Запущена поважним західним виданням The Financial Times чергова істерія на тему термінових виборів в Україні під час війни під тиском США і з погрозами «позбавити Україну американських гарантій» із подальшим спростуванням з боку влади й особисто Зеленського викликає питання про те, кому й навіщо це було потрібно. Адже вкрай сумнівно, що вибори відбудуться до встановлення більш-менш стабільного миру, і ще більш сумнівно, що США нададуть реальні гарантії. Складається враження, що це прощупування настроїв, і тут цікаво, хто саме прощупує, оскільки цим можуть займатися багато хто, причому одночасно — як ззовні, так і всередині України.
Водночас очевидно, що термінові вибори під час війни або одразу ж після її завершення вигідні лише Зеленському та його владі, звісно, якщо Зеленський вирішить балотуватися вдруге. А він поки що про відмову балотуватися повторно нічого не говорив, а його давні заяви у 2019 році про те, що він іде лише на один термін, нині вже не варто сприймати всерйоз.
Очевидно, що жодному з топових політиків рівня Тимошенко і навіть Порошенка у випадку скоропостижних виборів нічого «не світить», скільки б апологети Порошенка не надували його рейтинги, значущість країни й «історії-матері», як висловлювався Маяковський.
Водночас скоропостижні вибори стануть підставою для серйозних сумнівів у їхній легітимності як усередині країни, так і за кордоном — навіть серед союзників України в Європі, яким потрібна легітимна влада в Україні хоча б навіть для виправдання перед своїм електоратом підтримки нашої держави.
Водночас скоропостижне проведення виборів ледь не в травні, як цього нібито вимагають у Вашингтоні, однозначно не дозволить у нинішніх умовах провести вибори, які можна буде визнати легітимними. Причини відомі, про них багаторазово говорилося: це сотні тисяч громадян у війську й на передовій, мільйони біженців і тих, хто залишився на окупованих ворогом територіях. У цих умовах навіть названі пів року на підготовку до виборів видаються більш ніж сумнівним терміном.
Але, як казав той самий Володимир Маяковський, «якщо зорі запалюють — значить, це комусь потрібно». Іншими словами, якщо істерію навколо «виборів у травні» раптом затіяли саме в той момент, коли переговори знову зайшли в глухий кут через низку безглуздих вимог Москви, значить, комусь ця істерія була потрібна — щонайменше для прощупування або для розхитування ситуації.
А той факт, що в цьому свідомо чи несвідомо беруть участь поважні західні медіа, вже не особливо дивує, оскільки таке трапляється далеко не вперше.
«Усі на вибори!» — заклик із Лондона від The Financial Times
Отже, The Financial Times із посиланням, як і заведено, на анонімні джерела на Заході й в Україні стверджує, що Україна приступила до планування президентських виборів і референдуму щодо будь-якої мирної угоди з Росією після того, як адміністрація Трампа вимагала від Києва провести обидва голосування до 15 травня, інакше Україна ризикує втратити запропоновані США гарантії безпеки.
Як стверджується, за словами українських і західних чиновників, а також інших осіб, обізнаних із питанням, цей крок було зроблено на тлі інтенсивного тиску Білого дому на Київ із метою завершити мирні переговори між Україною й Росією вже навесні.
Цей план відповідає ініціативі США, про яку Зеленський раніше говорив журналістам — підписати всі документи, необхідні для припинення найбільшого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, до червня.
«Вони кажуть, що хочуть усе зробити до червня… щоб війна закінчилася», — сказав журналістам президент України, пославшись на бажання Білого дому зосередити свою увагу на проміжних виборах у США в листопаді. — «І вони хочуть чіткого графіка».
Зазначається, що проведення виборів стане драматичним політичним поворотом для президента, який неодноразово заявляв, що такі вибори неможливі, поки в країні діє воєнний стан, мільйони українців є переміщеними особами, а близько 20% території країни зайнято російськими військами.
За словами українських і європейських чиновників, залучених до планування, а також інших осіб, поінформованих про це питання, Зеленський має намір оголосити про план проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — у четверту річницю початку війни.
«Українці твердо переконані, що все це має бути пов’язано з переобранням Зеленського», — сказав один західний чиновник.
Українські й західні чиновники підкреслили, що і графік, і ультиматум США навряд чи будуть виконані, оскільки вони залежать від кількох факторів, зокрема від того, чи вдасться досягти прогресу в укладенні мирної угоди з Путіним.
Водночас цей план підкреслює прагнення Зеленського максимально збільшити свої шанси на переобрання, одночасно запевнивши президента США Дональда Трампа, що Київ не затягуватиме укладення мирної угоди, якщо її буде досягнуто.
Згідно з результатами загальнонаціонального опитування, суспільна підтримка Зеленського, хоча й залишається значною, знизилася порівняно з майже одностайною підтримкою чотири роки тому — на тлі втоми від війни та корупційних скандалів у найближчому оточенні президента.
Особи, близькі до Зеленського, сказали, що він і його команда нібито дали зрозуміти адміністрації Трампа, що готові діяти в надзвичайно стислі строки, попри логістичні перешкоди, пов’язані з проведенням виборів у короткі строки в умовах війни.
Зеленський заявив, що Україна й США досягли угоди щодо гарантій безпеки й готові підписати їх із Трампом.
Однак президент США дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від погодження ширшої мирної угоди, яка, ймовірно, включатиме поступку Донбасу Росії, і яку Вашингтон хоче укласти до крайнього терміну 15 травня.
Зеленський досі опирався закликам поступитися територією, заявивши минулого тижня, що Україна «стоятиме на своєму».
Чиновники попередили, що хоча адміністрація Трампа раніше встановлювала строки, які вже минули, нині Вашингтон залишає Києву дуже мало простору для маневру у зв’язку з наближенням проміжних виборів у США.
Вони зазначили, що план також може бути відкладений через те, що Київ і Москва, як і раніше, далекі один від одного в ключовому питанні територій, включно з контролем над Донбасом і Запорізькою атомною електростанцією.
За їхніми словами, графік також може бути зірваний, якщо Росія посилить атаки на критично важливу інфраструктуру України та наземний наступ на південному сході. Російські війська там просуваються вперед, але зазнають величезних втрат.
За словами чиновників, план проведення виборів залежатиме від того, чи зможе Зеленський забезпечити мирну угоду, яку він вважатиме справедливою й прийнятною для українців.
Згідно з робочим графіком, у березні й квітні український парламент займатиметься внесенням змін до законодавства, необхідних для проведення виборів в умовах воєнного часу.
Прискорений графік означає, що вибори проводитимуться в той час, коли сотні тисяч солдатів перебувають на лінії фронту, а мільйони українців залишили свої домівки. Це ставить під загрозу легітимність голосування.
«Шість місяців на підготовку до виборів — це не максимальний [необхідний термін], а мінімальний», — сказала Ольга Айвазовська, голова правління київського аналітичного центру «Опора».
За словами Айвазовської, без припинення вогню Росії буде легко зірвати голосування. Наприклад, повсюдна присутність російських дронів «ставить під загрозу виборчі дільниці по всій Україні», сказала вона.
«Такої ситуації ще ніколи не було. Це абсолютно безпрецедентно», — додала вона.
(Від себе зазначимо, що західні медіа мають слабкість до вітчизняних активістів-грантоотримувачів і зазвичай посилаються на їхні «глибокі думки» навіть у очевидних питаннях. Складається враження, що на Заході для медіа діє певна методичка-перелік тих персонажів в Україні, чиї думки слід наводити в публікаціях. З боку це виглядає відверто недолуго.)
The Financial Times також зазначає, що багато політиків в Україні виступають проти проведення виборів до досягнення міцної мирної угоди, підкріпленої надійними гарантіями безпеки, оскільки такий крок може поглибити внутрішні політичні розбіжності.
«Політична конкуренція під час війни — це погано», — сказав FT мер Києва Віталій Кличко. — «Ми можемо зруйнувати країну зсередини… що є метою Росії».
Однак, за словами людей, близьких до президента, Зеленський вважає, що його найкращі шанси на переобрання в Україні, де традиційно не віддають перевагу чинним президентам, — це поточний рік, і ще краще, якщо голосування збігатиметься з референдумом.
Чиновники й експерти з виборів додали, що, провівши обидва голосування одночасно, Зеленський, ймовірно, також забезпечить вищу явку.
Західний чиновник сказав, що Україні необхідно, щоб щонайменше половина зареєстрованих до війни виборців узяла участь.
Такий результат може бути визнаний міжнародними спостерігачами й не дасть нікому — особливо Росії — підстав оголосити результати недійсними.
«Якщо ми зробимо це неправильно… якщо поспішимо, ми завдамо величезної шкоди якості й майбутній цілісності нашого демократичного процесу… І це буде сприйнято як нелегітимне», — сказала Айвазовська.
Зеленський «пішов у відмову»
В оточенні Зеленського одразу ж фактично спростували згоду Банкової на вибори до 15 травня в умовах продовження війни.
Цілком справедливо заявляється, що поки немає безпеки — не буде й оголошень про вибори.
Наскільки можна зрозуміти, Банкова, як і раніше, наполягає на тому, що для проведення виборів і референдуму щодо мирної угоди потрібне перемир’я по лінії фронту, тобто без відступу ЗСУ з Донецької області. Але на це не погоджується Москва, яка називає виведення українських військ із Донбасу головною умовою для припинення вогню.
У цьому сенсі «готовність Зеленського до виборів і референдуму», про яку пише Financial Times, є продовженням дипломатичної гри з Трампом, суть якої можна сформулювати так: Україна не гальмує мирний процес і готова навіть на якнайшвидші вибори й референдум, але лише за умови припинення вогню, а тому потрібно тиснути на Москву, щоб вона на це погодилася.
Водночас у Трампа свої розрахунки. Як стверджує Financial Times, Вашингтон хоче до 15 травня не лише виборів, а й реалізації інших пунктів мирних угод, включно з виведенням військ із Донбасу. Це пов’язано, зокрема, з наближенням осінніх виборів до Конгресу, до яких Трампу хотілося б завершити війну в Україні на будь-яких умовах, щоб отримати лаври миротворця.
Окрім політиків, яким швидкі вибори невигідні, проти скоропостижних виборів виступає низка чиновників.
Коментуючи публікацію у виданні Financial Times, заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що чинне законодавство не дозволяє проводити вибори під час війни, а нові норми лише обговорюються у Раді.
За низкою свідчень, 24 лютого точно не буде оголошено про швидке проведення виборів, оскільки депутати й експерти солідарні в тому, що вибори можливі лише щонайменше через пів року після завершення воєнного стану.
Зазначається, що в парламенті нині точно немає голосів ні за що, і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроєкту доведеться пройти ще не одну зустріч із фракціями та групами, де почнуть діяти й вмикатися інші інтереси: окрім політичних — поточні життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складною й тривалою, адже більше немає одностайності коаліції, яка могла б самостійно ухвалювати рішення.
Інакше кажучи, ухвалення нормативів про вибори під час війни в парламенті може затягнутися з цілої низки суб’єктивних причин.
Після цього вже сам Зеленський публічно заявив, що виборів до припинення вогню не буде.
«Я вперше чую про намір оголосити план виборів 24 лютого. До виборів Україна перейде лише тоді, коли отримає гарантії безпеки й припинення вогню», — сказав він.
Також Зеленський додав, що США не погрожують Україні відмовою від гарантій безпеки, якщо не буде виборів.
Для референдуму щодо мирного договору тим більше потрібне припинення вогню, підкреслив Зеленський. За його словами, Україна готова до будь-яких графіків референдуму чи виборів, але потрібна безпека.
Зеленський також зробив низку інших знакових заяв:
– «РФ поки не готова до енергетичного перемир’я: її відповіддю стали нові дронові й ракетні удари»;
– «США запропонували провести нові переговори про мир наступного тижня в Маямі, і якщо Україна одразу підтвердила готовність, то Росія поки вагається, а йдеться або про зустріч у США, або знову на Близькому Сході».
Після серії наведених заяв ажіотаж навколо «виборів під час війни» почав спадати — очевидно, до наступного нападу, коли комусь знову знадобиться «розхитати ситуацію» й прощупати настрої, як це вже було раніше.
