Українці стали більш активно скаржитися на блокування та примусове закриття банківських рахунків. Рідше це відбувається через шахрайство, списання боргів, і все частіше через фінансовий моніторинг, принципи роботи якого розуміють не всі, а банки приховують його критерії.
Мінфін з’ясовував, з яких причин зараз найчастіше закривають рахунки, і що людям робити після цього, щоб повернути гроші.
У розділі відгуків «Мінфіну» помітно збільшилася кількість скарг на блокування та закриття рахунків. Найчастіше люди пишуть про подібні інциденти в державному ПриватБанку. Цю тенденцію, на наш запит, підтвердили офіційною статистикою за прийнятими від українців зверненнями щодо фінансового моніторингу в Національному банку:
- 2021 рік – 288 звернень;
- 2022 рік – 181 звернення;
- 2023 рік – 413 звернень.
Цього року скарг вже зібрали в 1,4-2,3 рази більше, ніж у попередні періоди, а за підсумками всього 2023 року буде встановлено рекорд. Адже рахунки закривають щодня і незадоволених стає дедалі більше.
У Нацбанку розповіли, як розподіляються 882 звернення громадян, зібраних у 2021—2023 роках:
- 462 – на банки з державним капіталом;
- 243 – на банки з приватним українським капіталом;
- 167 – на банки іноземних банківських груп;
- 10 – без зазначення банків.
“На нашу думку, більше скарг надходить на банки з державною часткою капіталу, оскільки вони обслуговують більше фізичних осіб”, – пояснили у Національному банку.
Регулятор також уточнив для Мінфіну питання, які найчастіше стосуються скарги населення на банківський фінмоніторинг:
- Неможливість/небажання людини надати документи на запит банку, що підтверджують походження коштів, або нерозуміння клієнта, які саме документи вимагає банк.
- Неможливість проведення дистанційної ідентифікації під час відкриття рахунку чи актуалізації даних.
- Відмова у проведенні фінансових операцій на підставі документів, що втратили чинність.
Наприклад, паспорти без вклеєного фото в 25 і 45 років.
- Безпідставне, на думку скаржника, блокування операцій за рахунками.
У структурі Національного банку є Управління захисту прав споживачів фінансових послуг (очолює Ольга Лобайчук), яке опрацьовує скарги громадян. За запитами громадян там мають з’ясовувати, коли претензії обґрунтовані, а якщо ні. Якщо банк порушує правила, зловживає своїми повноваженнями, його можуть перевірити та покарати.
Однак із питанням фінансового моніторингу справи складніші. Перевірки банків щодо фінмоніторингу регулюються постановою НБУ №90 від 30 червня 2020 року.
В офіційній відповіді Мінфіну нацбанківці зазначили, що цей документ не передбачає позапланових перевірок на підставі скарг клієнтів щодо фінмоніторингу. Хоча запевнили, що звернення громадян враховують під час нагляду над банками. Навряд чи це допоможе людям, які втратили рахунки: їм доведеться самостійно вирішувати свої проблеми з банками, причому на підставі правил, значна частина яких є непублічною.
Виконавчий директор фінансової компанії Activitis Ірина Попова назвала три найбільш поширені причини блокування та примусового закриття банківського рахунку:
- Онлайн-шахрайство, злодійство з рахунків, яких останнім часом стає дедалі більше.
- Наявність заборгованості з виконавчого провадження.
Після набрання чинності 6 травня 2023 року нового закону (№3048-IX) було відновлено арешт банківських рахунків, накладений виконавчою службою через борги, незалежно від їхнього розміру. Також запроваджено нове правило: власникам рахунків дозволили витрачати з заарештованих рахунків не більше ніж 13,4 тис. грн. (Два розміри мінімальних зарплат). Відомі випадки блокування банківських рахунків, на які нараховуються соціальні виплати або пенсії. З арештом рахунків зіткнулися особи, котрі виступили поручителями за кредитом третіх осіб.
- Рекомендація фінансового моніторингу.
У кращому разі фінансисти після подальших звернень пояснять, що розірвали відносини через фінмоніторинг без детальних пояснень суті порушення, а можуть взагалі нічого не роз’яснювати, що їм дозволяється чинним законодавством.
Дмитро Лазебний порадив постраждалим такий алгоритм дій:
- Проаналізувати свої фінансові операції з перерахованих вище маркерів. Навести довідки про своїх друзів, контрагентів, яким посилали/отримували гроші — на предмет їхньої потенційної проблемності. Намагатися супроводжувати свої операції відповідними документами та спланувати лінію захисту. Наприклад, деякі люди збирають/пишуть розписки про те, що запозичували в іншої фізособи гроші або позичали їй, щоб пояснити перерахування. Це може бути допомога знайомому чи повернення йому старого обов’язку. Фізособи в Україні мають право кредитувати одна одну, що підтверджується борговими розписками, які можуть сприйматися банками як доказ. Намагатися з’ясувати в банку причину блокування/закриття рахунку, зрозуміти, яку операцію визнали підозрілою, і одразу надати документи та пояснення, які запитують банк. Про всяк випадок знайти альтернативний банк і відкрити там рахунок, щоб туди можна було перерахувати розблоковані кошти.
«Якщо ви демонструватимете максимальну відкритість у відносинах із банком і надасте необхідні документи, то, найімовірніше, рахунок вам розблокують. При цьому ваша операція не повинна бути очевидною злочинною чи протизаконною. Інакше ні, рахунок буде заблоковано», – визнав Лазебний.
Але банк може відмовитись щось пояснювати і просто в односторонньому порядку припинити співпрацю/обслуговування клієнта, на що, до речі, теж має право. Тоді Лазебний рекомендує наступні кроки:
- Направити до банку запит щодо надання офіційної відмови у розблокуванні коштів на рахунку. Оскаржитиме надалі таку відмову в суді. Звернутися до фінустанови з письмовим запитом (заявою) про припинення обслуговування та закриття заблокованого рахунку та просити переказати залишок коштів на ваш рахунок в іншому банку.
