в інший бік», — сказав Трамп. Він додав, що ухвалить рішення щодо майбутнього продажу зброї Тайваню найближчим часом, після розмови з «людиною, яка зараз… керує Тайванем».
Це були перші спонтанні заяви після двох днів у Пекіні, протягом яких Трамп поводився незвично стримано, а його імпровізовані коментарі були в основному присвячені вихвалянню теплоти та авторитету Сі Цзиньпіна.
«Це був неймовірний візит. Думаю, він приніс багато користі», — сказав Трамп Сі Цзиньпіну на їхній заключній зустрічі в комплексі Чжуннаньхай, колишньому імператорському саду, перед обідом, що складався з кульок із лобстера та курки Кунг Пао.
У той час як Трамп шукав негайних вигод для бізнесу, таких как угода з продажу літаків Boeing, яка не справила враження на інвесторів, Сі Цзиньпін говорив про довгострокове перезавантаження та угоду щодо підтримання стабільних торговельних зв’язків із Вашингтоном, підкреслюючи тим самим відмінності в їхніх пріоритетах.
Сі Цзиньпін запропонував новий термін для опису цих відносин як «конструктивної стратегічної стабільності» — це різко відрізняється від формулювання «стратегічної конкуренції», використаного колишнім президентом США Джо Байденом, яке не подобалося Пекіну. «Досі Китай не пропонував альтернативи — тепер запропонував, і, якщо американська сторона погодиться, це буде прогресом», — сказав Да Вей, директор Центру міжнародної безпеки та стратегії при Університеті Цінхуа в Пекіні.
У короткому огляді переговорів, що відбулися в четвер, Білий дім підкреслив спільне прагнення лідерів знову відкрити Ормузьку протоку біля берегів Ірану, а також зацікавленість Сі Цзиньпіна у закупівлях американської нафти для зниження залежності від Близького Сходу.
Однак незадовго до зустрічі лідерів за чаєм у п’ятницю міністерство закордонних справ Китаю виступило з різкою заявою, в якій висловило своє розчарування війною. «Цей конфлікт, якого ніколи не повинно було бути, не має підстав для продовження», — заявило міністерство, додавши, що Китай підтримує зусилля щодо досягнення мирної угоди у війні, яка порушила енергопостачання та світову економіку.
У Чжуннаньхаї Трамп заявив, що лідери обговорили ситуацію в Ірані та дійшли «дуже схожих» висновків, хоча Сі Цзиньпін не став коментувати це. На зворотному шляху додому Трамп додав, що він «не просить жодних послуг» щодо Ірану. Тим не менш, міністр фінансів США Скотт Бессент закликав Пекін використати свій вплив на Тегеран для укладання угоди.
Аналітики сумніваються, що Сі Цзиньпін буде готовий чинити сильний тиск на Тегеран або припинить підтримку його збройних сил, враховуючи цінність Ірану для Пекіна як стратегічної противаги США. «Примітно, що Китай не взяв на себе жодних конкретних зобов’язань щодо Ірану», — заявила Патрісія Кім, науковий співробітник з питань зовнішньої політики в Інституті Брукінгса.
Ще однією ознакою зменшення масштабу саміту стало те, що в заяві Трампа не згадувалися масштабні структурні реформи, на яких попередні президенти наполягали стосовно Сі Цзиньпіна. На відміну від своєї попередньої поїздки у 2017 році, Трамп не обговорював із Сі Цзиньпіном «структурні реформи», «глобальне економічне управління» або «міжнародну торговельну систему».
Навіть угода, яку називали найбільшим результатом зустрічей, не виправдала очікувань. Акції Boeing упали на 4%, коли Трамп заявив у четвер, що Китай купить 200 літаків Boeing, що значно менше, ніж приблизно 500, які, за словами джерел Reuters, обговорювалися раніше. Пізніше він додав, що замовлення може збільшитися до 750 літаків, «якщо вони добре впораються з 200».
Американські офіційні особи заявили, що вони домовилися про продаж сільськогосподарської продукції та досягли прогресу в розробці механізмів регулювання майбутньої торгівлі, при цьому очікується, що обидві сторони визначать нечутливі до торгівлі товари на суму 30 мільярдів доларів. Однак подробиці угод були скупими, і жодних ознак прориву в питанні продажу Nvidia не спостерігалося.
Трамп також не знайшов офіційного вирішення проблеми постачання рідкоземельних елементів, яка переслідує відносини країн відтоді, як Китай ввів експортний контроль над цими життєво важливими мінералами у відповідь на введені Трампом у квітні 2025 року мита. Хоча в жовтні минулого року лідери уклали перемир’я, згідно з яким Вашингтон знизив би мита в обмін на збереження Китаєм поставок рідкоземельних елементів, контроль з боку Пекіна призвів до дефіциту для американських виробників мікросхем та аерокосмічних компаній.
На запитання про те, чи продовжили обидві сторони перемир’я після кінця цього року, Трамп відповів, що він і Сі Цзиньпін «не обговорювали тарифи». Подібна відстрочка стала б «найбазовішим критерієм» успіху саміту, заявила Кім із Бруківського інституту.
Заяви Сі Цзиньпіна на адресу Трампа про те, що неправильне поводження з Тайванем, демократично керованим островом, на який претендує Пекін, може призвести до конфлікту, стали різким попередженням під час саміту, який в іншому виглядав дружнім і невимушеним. Тайвань, розташований за 80 км від узбережжя Китаю, довгий час був вогнищем напруженості у відносинах з Китаєм: Пекін відмовлявся виключати застосування військової сили для встановлення контролю над островом, а США були зобов’язані за законом надати йому засоби самооборони.
«Політика США щодо питання Тайваню залишається незмінною на сьогоднішній день», — заявив держсекретар Марко Рубіо телеканалу NBC News.
Трамп залишив Пекін без угоди з Сі Цзиньпіном, пише The Wall Street Journal. Трамп завершив дводенний саміт із головою КНР Сі Цзиньпіном і вирушив назад до США. Заяв про домовленості, чи то про торговельні відносини, чи про відкриття Ормузької протоки, зроблено не було. Зовнішня помпезність і дружелюбність приховували істотні відмінності в тому, чого кожна зі сторін хотіла досягти від зустрічі і як вони загалом оцінюють свої відносини.
Минулого жовтня Трамп і Сі уклали торговельне перемир’я – після серії сутичок, в яких були використані імпортні мита понад 100%, обмеження на експорт американських чипів до Китаю та фактична заборона на постачання рідкоземельних металів із Китаю до США. Лідери двох країн тоді домовилися відкласти на рік радикальні заходи і спробувати за цей час досягти всеосяжної торговельної угоди. Але ознак такої за підсумками переговорів у Пекіні не з’явилося.
Трамп запросив Сі відвідати Вашингтон 24 вересня. На думку аналітиків, на практиці перспектива такого візиту дозволить Пекіну добиватися від США відтермінування деяких важливих рішень, насамперед про постачання зброї Тайваню.
«Загалом саміт знижує ризик негайного негативного шоку, але не усуває глибших структурних проблем, включаючи інфляційний тиск, геополітичні ризики та напруженість у відносинах з Іраном», – цитує Bloomberg Чару Чанара, головного інвестиційного стратега Saxo Markets.
З ретельно сформульованих заяв сторін видно, як Сі має намір поводитися до кінця терміну повноважень Трампа, зазначає WSJ, – змусити його публічно зобов’язатися виявляти стриманість: жодних несподіваних мит, жодних раптових санкцій, жодних дій, що сприймаються як провокації, щодо того, що Пекін визначає як свої «червоні лінії».
Підсумки першого дня саміту у звіті Білого дому були представлені як вигідне для бізнесу перезавантаження торговельних відносин. Пекін же охарактеризував їх як перший крок до створення багаторічної системи «стратегічної стабільності», відобразивши таким чином прагнення Сі забезпечити більш передбачувану поведінку Трампа на посаді президента.
Трамп заявив на пресбрифінгу з Сі у п’ятницю, що США та Китай мають спільні цілі щодо припинення війни з Іраном, тоді як Пекін висловлюється стриманіше, закликаючи до продовження дипломатичних зусиль, зазначає Bloomberg. За словами Трампа, лідери двох країн дійшли згоди про те, що Іран не повинен володіти ядерною зброєю і що необхідно відкрити Ормузьку протоку для судноплавства. Китайське ж МЗС зазначило, що питання про ядерну програму Тегерана необхідно вирішувати в ході діалогу.
В інтерв’ю Fox News Трамп заявив, що Сі сказав йому, ніби Китай «не збирається постачати озброєння» Тегерану. Сі, за його твердженням, «хотів би, щоб угода з Іраном відбулася», і запропонував свою допомогу. Однак Китай на практиці не демонструє жодних ознак того, що може припинити закупівлі іранської нафти, які допомагають залишатися на плаву економіці, яку Вашингтон намагається задушити санкціями.
Пекін намагається чітко пов’язати питання Тайваню з двосторонніми відносинами. Сі порушив його одним із перших. Якщо питання приналежності острова буде вирішено «належним чином», то Китай і США продовжать співпрацювати, передало слова китайського лідера із закритої зустрічі держагентство «Сіньхуа». «Якщо ж усе буде улагоджено неправильно, між двома країнами можуть виникнути зіткнення або навіть конфлікт, що поставить китайсько-американські відносини загалом у дуже небезпечне становище», – пояснив Сі. Зазначається, що Китай повертатиметься до питання Тайваню за кожного випадку невдоволення тим, що роблять США: мовляв, «ви зробили щось, що підриває консенсус між двома лідерами».
Деякі наслідки візиту не забарилися
Найбільш зримим наслідком неоднозначного візиту Трампа до Китаю стала інформація про «терміновий» приїзд до Піднебесної Путіна, яка з’явилася ще до його від’їзду з Пекіна.
Про те, що Путін здійснить одноденний візит до Пекіна лише за кілька днів після саміту Трампа та Сі Цзиньпіна, повідомило найстаріше англомовне видання Гонконгу (особливого району Китаю) South China Morning Post. Візит, як очікується, відбудеться наприкінці наступного тижня, 20 травня, повідомили джерела видання. Вони також зазначили, що приїзд Путіна є частиною рутинних відносин Москви з Пекіном, і не очікується, що в його межах будуть організовані урочисті паради або церемонії привітання.
Ці буде перший випадок, коли Китай приймає лідерів двох наддержав в одному й тому самому місяці не в межах багатосторонніх переговорів. Це відображає прагнення Пекіна налагоджувати відносини з обома країнами та позиціонувати себе як ключову державу в умовах дедалі більше роздробленого світового порядку.
Джерела повідомили, що приїзд Путіна навряд чи супроводжуватиметься такою ж помпезністю, з якою приймали Трампа, оскільки китайські чиновники були зайняті підготовкою до візиту американського президента.
Від себе додамо, що, очевидно, Путіну сильно «припекло», якщо він «на напівзігнутих» мчить із раніше не анонсованим візитом до Піднебесної в той час, коли сліди Трампа на «Пекінщині» ще не встигли охолонути. Очевидно, терміновий приїзд Путіна необхідний і Сі, щоб показати Трампу, що «не Трампом єдиним».
«Цікаві» наслідки переговорів у Пекіні почали з’являтися одразу ж після закінчення візиту в інтерв’ю Трампа Fox News: він уже не налаштований захищати Тайвань, хоча Штати це робили з 1949 року, зате фонтанує ідеями про переїзд тайванських виробників мікросхем на «Аризонщину».
«Вни думають, що у них за спиною США», – Трамп дав зрозуміти, що американці не захищатимуть Тайвань у разі конфлікту з Китаєм, і заявив, що острів сам хоче «вв’язатися у війну» з Китаєм. При цьому він закликав тайванських виробників чипів переїжджати до Америки, а також виступив проти проголошення незалежності Тайваню.
«Ну, це ризиковано, коли ти стаєш незалежним, розумієш. Вони стають незалежними, тому що хочуть вв’язатися у війну, і вони думають, що у них за спиною Сполучені Штати. Я хотів би, щоб усе залишалося як є. І я скажу вам дещо – я зроблю невеличку новину. Я хотів бы, щоб усі виробники чипів у Тайвані прийшли в Америку. Тому що, чесно кажучи, я думаю, що це найкраще, що ви можете зробити. Тому що ситуація розжарена. Немає сумнівів у цьому. І, як ви знаєте, у нас уже дуже багато чип-компаній із Тайваню, які приходять до нас. Ми очікуємо, що до кінця мого терміну у нас буде 40-50 відсотків світового ринку чипів. І я думаю, що це має бути навіть більше. Я думаю, що всі ці чип-компанії, якщо вони розумні, почнуть переїжджати в Аризону та в інші місця, де вони будують заводи, що вирішить вашу проблему», – заявив Трамп.
Нагадаємо, що після переговорів із Сі Цзиньпіном він також повідомив, що питання постачання зброї Тайваню «поки що поставлено на паузу», а тема Тайваню була однією з ключових у заяві Китаю під час візиту Трампа до Сі. Сі Цзиньпін заявив, що острів може стати причиною війни між Китаєм та США.
Звернемо увагу на те, як Трамп укотре перекручує факти. Не приймаючи нічию сторону, зазначимо, що, всупереч заяві Трампа, Тайвань зовсім «не хоче вв’язатися у війну з Китаєм», а все якраз навпаки. Втім, для нас це не ново: Трамп уже договорився до того, що в агресії Москви винна Україна.
Усе це словоблуддя зайвий раз показує несерйозність і ненадійність Трампа як союзника, який у будь-який момент може «здати». У цьому сенсі якісь «гарантії Трампа», яких вимагає Україна у мирних переговорах, виглядають більш ніж сумнівно.
