Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді активізує зусилля щодо перетворення країни не лише на світовий центр виробництва побутових товарів і фармацевтики, а й на ключового гравця в глобальній оборонній промисловості.
Уряд Індії розгортає масштабну програму просування вітчизняного експорту зброї, пропонуючи іноземним клієнтам вигідні кредити через державний Експортно-імпортний банк (EXIM) та розширюючи дипломатичну присутність військових аташе за кордоном.
Як повідомляє Reuters із посиланням на численні джерела в уряді та оборонній промисловості, йдеться про прагнення Нью-Делі посилити позиції в країнах, які традиційно закуповували озброєння в Росії або США. Розширення кредитних можливостей EXIM має на меті підтримати угоди з державами, чий доступ до традиційного фінансування обмежений через політичні чи кредитні ризики.
За інформацією чотирьох урядовців, Індія планує значно збільшити кількість військових аташе у своїх посольствах, щоб активніше вести переговори щодо оборонних контрактів. Це частина стратегії, яка, за словами 15 обізнаних людей, є безпрецедентною спробою адаптуватися до нових умов на світовому ринку зброї, де зростає попит, а традиційні ланцюги постачання зазнають змін через війну в Україні та зростання геополітичної напруги.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року стало переломним моментом, зазначив один з індійських чиновників. Поки Захід передавав значну частину своїх запасів Україні, а російські заводи зосередилися на потребах армії РФ, багато країн почали шукати нові джерела озброєння ‒ і Індія побачила в цьому можливість.
На тлі активізації експортної діяльності індійські посадовці організовують зустрічі делегацій з країн, зацікавлених у закупівлі зброї, з місцевими виробниками, демонструючи, зокрема, бойові вертольоти та інше високотехнологічне обладнання під час військових навчань.
Водночас експерти зазначають, що Індії ще потрібно довести ефективність своєї продукції. Вірадж Соланкі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні наголосив: щоб бути переконливою для потенційних покупців, країна має активніше використовувати власне озброєння у своїх збройних силах.
Зростання виробництва та експортних амбіцій
У 2023-2024 фінансовому році Індія виробила озброєння на 14,8 мільярда доларів, що на 62% більше, ніж у 2020 році. Хоча планові 3,5 мільярда доларів експорту досягти не вдалося (фактична сума склала приблизно 2,3 мільярда), це значний прогрес порівняно з 230 мільйонами доларів десятирічної давності.
Уряд Моді поставив за мету досягти обсягу експорту оборонної продукції в 6 мільярдів доларів до 2029 року. Основна частина поточних експортів ‒ це боєприпаси, стрілецька зброя та комплектуючі, але Делі прагне вийти на ринок більш високотехнологічних систем.
Конкурентна перевага в ціні
Індія позиціонує себе як країна, здатна швидко та недорого забезпечувати зростаючий світовий попит. Наприклад, 155-мм артилерійські снаряди місцевого виробництва коштують від 300 до 400 доларів за одиницю ‒ у кілька разів дешевше за європейські аналоги, які продаються за понад 3000 доларів. Гаубиці з Індії також удвічі дешевші за західні моделі.
Цю конкурентоспроможність забезпечують як державні підприємства, які зберегли виробничі потужності після Холодної війни, так і приватні гравці, що активно розширюють виробництво. Серед них ‒ Adani Defence and Aerospace та SMPP, які вже мають іноземні замовлення на 155-мм артилерійські снаряди.
“Ми спостерігаємо величезний попит на артилерійські боєприпаси”, ‒ зазначив Ашіш Кансал, виконавчий директор SMPP, компанії, яка будує новий завод із виробництва великокаліберних снарядів.
Конкуренція з РФ
Індія також розглядає можливість активного використання фінансових механізмів EXIM для просування дорожчого та технологічно складнішого озброєння. Кредитний портфель банку у 2023-2024 роках сягнув $18,32 мільярда. Хоча більшість цих коштів спрямовано на комерційні проєкти, держава підтримує їх на інституційному рівні.
Проте більшість індійських банків уникають фінансування експорту зброї через ризики, пов’язані з країнами, де можуть виникнути політичні чи кредитні труднощі. Саме тому роль EXIM у розширенні оборонного експорту вважається ключовою.
Водночас уряд Індії прагне просувати продукцію вищої доданої вартості, зокрема бойові вертольоти, ракети й кораблі, виходячи за межі експорту боєприпасів і стрілецької зброї, які досі домінують у структурі військового експорту країни.
Серед прикладів такого експорту ‒ угода на понад 300 мільйонів доларів на постачання гелікоптерів для філіппінських ВПС. Крім того, індійські підприємства заявляють про зростання зацікавлення з боку країн Африки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки.
До березня 2026 року Індія планує відрядити щонайменше 20 нових аташе з питань оборони до іноземних посольств, повідомили три індійських оборонних чиновники. За їхніми словами, серед країн, що їх прийматимуть, ‒ Алжир, Марокко, Гайана, Танзанія, Аргентина, Ефіопія і Камбоджа, додавши, що Делі вважає, що має можливість значно розширити експорт озброєнь до цих країн.
Як і Індія, багато з цих країн мають історію купівлі військової техніки у Радянського Союзу і Росії, яка відрізняється від стандартів НАТО, прийнятих багатьма західними виробниками.
Однією з перших історій успіху є Вірменія, куди Індія вперше відрядила аташе з питань оборони минулого року.
Індія вже підірвала монополію Росії на озброєння Вірменії, яка була частиною Радянського Союзу, але відтоді заявила, що не може покладатися на Москву.
