Минулого тижня Міністерство фінансів представило на розгляд народним обранцям проєкт державного бюджету на 2025 рік. Це вже третій кошторис в умовах повномасштабної війни з російським агресором.
Із загальних видатків, які на наступний рік склали рекордні 3, 643 трлн. грн., саме 2/3 підуть на сектор оборони. Частка планових доходів має надійти від нових податкових змін, решта – у вигляді міжнародної допомоги. Особливе обурення опозиціонерів викликала стаття видатків на Дорожній фонд та відсутність індексації мінімальних зарплат і пенсій.
Оборона понад усе
Згідно проєкту держбюджету на 2025 рік на безпеку і оборону планується спрямувати 2,2 трильйона грн, що перевищить фактичні видатки поточного року. Більше половини цих коштів, 55 відсотків, або 1,2 трлн. грн. підуть на грошове забезпечення військовослужбовців усіх родів військ. 737 млрд. грн буде спрямовано на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема майже 47 млрд. грн на закупівлю дронів.
Крім цього, 5,6 млрд. грн. буде спрямовано на реабілітацію і підтримку ветеранів. Додаткові 2,5 млрд. грн. держава спрямує на протезування кінцівок і зубне протезування для ветеранів, які цього потребуватимуть, а також на нову програму, яку підтримали депутати, – збереження права на біологічне батьківство військовослужбовців.
Основні макроекономічні показники
Прогноз зростання ВВП буде гірший аніж цього року. На 2025 рік заклали лише 2,7%. Ціни ростимуть на рівні інфляції 9,5%. Водночас курс гривні падатиме – 45 грн. за долар. Мінімальна пенсія та зарплата не зростуть. Водночас середня зарплатня дещо підвищиться до 24 тис. грн за місяць. Доходи в бюджет запланували на рівні 2336,3 млрд грн (в т.ч. загальний фонд – 2095,2 млрд грн). Видатки складуть 3938,2 млрд грн (3643,6 млрд. грн). Дефіцит бюджету — 1640,6 млрд грн (1549,5 млрд грн) або 19,4% ВВП.
Аналізуючи державний кошторис на наступний рік, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ звертає увагу на формування нового тренду. «Доходи бюджету у 2025 році прогнозуються на рівні 2 трлн грн. А витрати на сектор оборони та безпеки – 2,22 трлн грн. Досі наша бюджетна модель полягала в наступному: на оборону йдуть внутрішні податкові надходження, на соціалку – міжнародна допомога. Зараз ця модель вперше дала збій: внутрішніх податкових надходжень не вистачає на фінансування сектора оборони. Дефіцит військового бюджету за внутрішніми джерелами наступного року становитиме 10%. Це означає, що внутрішня економіка вже не може фінансувати війну на 100%. Як відомо, зовнішні джерела нам заборонено використовувати для військових потреб. Значить доведеться або займати на внутрішньому ринку (ОВДП), або перерозподіляти внутрішні джерела за рахунок скорочення соціальних витрат», – написав він у Фейсбук. На його думку, причина такої небезпечної ситуації криється у нездатності уряду запустити модель зростання «тилової економіки» на траєкторії високої динаміки.
Це і стеля зростання потенціалу енергетики. І одна з причин – характер та масштаби мобілізації. В результаті тил втрачає можливості утримувати фронт. Поки що на 10%, але якщо нічого не змінити, цей дефіцит лише розширюватиметься, – додав Олексій Кущ.
Звідки братимуть кошти
Як і раніше, у 2025 році не впоратися без міжнародної допомоги. «З потреби в 38,4 млрд. дол. міжнародного фінансування у нас наразі є підтвердженими лише трохи більше 15 млрд. дол. Тобто більше ніж 23 млрд. дол. нам треба знайти, знову-таки, позичити. Безперечно, ми розраховуємо на те, що в наступні роки Україна отримає доступ до 50 млрд. дол. від заморожених російських активів. Але механізм досі не погоджений і ці кошти досі не підтверджені», – зазначила голова комітету Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
Крім того, значна частка планових доходів – понад 126 млрд грн – має надійти саме від податкових змін. В тому числі, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% – має дати 107,731 млрд грн. Встановлення військового збору для платників податків на спрощеній системі оподаткування – для ФОП І, ІІ, ІІІ та IV груп – повинно принести 13,714 млрд грн та юридичних осіб ІІІ групи – 0,9 млрд грн. Встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток АЗС – 3,6 млрд грн. А також, що дуже важливо, планується ввести податок на прибуток банків 25% – 0,701 млрд грн.
Зазначимо, за два з половиною роки НБУ за допомогою державних ресурсів виплатив банкам за своїми депозитними сертифікатами 220 млрд грн. На думку експертів, це чиста дотація, виплачена державою на користь банківських структур за ставкою, яка у перший рік війни досягала за тримісячними сертифікатами НБУ 25% річних. Причому 60% цих доходів було перераховано комерційним банкам, які у структурі банківської системи займають 40%. Тепер із прибутку банків, який сформований переважно за рахунок відсоткових доходів за депозитними сертифікатами та ОВДП, хоча б візьмуть підвищений податок у 50%. Хоча опір з боку банків був шаленим. А прибуток банків цього року знову поб’є історичний рекорд на тлі економіки, що стагнує, і перевищить 100 млрд грн.рн.
Підприємництво на межі
«В бюджеті передбачені 29 млрд. грн на підтримку підприємництва. В мене просте питання. Може, найкращою підтримкою підприємництва є припинити збільшення податків? От який сенс збільшувати податки в черговий раз, вбиваючи цей бізнес і підприємництво, щоб потім якусь частину виділити у вигляді 29 млрд. грг? Чи просто податки беруться з усього бізнесу, а допомога йде якомусь конкретно своєму бізнесу, якомусь наближеному до уряду? Може, в цьому сенс? Бо інакше я ніякого сенсу в цьому знайти не можу», – зазначив член бюджетного комітету Олексій Гончаренко.
Він дорікнув представникам влади, що замість того, щоб взяти гроші з російського «Газпрому», знову братимуть гроші з українців.
Про що я говорю: знову будемо качати російський газ, знову будемо качати російську нафту. Ну, російський газ роблять вигляд, що типу це азербайджанський. Про нафту навіть не роблять вигляд і не збільшують мито на це. Замість того, щоб Україна заробила, буде заробляти Росія. Оце бюджет, – наголосив депутат.
На його думку, найкраща підтримка підприємництву сьогодні – «це дати по руках правоохоронним органах, щоб вони припинили рекетувати, і не збільшувати податки, або хоча б не так збільшувати, як це зараз, на жаль, робить з пропозиції уряду більшість».
Соціальна сфера vs державні органи: хто в пріоритеті?
На соціальний захист, що є другим пріоритетом державного кошторису, планується спрямувати 419,2 млрд грн, в т.ч. числі через трансферт Пенсійному фонду — 237,9 млрд грн, підтримку соціально вразливих категорій громадян — 127,9 млрд грн. Ще понад 42 млрд. грн. запланували для виплати субсидій. Галузь охорони здоров’я отримає з бюджету 210, 7 млрд. грн. Освіту профінансують на 175 млрд. грн. Культура та медіапростір отримають 9,6 млрд. грн. Зазначимо, що парламентарі просять переглянути фінансування телемарафону, на який запланували понад 1,5 млрд грн. Водночас підвищення мінімальних соціальних стандартів (прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та пенсії) на 2025 рік уряд не передбачив.
А от видатки на забезпечення органів влади планується збільшити. Так, наступного року збільшити фонд оплати праці для апарату Верховної Ради планується на 26,2%, Офісу Президента – на 11,2%, Кабміну – на 19,7%, НАБУ – на 28,2%, Прокуратури – на 25,8%, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – на 71,2%, БЕБ – на 75%, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку – на 49,6%, Рахунковій палаті – на 38,2%, НАЗК – на 7,4%, Податковій – на 39,3%, Митній службі – на 15,4%, Держфінмоніторингу – на 7,7%, РНБО – на 6,3% та судам – на 9,3%;
«Впевнена, що вони не відчують збільшення військового збору з 1,5% до 5%», – зауважила членкиня комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна. За її словами, коли на засіданні парламенту вона вказала на незрозумілі витрати державного кошторису, що не пов’язані зі сферою оборони, представниця від партії «Слуга народу» відказала, що, мовляв, люди, які працюють з великими коштами не можуть продовжувати отримувати такі низькі заробітні плати.
В мене виникає логічне запитання: що тоді робити з освітою, де середня заробітна плата 12 тис. грн. Що робити з медичним персоналом середньої ланки, де зарплата від 11 тис-12,5 тис.грн. Ми когось рахуємо за людей і розуміємо, що за такі низькі заробітні плати працювати не можна. А на когось розраховуємо, що ті будуть терпіти, бо вони освідченні, розумні і завжди зрозуміють державу.
Коли нам говорять, що нічого страшного, бо ви заплатите всього-на-всього 3% зі своїх доходів для військових, то цим маніпулюють. Бо є когорта тих, кому підвищать зарплату і вони цього не відчують. Звісно, вони будуть сприймати такі ініціативи спокійно, адже з ними розрахувалися, їм додали зарплату, немає чого шукати інші джерела. В цьому проблема, що в нас у суспільстві ми не можемо триматися однієї позиції, бо обов’язково знаходяться інструменти, які нас роз’єднують», – говорить народна обраниця.
«Якби я не знала додаткових ресурсів, якби я їх не представила на обговорення в сесійній залі і не було зауважень, що ми помиляємося, я б зараз стриманіше себе поводила. Але якщо є додаткові ресурси, крім військового збору. Тим більше, що їх можна швидко зібрати до кінця року, то навіщо була проголосована така пропозиція? В чому суть? Які подальші кроки? Влада лише розпочинає, а далі зайде в інші області, які стосуються саме оподаткування громадян. Це найнезахищеніша сфера, яка не може протистояти як деякі галузі економіки», – резюмувала Южаніна.
Дорогі дороги
Між тим, найбільш жвавої дискусії викликала стаття фінансування Дорожнього фонду, на який у бюджеті наступного року закладено аж 43,2 млрд грн.
Будувати дороги в час війни, це виглядає дещо недалекоглядно, особливо там, де немає критичної необхідності. Розумію, що Дорожній фонд підтримувати в належному стані треба, але на це, напевно, треба суттєво менше грошей ніж закладено зараз, – заявив депутат партії «Голос» Ярослав Юрчишин.
Зазначимо, в році, що минає гроші з Дорожнього фонду, а це 95 млрд. грн., пішли на оборону. Загалом це було правильне рішення і за це боролися парламентарі. Але раптом будівництво доріг знову стало пріоритетом. Цікаво, що субвенцію громадам на утримання шкіл скасували. А на дороги залишили.
В 2021 році бюджет «Великого будівництва» склав 178 млрд. грн., що було на 40% більше, ніж фінансування армії, яке складало 128 млрд. грн. Це не говорячи про корупційні скандали, які всі роки супроводжували будівництво доріг, що досі не закінчилися. Так, 12 вересня НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому голові Дніпропетровської ОДА і ще чотирьом особам, що зловживали на «Великому будівництві».
До речі, після початку російського вторгнення ці схеми нікуди не зникли. Влітку цього року Державна аудиторська служба зупинила будівництво доріг в Донецькій області, яке мало відбуватися в зоні бойових дій на суму 390 млн. грн. Якщо раніше такі випадки були поодинокими і через розголос їх вдавалося зупиняти, то після ухвалення бюджету зловживання можуть знову стати масовими.
Між тим, у бюджетному комітеті погодися, що кошторис доріг в умовах війни можна урізати. То ж ці видатки, а також чимало інших переглядатимуть.
Коли ухвалять бюджет?
За Регламентом, народні депутати не пізніше 1 жовтня будуть подавати свої правки до урядового проєкту. 1 жовтня Рахункова палата має провести експертизу і подати свої висновки Раді. Бюджетний комітет не пізніше 15 жовтня року має розглянути всі правки, висновки Рахункової палати і підготувати документ до розгляду.
Далі, не пізніше 20 жовтня, Рада має розглянути держбюджет у першому читанні. У 14-денний строк, але не пізніше 3 листопада, уряд подає до Верховної Ради проєкт бюджету, підготовлений до 2 читання. А вже фінальне голосування у другому читанні має відбутися не пізніше 20 листопада.
За результатами розгляду Рада може одразу проголосувати проєкт закону про держбюджет у другому читанні та в цілому. Якщо ж далі будуть виникати суперечності, то розгляд переноситься на третє читання. Проте, згідно з процедурою, держбюджет має бути ухвалений до 1 грудня.
Перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк прогнозує, що бюджет на 25 рік буде ухвалений вчасно та без «бюджетної ночі», як неодноразово було у попередніх скликаннях.
«Цього року буде все дуже стабільно. Всі голосування за бюджет отримають голоси, всі строки будуть дотримані і вже у листопаді бюджет приймемо», — впевнений він.
