Наприкінці жовтня та листопаді цього року тисячі невеликих землетрусів ознаменували підйом магми вздовж розлому завдовжки 14 км поблизу ісландської геотермальної електростанції. У результаті магма піднялася надзвичайно близько до поверхні й відкрила широкі тріщини, що проходять через невелике ісландське містечко Гріндавік, яке довелося евакуювати.
Про це пише Science Focus.
Приблизно в той самий час, коли багатотисячні рої землетрусів стрясали райони Ісландії, сицилійська гора Етна ефектно вибухнула, викинувши попіл на довколишні міста. Але навіть це ще не все: в інших точках земної кулі продовжують гуркотіти 45 вулканів, зокрема Майон і Таал на Філіппінах, Санта-Марія у Гватемалі, Невадо-дель-Руїс у Колумбії та Кракатау в Індонезії. Причому виверження останнього сталося 2018 року, спричинивши цунамі, яке забрало життя 400 осіб.
Наскільки активні ці вулкани?
Попри те, що вчені очікували виверження магми в Ісландії з дня на день, воно так і не відбулося, тепер дослідники не впевнені, що вона зовсім вивергнеться — цілком імовірно, що магма просто затвердіє під поверхнею. Однак якщо виверження все ж станеться, вчені очікують, що магма буде просочуватися крізь величезні тріщини на поверхню Землі час від часу і затвердіє, утворивши дивовижні конуси.
Викид попелу на Етні ознаменував звичайну роботу вулкана, який раз у раз викидає “невеликі феєрверки”, розкидаючи лаву або викидаючи стовпи попелу високо в атмосферу Землі. Водночас активність решти десятків вулканів по всьому світу наразі відносно незначна і являє собою невеликі вибухи, викиди лави або утворення невеликих потоків попелу і газу.
Фактично, на думку вчених, усі ці вулкани становлять загрозу лише для тих, хто живе на них або поблизу них.
Чому вулкани вивергаються по всьому світу?
За словами вчених, вулкани вивергаються, коли свіжа магма, що утворюється в мантії нашої планети, досягає поверхні, або виривається назовні шляхом руйнування скельної породи. Статистика свідчить про те, що насправді це відбувається постійно: щорічно по всьому світу вивергається близько 70 вулканів, причому близько 2 з них буквально вивергаються щодня.
Річ у тім, що тектонічні плити розходяться приблизно з тією самою швидкістю, з якою ростуть наші нігті, що дає змогу новій магмі постійно підійматися і живити нові виверження. Існують також так звані зони субдукції, де одна тектонічна плита пірнає під іншу. У міру того як плита занурюється вглиб Землі, вона тане і виділяє магму, що живить вулкани нагорі.
Чи варто боятися катастрофи?
Хоч би яким небезпечним виглядав гуркіт десятків вулканів по всьому світу, вчені зазначають, що загроза сьогодні — не більша, ніж зазвичай.
Утім, деяка небезпека все ж таки присутня. Якщо виверження вулкана в Ісландії все ж станеться і розвиватиметься за тією самою схемою, що й виверження Лакі 1783 року, вилив магми може супроводжуватися величезними викидами отруйного газу.
Минулого цього отруйна хмара поширилася до Європи та східної частини Північної Америки. У результаті виверження вулкана обернулося забрудненням повітря та екстремальними погодними умовами. В іншому, як припускають учені, людству навряд чи варто побоюватися катастрофи, принаймні від вулканів.
