6 травня річниця від дня весілля британської принцеси Маргарет, молодшої сестри королеви Єлизавети II.
Принцеса Маргарет – молодша сестра теперішньої королеви Єлизавети II. До її персони за життя завжди було багато уваги. Ми згадуємо, як принцеса виходила заміж 6 травня 1960 року.
Найбільшим коханням принцеси Маргарет був капітан Пітер Таунсенд, з яким вона познайомилася 1953 року. Він не був дворянином, але перебував у Королівських військово-повітряних силах Великої Британії і тому був допущений до Букінгемського палацу і кола королівської сім’ї.
Між ними був роман, але оскільки Пітер був розлучений і мав дітей, шлюб з принцесою був неможливий. Англіканська церква і королівські традиції забороняють шлюб із розлученим чоловіком, хоча останніми роками це правило вже не так категорично використовується (згадаймо весілля герцогині Меган (розлученої раніше) і принца Гаррі).
Щоб одружитися з капітаном, принцеса Маргарет мала б, відповідно до правил королівського двору, досягти 25 років, відмовитися від свого королівського титулу і від витрат на своє утримання. Їхній роман тривав кілька років, після чого Маргарет публічно заявила, що розриває стосунки з Пітером з огляду на те, що має обов’язки по відношенню до своєї країни.
Заміж Маргарет таки вийшла, її обранцем став фотограф Ентоні Армстронг-Джонс. Вони познайомилися 1959 року, коли він фотографував принцесу в день її 29-річчя. Знайомство переросло в роман, і 6 травня 1960 року закохані одружилися у Вестмінстерському абатстві. 3 жовтня 1961 року Армстронг-Джонс отримав від королеви титул граф Сноудон.
Вперше королівське весілля транслювалося на телебаченні: церемонію переглянуло 300 мільйонів осіб у всьому світі. На весільну церемонію було запрошено 2000 осіб (майже стільки ж гостей було на весіллі Кейт і Вільяма), які відсвяткували цього року десяту річницю.
Весільна сукня Маргарет була розроблена Норманом Гартнеллом. На нареченій була Полтіморська тіара. Ця діадема була виготовлена 1870 року і називалася Полтіморською, тому що спочатку належала леді Полтімор. У леді Полтімор тіару викупила королева Вікторія, а принцесі Маргарет її подарувала бабуся, королева Марія. Унікальність діадеми в тому, що легким рухом руки вона перетворювалася в намисто і 11 брошок.
На весіллі принцеси Маргарет було вісім подружок нареченої, на чолі з її племінницею, принцесою Анною – єдиною дочкою королеви Єлизавети II.
Об 11:30 принцеса вирушила до церкви з Кларенс-хаусу разом з герцогом Единбурзьким. Архієпископ Кентерберійський Джеффрі Фішер провів церемонію вінчання. Після церемонії пара традиційно з’явилася на балконі Букінгемського палацу. Після весілля вони вирушили в шеститижневий круїз Карибським морем на борту королівської яхти Britannia. Жили молодята в Кенсінгтонському палаці.
У цьому шлюбі у пари народилося двоє дітей – син Девід Армстронг-Джонс (1961 року), і дочка леді Сара Армстронг-Джонс (1964). 1976 року подружжя розійшлося, а 1978 року офіційно розлучилося через роман принцеси Маргарет з баронетом Родді Ллевелліном.
Маргарет прозвали “бунтівною принцесою” через її скандальну поведінку: вона стала завсідницею лондонських клубів. Починаючи від вісімдесятих років, у неї з’явилися серйозні проблеми зі здоров’ям. Померла принцеса 2002 року від інсульту, їй був 71 рік.
