Європейські держави розглядають можливість спільних кібероперацій та раптових військових навчань, оскільки Росія посилює свою кампанію з дестабілізації НАТО.
Як пише Politico, російські дрони та диверсанти з’являються по всій території країн Альянсу, і Європа зараз робить те, що ще кілька років тому здавалося неймовірним: планує, як завдати удару у відповідь.
Ідеї варіюються від спільних наступальних кібероперацій проти Росії та оперативного і більш скоординованого визначення гібридних атак через швидке звинувачення Москви до несподіваних військових навчань під егідою НАТО, вказують на умовах анонімності європейські посадовці й дипломати.
“Росіяни постійно перевіряють межі — яка буде реакція, як далеко ми можемо зайти?” — зазначила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже. — Потрібна проактивна реакція. І сигнал надсилають не слова, а дії”.
Протягом останніх тижнів і місяців російські дрони літали над Польщею та Румунією, а невідомі БПЛА спричиняли хаос в аеропортах і на військових базах по всьому континенту. Серед інших інцидентів — глушіння GPS, вторгнення винищувачів і військових кораблів, а також вибух на польській залізничній гілці, якою доставляють військову допомогу в Україну.
“Європа і НАТО повинні задати собі питання, як довго ми готові терпіти такого роду гібридну війну і чи не варто нам розглянути можливість більш активних дій у відповідь”, — заявив державний секретар Німеччини з питань оборони Флоріан Ган.
Поки що реакцією на всі провокації і диверсії було посилення оборони. Після збиття російських дронів над Польщею у НАТО заявили, що зміцнять протиповітряну оборону на східному фланці Альянсу.
Але навіть це розлютило Москву.
“Європейці повинні боятися і тремтіти, як німі тварини в стаді, яке ведуть на забій”, — заявив заступник голови Радбезу РФ Дмітрій Медведєв. — Вони повинні сцятися від страху, відчуваючи наближення свого болісного кінця”.
Однак часті провокації Росії змінюють тон у європейських столицях, вказують журналісти.
Минулого тижня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто різко розкритикував “інертність” Європи перед обличчям зростаючих гібридних атак і оприлюднив 125-сторінковий план заходів у відповідь. У ньому він запропонував створити Європейський центр протидії гібридній війні, кібервійсько чисельністю 1500 людей, а також персонал, який спеціалізується на штучному інтелекті.
Попри все жорсткішу риторику, залишається невирішеним питанням, що саме означає рішучішу відповідь.
Частково це пов’язано з різницею між Москвою і Брюсселем — останній більше обмежений необхідністю діяти в рамках правил, вважає професор і заступник директора паризького аналітичного центру GEODE Кевін Лімоньє.
“Це піднімає етичне і філософське питання: чи можуть держави, що керуються принципами верховенства права, дозволити собі використовувати ті самі інструменти… і ті самі стратегії, що й росіяни?” — запитує він.
На практиці країни можуть використовувати кіберметоди для атак на системи, що мають критичне значення для військових операцій Росії. Наприклад, такі як економічна зона Алабуга в Татарстані на сході центральної Росії, де Москва виробляє дрони Shahed, а також енергетичні об’єкти або поїзди, що перевозять зброю, сказав політолог і експерт з гібридних загроз Польської академії наук Філіп Брижка.
“НАТО є оборонною організацією і тому з обережністю ставиться до наступальних операцій. Асиметричні відповіді є важливим аспектом, але ми не будемо опускатися до таких самих тактик, що й Росія”, — сказав один з дипломатів НАТО.
Натомість альянс повинен “надавати пріоритет демонстрації сили, яка ілюструє міць і єдність”, сказала колишня речниця НАТО і співробітниця лондонського аналітичного центру Royal United Services Institute Оана Лунгеску.
“На практиці це означає швидке оголошення про те, чи стоїть Москва за гібридною атакою, та проведення військових навчань “без попередження” на російському кордоні з Литвою або Естонією”, — додала вона.
“Безсумнівно, потрібно зробити більше в гібридній сфері, – заявив один із високопоставлених дипломатів НАТО. Він додав, що важливо наголосити на колективній відповідальності після атак і забезпечити “демонстрацію того, що ми звертаємо увагу і здатні гнучко переміщувати ресурси”.
