54-річний італійський лижник Карлуччо Сарторі, який протягом 23 годин виживав під лавиною, дивом навчився ходити й навіть знову став на лижі.
Про це пише New York Post.
Через 14 місяців тривалої реабілітації чоловік поговорив із журналістами.
“Навіть лікарі не можуть пояснити, як таке можливо. Я повинен був померти після перших восьми або десяти годин. Для медиків це було незрозуміло, вони сказали, що в мене ідеальна статура”, — сказав Карлуччо Сарторі.
Нещасний випадок стався в січні 2023 року, коли любитель лижного спорту спускався схилом у горах Валь Бадіа в Південному Тіролі, Італія. Лавина накрила Сарторі тоннами снігу майже на цілий день, а температура в цей час опустилася до -15 градусів за Цельсієм. Майже за добу рятувальники прибули на місце події, очікуючи знайти мертве тіло, але виявили, що батько двох дітей при свідомості й навіть може розмовляти.
Лавина практично знищила тіло італійця, але Сарторі знову зміг навчитися ходити.
“У моєї правої ноги були невеликі проблеми, але вона йде на поправку. В іншому я в порядку”, — каже ентузіаст активного відпочинку.
Чоловік додав, що йому все ще важко повністю використовувати праву руку, але він радий, що вона ціла. Він зазначає, що для лікарів було загадкою те, як він взагалі вижив після тривалого перебування під снігом.
“Коли рятувальники знайшли мене, я був при свідомості й з температурою тіла 23 градуси. Це третя “важка” стадія гіпотермії, але при цьому все працювало відмінно”.
За даними Лавинної асоціації Сьєрри, більшість смертей від лавин спричинена задухою. Шанси на виживання становлять 95 %, якщо жертву витягують протягом 15 хвилин, але вже через 35 хвилин ця ймовірність знижується до 37%. На щастя, Сарторі каже, що на поверхні завалу утворилася повітряна камера, яка забезпечила йому “воронку” з киснем і одночасно ізолювала від зовнішніх температур, як кріогенна камера. Він також припустив, що його статура, можливо, допомогла йому не опинитися в крижаній могилі. Однак лижник, який зізнався, що йому було дуже страшно, зрештою пояснив своє виживання стійкістю духу та величезною волею до життя.
“Я знав, що не повинен здаватися, не повинен засинати, інакше все було б скінчено. Я рухав єдиною рукою, яку міг, за допомогою мікрорухів. Я намагався чинити опір; я вирив собі яму, щоб дихати”, — додав він.
Італієць зізнається, що цього року він навіть здійснив кілька спусків на лижах.
