15 січня, календарна середина зими, яка, на жаль, цього разу в Україні «вдалася на славу», ознаменувалася знаковими заявами у Вашингтоні та Москві. Обидві заяви містили вибухову суміш старечого маразму та ублюдкового цинізму, щоправда, з різним відсотковим вмістом зазначених інгредієнтів.
Спочатку Трамп трохи відволікся від «війни» з Венесуелою і відлову тіньових танкерів Путіна у Світовому океані, зробивши чергову маячну заяву про те, що «Зеленський, а не Путін, гальмує мирну угоду по Україні», як процитувало Трампа агентство Reuters.
Трамп сказав, що Україна, а не Росія, затримує потенційну мирну угоду.
Ця риторика різко контрастує з позицією європейських союзників, які послідовно стверджують, що Москва мало зацікавлена в припиненні війни в Україні.
А головне, ця риторика суперечить здоровому глузду!
В ексклюзивному інтерв’ю в Овальному кабінеті Трамп завів «стару шарманку» про те, що Путін готовий завершити війну.
«Я думаю, він готовий укласти угоду», — сказав Трамп про Путіна. — Я думаю, що Україна менш готова до укладення угоди».
На питання, чому переговори під керівництвом США ще не врегулювали найбільший наземний конфлікт в Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів: «Зеленський».
Коментарі Трампа свідчать про нове невдоволення українським лідером. Відносини між двома президентами довгий час були нестабільними, хоча в перший рік другого терміну Трампа їх взаємодія, схоже, покращилася.
Чим викликаний черговий «поворот у голові» Трампа, ніхто пояснити не може.
Як зазначає Reuters, часом Трамп був більш схильний приймати запевнення Путіна за чисту монету, ніж лідери деяких країн-союзників США, і це викликало невдоволення Києва, європейських столиць і американських законодавців, включаючи деяких республіканців.
Трамп заявив, що йому не відомо про можливу поїздку Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви, про яку напередодні повідомило агентство Bloomberg.
На питання, чи зустрінеться він із Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в Швейцарії наступного тижня, Трамп відповів ствердно, але дав зрозуміти, що ніяких планів поки немає.
«Я б зустрівся, якщо він буде там. Я буду там», — сказав Трамп.
На питання, чому він вважає, що Зеленський стримує переговори, Трамп не став вдаватися в подробиці, сказавши тільки: «Я просто думаю, що йому, знаєте, важко це зробити».
Треба віддати належне, що Зеленський, принаймні публічно, схоже вже звик спокійно реагувати на загострення старечого маразму.
У відповідь на абсолютно дурне твердження Трампа, Зеленський заявив, що не Україна є перешкодою для миру.
«Ніколи Україна не була і не буде перешкодою миру. Саме російські ракети, російські «Шахеди», російська спроба знищити Україну є чіткими доказами, що Росії потрібні аж ніяк не угоди», – сказав він у вечірньому зверненні.
Що, власне, підтвердили недавні ракетно-дронові атаки по Києву та інших регіонах України.
А в цей час, кінчена московська тварюка, замарана по горло в найбільших злочинах проти людяності в Європі після Другої світової, запропонувала «врегулювати війну в Україні через створення нової архітектури безпеки в Європі та світі».
Що нібито перегукується з вимогами, які Москва висувала перед «великою» війною в Україні.
Приймаючи вірчі грамоти послів у Кремлі, Путін заявив, що «криза навколо України» стала «прямим наслідком багаторічного ігнорування справедливих інтересів Росії і цілеспрямованого курсу на створення загроз нашій безпеці, на просування до російських кордонів блоку НАТО, всупереч даним нам публічним обіцянкам».
Путін нагадав: «Росія неодноразово виступала з ініціативами побудови нової, надійної і справедливої архітектури європейської та глобальної безпеки. Ми пропонували варіанти і раціональні рішення, які могли б влаштувати всіх в Америці, Європі, Азії, в усьому світі».
Зараз ця гнида повторює: «Вважаємо, що до їх предметного обговорення варто було б повернутися, щоб закріпити ті умови, на яких може бути досягнуте і, чим швидше, тим краще, мирне врегулювання конфлікту в Україні».
Тобто, щоб «підправити архітектуру», цей виродок затіяв бійню, в результаті якої погубив і покалічив близько мільйона тільки своїх, не кажучи про інших.
Найбільше дратує, що це мовчки слухали посли начебто поважних держав.
Ніяких інших умов досягнення миру в Україні під час виступу перед послами Путін не назвав.
Нагадаємо, що перед початком повномасштабного вторгнення в Україну Москва звернулася до США і НАТО з вимогою відмовитися від розширення блоку на схід і планів включити в альянс Україну і Грузію, як повідомляло видання ВВС.
Також Москва наполягала на відкаті військової інфраструктури НАТО в Європі до того, що було станом на 27 травня 1997 року.
Повернення до часів Олександра Македонського ці тварюки не пропонували!
Промова в четвер стала першим виступом Путіна з питань міжнародної політики з кінця минулого року. За цей час американські військові вивезли з Каракаса президента країни Ніколаса Мадуро з дружиною, а в Ірані відбулися найсерйозніші протести за останні роки, на які Дональд Трамп може відповісти новими ударами по Ірану.
Основні тези:
– ситуація в світі загострюється, кількість конфліктів зростає, тому центральну роль у міжнародному порядку повинна відігравати ООН, а всі країни повинні дотримуватися норм міжнародного права. Односторонні дії окремих країн за «правом сильного» неприпустимі,
– Росія хоче якнайшвидшого миру в Україні, пропонуючи для цього створити нову архітектуру безпеки в Європі на основі раніше зроблених пропозицій (ймовірно, мова йде про висунуті в грудні 2021 року пропозиції РФ про нерозширення НАТО),
– «Київ і його покровителі поки не готові до врегулювання на подібних умовах», а тому Росія продовжить «послідовно досягати» своїх цілей в Україні.
Москва готова до відновлення «необхідного рівня» відносин з Європою і відкрита до співпраці «з усіма без винятку» європейськими країнами.
Коментувати це без нецензурної лексики неможливо, тому не будемо…
Характерно, що Путін продовжує зберігати мовчання у зв’язку з діями США у Венесуелі, з якою Росія пов’язана договором про «стратегічне всеосяжне» партнерство і в яку вклала майже $20 млрд за останні два десятиліття.
Під час цього, повторимо, першого публічного виступу після новорічних канікул, на церемонії вручення вірчих грамот іноземним послам у Кремлі, «особа, схожа на Путіна», ні слова не промовила про захоплення американськими військовими Ніколаса Мадуро, з яким двічі зустрічалася за останні півтора року (у травні 2025 року та в жовтні 2024 року), називаючи Венесуелу «другом» і «надійним партнером» Росії.
Промовчав Путін також про затримання танкерів російського тіньового флоту, які використовувалися для перевезення венесуельської нафти.
Ні слова про Венесуелу не сказав під час першого післяноворічного брифінгу в четвер прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.
Після того, як з поверненням Трампа в Білий дім почалося зближення Москви і Вашингтона, Росія реагувала на «американські натяки в бік Венесуели відносно стримано, Росія по суті здала Мадуро ще раніше, відзначають західні спостерігачі.
Як би в Кремлі не «дули щоки», але імідж Росії на міжнародній арені ослаблений, і той, хто робить ставку на Росію, чинить нерозумно.
Асад, Мадуро, Пашинян, частково, іранські аятоли збрехати не дадуть.
У світлі наслідків недавніх ракетно-дронових ударів по Україні, оглядач британського видання The Spectator Оуен Метьюз (Owen Matthews) обґрунтовано стверджує, що в якості важеля тиску на Європу Москва, очевидно, планує створити нову хвилю біженців з України.
Посилаючись на публікації в українських медіа та соцмережах, Оуен Метьюз не зовсім коректно стверджує, що нинішня зима є чи не найхолоднішою і найсуворішою. Але це далеко не так.
Булинні часи 1970-х або навіть 1960-х згадувати не будемо, хоча зими тоді були суворі і довгі, а температура мінус 30 не була рідкістю, хоч і не спостерігалася так часто, як у Сибіру. Тобто Київ – це не Арктика, але зими тут, в принципі, бували серйозні.
Тим більше не будемо вдаватися в розповіді бабусі про люті морози в роки Великої Вітчизняної.
З більш свіжого можна згадати зиму року Олімпіади в 1980-му і взагалі першу половину 1980-х до середини цього десятиліття. Снігу тоді вистачало в надлишку, а морози до 25 вночі рідкістю не були.
Остання сувора зима в Києві була в 2012-2013 роках. Але якщо снігу в лісах було місцями по пояс, то морози вночі рідко доходили до 20 градусів.
Приблизно така ж зима має місце зараз, тобто, на тлі останніх років, зима ця досить серйозна, але аж ніяк не найсуворіша з тих, які доводилося бачити.
За пострадянські роки особливо виділяється тільки січень 2006 року, тобто рівно 20 років тому. Тоді морози в Києві вночі опускалися до 35 градусів, а на сході України, кажуть, температура падала нижче 40. Тоді на два тижні в Києві зупинили заняття в школах.
Але всі найсуворіші зими, які доводилося бачити за довге життя, були «дитячою забавою» на тлі нинішньої, тому що тоді не було війни, і ніяка «падла» не била ракетами по електростанціях і теплоцентралях!
Якщо перші три зими Україні відверто «пощастило» (якщо це слово доречне), то цього разу з везінням не склалося, що рано чи пізно мало статися.
Все ж, порадимо західним оглядачам за відомостями про погоду в Києві в історичній ретроспективі звертатися не до малолітніх блогерів, а до людей старшого віку.
Але повернемося, власне, до публікації в The Spectator.
Як зазначає її автор, кожну з останніх трьох зим Путін безуспішно намагався зробити українські міста непридатними для проживання, зануривши їх у темряву і холод. Але цього разу схоже, що кампанія Кремля з використання зими як зброї приносить «успіх»: російські війська намагаються вивести з ладу якомога більше міських систем опалення.
За останній тиждень Росія завдала Україні безпрецедентного удару, запустивши майже 1100 дронів, 890 керованих бомб і понад 50 ракет, у тому числі ракету «Орешник», по електростанціях і житлових будинках в умовах холодної погоди.
Від себе зауважимо, що «Орешник» поки що, схоже, є «показухою для Заходу», але це окреме питання.
Причина, по якій останні атаки Путіна особливо ефективні, полягає в простому, але невблаганному законі фізики — вода при замерзанні розширюється приблизно на 10%, розриваючи труби і системи опалення, які потім не можуть бути відремонтовані до весни.
Від себе зазначимо, що у нас не Британія, і труби у нас вміють варити навіть при 30-градусному морозі, але тут питання часу, обсягів, ресурсів і кадрів, багато з яких змушені воювати.
Метою Кремля автор публікації британського видання називає нову хвилю українських біженців. Стратеги союзників часів Другої світової війни використовували термін «позбавлення житла ворожого населення» як виправдання для бомбардувань німецьких міст — стратегія, яка залишається однією з найбільш суперечливих в історії війни.
Путін, схоже, намагається домогтися того ж ефекту. Його плани носять політичний характер і спрямовані на те, щоб чинити тиск на європейські столиці і змусити їх погодитися на припинення війни на його умовах.
Проблема для ЄС полягає в тому, що населення європейських країн не дуже хоче приймати українських біженців.
Відверто кажучи, все, що потрібно, – це щоб ця війна, нарешті, в повний зріст прийшла в Європу, а краще – і в Америку, і тоді багато чого стане на свої місця, оскільки наші звичні, а з «парадами різнобарвної рівності» і не тільки в Європі виникнуть проблеми, але це окреме питання.
Удари по інфраструктурі України переслідують, очевидно, не тільки зазначену мету, але і цю теж.
І тут вже питання до Трампа: у війні точно винен Зеленський, а московська тварюка точно хоче миру?..
