З огляду на свою важливість, візит Трампа до Китаю, намічений на 13-15 травня, викликає непідробний інтерес і обріс коментарями, ще не розпочавшись. Нагадаємо, що він мав відбутися у квітні, але був перенесений через війну, яку Трамп розгорнув з Іраном і застряг у ній. Це послаблює позиції Трампа на міжнародній арені та в переговорах із Сі Цзіньпіном. Очевидно, Трамп хотів сісти за стіл переговорів із Сі в ролі приборкувача-переможця іранського режиму, але до «епічної» перемоги над Іраном поки що далеко, і не факт, що така перемога взагалі відбудеться в осяжному майбутньому.
Це послаблює позиції Трампа і республіканців усередині Штатів, у Китаї це добре знають, і це також послаблює переговорні позиції Трампа. Видання Financial Times, з посиланням на опитування пише, що більше половини американських виборців не схвалюють дії Трампа в економіці та війні з Іраном. «Найтривожнішим сигналом для республіканців є те, що понад половина зареєстрованих виборців – майже 58% – заявили, що вони «рішуче» або «певною мірою» не схвалюють дії президента в цій сфері. Більше половини — майже 54% — виборців заявили, що вони «рішуче» або «певною мірою» не схвалюють дії Трампа щодо війни в Ірані. Трохи менше третини заявили, що схвалюють», – пише FT.
Втім, у Сі зараз ситуація також є складною через економічне гальмування, посилене війною Трампа з Іраном, а також через підкилимні розбірки серед китайської еліти.
Попередня артпідготовка
Незважаючи на проблеми в переговорній позиції з Китаєм, в адміністрації Трампа вирішили напередодні візиту боса до Піднебесної «зайти з козирів» і нагадати Пекіну про те, що його суб’єкти господарювання порушують санкційний режим, запроваджений щодо Ірану. За інформацією The New York Times, буквально на початку травня США попередили Китай про проблеми з іранською нафтою на тлі посилення санкцій, оскільки Китай вимагав від своїх незалежних нафтопереробних заводів ігнорувати санкції США, запроваджені у зв’язку із закупівлею іранської нафти.
4 травня Сполучені Штати закликали Китай чинити тиск на Іран з метою відкриття Ормузької протоки і заявили, що їхні закупівлі іранської нафти рівнозначні фінансуванню глобального тероризму, виступивши з різким засудженням напередодні зустрічі президента Трампа в Пекіні з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Попередження прозвучало від міністра фінансів Скотта Бессента, який очолює агресивну кампанію з підриву економіки Ірану за допомогою серії нових санкцій. Він також працює над розробкою способів збільшення поставок нафти по всьому світу, щоб пом’якшити наслідки різкого зростання цін на енергоносії. Ціна бензину в Штатах на початок травня сягала 4,45 долара за галон.
«Подивимося, як Китай проявить дипломатію і переконає іранців відкрити протоку, — заявив Бессент на телеканалі Fox News. — Іран є найбільшим державним спонсором тероризму, а Китай купує 90 відсотків його енергоресурсів, тобто він фінансує найбільшого державного спонсора тероризму».
Напруженість між Сполученими Штатами і Китаєм ослабла за останній рік, коли адміністрація Трампа розв’язала торгову війну, підвищивши мита на китайський імпорт, а Китай у відповідь запровадив експортний контроль на критично важливі корисні копалини. Однак війна з Іраном відкрила новий фронт у їхньому суперництві, оскільки китайські закупівлі іранської нафти підтримують економіку Ірану на плаву. В останні тижні Міністерство фінансів США посилило економічний тиск на Китай. Зокрема, воно запровадило санкції проти незалежних китайських нафтопереробних заводів і попередило фінансові установи про можливі санкції за сприяння продажу нафти між Іраном і Китаєм.
24 квітня Міністерство фінансів США запровадило санкції проти незалежного китайського нафтопереробного заводу Hengli Petrochemical Refinery, який є одним із найбільших покупців іранської нафти та інших нафтопродуктів. Компанія Hengli закупила іранську нафту на мільярди доларів у Корпусу вартових ісламської революції, що володіє військовим, політичним і економічним впливом на всій території Ірану. Однак Китай відреагував, наказавши своїм компаніям не підкорятися санкціям США. Міністерство комерції Китаю застосувало «блокуючий захід» 2021 року, який захищає китайські фірми від іноземних законів, які, на думку китайського уряду, порушують міжнародні норми і несправедливо обмежують торгівлю.
Санкції США — це далекосяжні економічні інструменти, здатні блокувати транзакції і заморожувати міжнародні активи компаній по всьому світу, фактично відрізаючи їх від західних постачальників фінансових послуг. Наказ Китаю ігнорувати санкції створить нове вогнище напруженості між двома найбільшими економіками світу і може підготувати ґрунт для подальшого розриву зв’язків між їхніми фінансовими системами.
Напередодні зустрічі двох лідерів Китай робить і інші провокаційні кроки. Наприкінці квітня уряд Китаю заявив, що вимагатиме розірвання угоди з придбання компанією Meta сінгапурської компанії Manus, яка займається розробкою штучного інтелекту і має китайських засновників. Цей крок може відлякати інших китайських підприємців від пошуку альянсів з іноземними партнерами.
Бессент припустив, що питання Ірану буде одним із головних у порядку денному зустрічі Трампа і Сі. «Загроза нападів з боку Ірану призвела к закриттю протоки — ми її знову відкриваємо, — заявив Бессент. — Тому я закликаю Китай приєднатися до нас у підтримці цієї міжнародної операції».
Видання Politico повідомляє, що Трамп вирушить до Пекіна разом із делегацією керівників американських компаній, готових укласти угоди з геополітичним суперником країни, а в цей час Держдепартамент запровадив санкції проти трьох китайських технологічних компаній, звинувативши їх у наданні допомоги Ірану у війні проти США. Це останній епізод у низці взаємних звинувачень між двома країнами, що відбулися за кілька днів до зустрічі президента Дональда Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном на важливій зустрічі в Пекіні.
Згідно з опублікованим 8 травня інформаційним бюлетенем, агентство звинуватило компанії Meentropy Technology (Hangzhou) Co. Ltd, The Earth Eye і Chang Guang Satellite Technology Co., Ltd. у «наданні супутникових знімків, що дозволяють Ірану завдавати військових ударів по американських військах на Близькому Сході». «Сполучені Штати продовжуватимуть вживати заходів для притягнення до відповідальності організацій, що базуються в Китаї, за їхню підтримку Ірану та забезпечення того, щоб Іран не зміг відновити свої програми, чутливі до поширення ядерної зброї, після операції «Епічна лють», — ідеться в заяві Держдепартаменту. — Напади на американських військовослужбовців і партнерів не залишаться без відповіді».
Час запровадження санкцій Держдепартаментом щодо цих китайських фірм підкреслює розчарування адміністрації публічною позицією Пекіна, який прагне до припинення конфлікту в Перській затоці, одночасно надаючи постійну допомогу іранській армії. Це включає експорт деяких компонентів, необхідних для програми Тегерана зі створення безпілотників, повідомило видання Wall Street Journal.
Санкції, ймовірно, також посилять позиції Трампа на його зустрічі з Сі Цзіньпіном, на якій він, як очікується, наполягатиме на тому, щоб китайський лідер підштовхнув Тегеран до угоди, яка відкриє Ормузьку протоку для нормального судноплавства. 8 травня адміністрація також запровадила санкції проти 10 інших організацій та приватних осіб у таких країнах, як Білорусь, Іран та Об’єднані Арабські Емірати, заявивши, що вони «сприяють зусиллям іранських військових із забезпечення себе зброєю».
Представники оборонного відомства США побоюються, що виснажливий конфлікт з Іраном може дати Сі Цзіньпіну важелі впливу на переговорах із Трампом наступного тижня. Запроваджені в п’ятницю санкції проти Китаю знаменують собою лише чергову ескалацію напруженості. Однак Трамп висловив упевненість у тому, що в нього і Сі Цзіньпіна є необхідні відносини і спільні точки дотику для спільної роботи на Близькому Сході. «Це буде одна тема», — сказав він на пресконференції в Овальному кабінеті минулого тижня. — Але він дуже добре до цього ставиться. По справедливості, він отримує близько 60 відсотків своєї нафти з Ормузької протоки. Я думаю, він дуже шанобливо до нас ставиться. Китай нам не кинув виклик».
Лібрето майбутнього візиту
Про те, як і про що відбуватимуться переговори між Трампом і Сі в Піднебесній, висловлюються різні думки. Зокрема, видання The New York Times обґрунтовано вважає, що на порядку денному будуть війна в Ірані, торгівля, штучний інтелект і Тайвань, але результати очікуються досить скромні. Зазначається, що саміт не просто має велике значення, але здатний визначити наступний етап суперництва між двома найбільшими світовими державами. Очікується, що під час дводенного саміту, який розпочнеться у четвер, Трамп і Сі обговорять війну в Ірані, торгівлю, ситуацію на Тайвані та інші спірні питання.
Їхня остання зустріч відбулася в жовтні в Південній Кореї, де вони домовилися призупинити ескалацію торгової війни, під час якої Сполучені Штати запровадили тризначні мита на китайські товари, а Пекін пригрозив обмежити світові поставки рідкоземельних елементів. Візит цього тижня може визначити, чи збережеться крихке взаєморозуміння, що виникло після тієї зустрічі.
З моменту останньої зустрічі багато чого змінилося. Трамп зараз втягнутий у війну з Іраном, одним із найближчих партнерів Китаю на Близькому Сході, яка призвела до глобальної енергетичної кризи і відволікла американські військові ресурси від Азії. Війна також виснажила запаси боєприпасів США, що викликало сумніви у деяких китайських аналітиків у здатності Сполучених Штатів захистити Тайвань, близького партнера Вашингтона.
Сі Цзіньпін стикається зі своїми власними проблемами, борючись із уповільненням економічного зростання всередині країни, зростанням цін на енергоносії та можливістю глобальної рецесії, яка завдасть шкоди економіці Китаю, що сильно залежить від експорту. За словами високопоставлених американських чиновників, Трамп і Сі обговорять питання торгівлі, включно з можливими інвестиціями. Вашингтон робить акцент на п’яти питаннях: закупівлях Китаєм літаків Boeing, американської яловичини і сої, а також створенні інвестиційної ради і торгової ради. Ці дві структури дадуть змогу визначити сфери економічного обміну між Сполученими Штатами і Китаєм, які не викликають побоювань щодо національної безпеки.
Китай робить акцент на «трьох Т»: тарифах, технологіях і Тайвані, який, за твердженням Пекіна, є частиною Китаю. Пекін, ймовірно, домагатиметься продовження торішнього торгового перемир’я і ослаблення експортного контролю щодо передових напівпровідників, необхідних Китаю для модернізації свого промислового сектора. Сі Цзіньпін, який у лютому заявив Трампу телефоном, що його країна «ніколи не дозволить Тайваню відокремитися від Китаю», найімовірніше, наполягатиме на тому, щоб Трамп знизив підтримку США самокерованого острова.
Очікується, що Трамп закликає Пекін переконати Іран знову відкрити Ормузьку протоку. Також передбачається, що сторони обговорять співпрацю в галузі управління ризиками, пов’язаними зі штучним інтелектом. Трамп заявив, що порушить питання про справу гонконзького активіста демократичного руху Джиммі Лая, засудженого в лютому до 20 років тюремного ув’язнення за змову і підбурювання до заколоту. Серед інших питань – нарощування ядерної зброї Китаю, безпека в Південно-Китайському морі та скорочення потоків фентанілу до Сполучених Штатів.
Трамп хвалиться своїми стосунками з паном Сі, якого він називає «другом», і прагне оголосити про збільшення китайських інвестицій у Сполучені Штати. Однак не варто очікувати, що обидві сторони досягнуть великої економічної угоди або вирішать свої глибокі розбіжності. Ймовірнішим результатом є низка скромних угод щодо інвестицій і продовження торішнього тимчасового торгового перемир’я.
«Ймовірно, не варто очікувати від цієї зустрічі будь-яких істотних, значних проривів», — сказав Чжао Мінхао, експерт з міжнародних відносин із Фуданьського університету в Шанхаї. Американські офіційні особи заявили, що два лідери можуть зустрітися чотири рази цього року. Віцепрем’єр Китаю з економічної політики Хе Ліфен і міністр фінансів Скотт Бессент мають зустрітися перед самітом.
Аналітики кажуть, що саміт також є способом для обох сторін виграти час і зменшити залежність від іншої країни. «Всередині Китаю, як і раніше, зберігається глибоке почуття недовіри до Сполучених Штатів», — сказала Бонні Лін, директорка проєкту «Китайська міць» у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
Розбіжності з приводу війни в Ірані можуть підірвати переговори. Не називаючи імені Трампа, Сі минулого місяця розкритикував порушення міжнародного права, назвавши це «поверненням до закону джунглів». Хоча Китай підштовхує іранських чиновників до переговорів зі Сполученими Штатами, він утримується від активніших дій з урегулювання війни, яку Пекін вважає проблемою Вашингтона. Міністр закордонних справ Китаю Ван І зустрівся минулого тижня в Пекіні зі своїм іранським колегою Аббасом Арагчі. Ван закликав до активізації зусиль з відкриття протоки, але також заявив, що Китай підтримує «законне право Ірану на мирне використання ядерної енергії».
Словом, додамо від себе на завершення, незважаючи на бравурні заяви Трампа в його улюбленому стилі про полум’яну дружбу з товаришем Сі, відносини між країнами, найімовірніше, залишаться досить складними і напруженими через наявність великої кількості глибоких суперечностей, і якихось проривних домовленостей навряд чи слід очікувати.
Але китайським чаєм Трампа, треба думати, Сі пригостить…
