Ескалація Путіна у війні проти України переконала більшість західних столиць у відсутності перспективи мирних переговорів у найближчому майбутньому.
Вашингтон і його союзники не бачать перспективи швидкого припинення війни в Україні шляхом переговорів, враховуючи високі ставки для Москви і Києва, а також той факт, що обидві сторони вважають, що вони можуть перемогти, кажуть західні дипломати. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на WSJ.
Організація Північноатлантичного альянсу та її члени заявляють, що вони сповнені рішучості продовжувати надавати економічну та військову допомогу Україні, оскільки вона бореться за те, щоб відбити завоювання, досягнуті російськими військами, і покарати Москву санкціями за її напад на свого меншого сусіда.
Деякі американські законодавці, стурбовані витратами на війну та можливістю ескалації, наполягають на мирних переговорах. Республіканські законодавці поставили під сумнів продовження фінансування, а нещодавнє опитування Wall Street Journal показало, що підтримка України зменшується серед республіканських виборців.
Але уряди США та Європи заявляють, що Кремль посилює ескалацію війни, замість того, щоб створювати будь-які передумови для справжніх переговорів.
“Ми вітаємо готовність президента Зеленського до справедливого миру, заснованого на повазі до територіальної цілісності, суверенітету України та її законного права захищати себе від агресії”, – йдеться в заяві міністрів закордонних справ країн “Великої сімки”, клубу великих розвинених демократій, опублікованій в п’ятницю. “Заклики Росії до переговорів не викликають довіри, коли вона продовжує ескалацію війни і виступає з новими погрозами і дезінформацією”.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що зараз не час відступати і що з Путіним неможливо досягти довготривалого миру, оскільки Україна відвойовує окуповану Росією територію, а її громадяни стикаються з перебоями у постачанні електроенергії та води, спричиненими російськими атаками на цивільні об’єкти.
Пан Путін заявив, що він відкритий до переговорів, як тільки США вкажуть Києву на необхідність переговорів. Але з огляду на ескалацію війни російським президентом, проголошену ним анексію української території та мобілізацію додаткових військ на фронт, західні уряди не робитимуть жодних спроб примусити пана Зеленського до мирних переговорів.
“У західних столицях немає досить чіткого бачення того, як могло б виглядати остаточне мирне врегулювання”, – сказав Пьотр Бурас, голова варшавського офісу Європейської ради з міжнародних відносин. “Я не думаю, що Берлін, Париж або Вашингтон зараз будуть підштовхувати Київ до прийняття того, що, на думку Зеленського, не відповідає інтересам України”.
Офіційні особи кажуть, що існує потенціал для розбіжностей між західними урядами, наприклад, якщо українські сили продовжать кидати виклик пану Путіну, намагаючись відвоювати територію Криму, який Росія анексувала в 2014 році. Але вони кажуть, що лідери поки що відкладають ці питання в довгий ящик.
У Європі президент Франції Еммануель Макрон нещодавно говорив про те, що пану Зеленському врешті-решт доведеться вести мирні переговори з паном Путіним, але наполягав на тому, що час і умови таких переговорів має визначати Україна.
У Вашингтоні група законодавців-демократів закликала Білий дім розпочати мирні переговори з Кремлем щодо України, а потім відкликати свою заяву. З іншого боку, лідер республіканської меншості в Палаті представників Кевін Маккарті попередив 18 жовтня, що для уряду пана Зеленського не буде “чистого чека “, якщо республіканці знову займуть Палату представників на проміжних виборах на наступному тижні.
Інші республіканці сигналізували про більшу готовність продовжувати надавати допомогу Україні.
“Я думаю, що ми повинні продовжувати робити все можливе, щоб підтримати Україну, яка хоче захистити свою свободу і зупинити Росію від подальшої експансії”, – сказав сенатор Рік Скотт (штат Флорида) на програмі “Зустріч з пресою” на телеканалі NBC у неділю. Пан Скотт очолює Національний республіканський сенатський комітет.
Скептики нинішнього курсу не змогли визначити реалістичні шляхи до міцного миру, закликаючи західні уряди або скоротити підтримку України, або домогтися швидкого припинення вогню, що може дозволити Москві переозброїтися і відновити війну через кілька місяців з більш сильних позицій.
Олів’є Шмітт, колишній французький урядовець, який зараз є професором Центру військових досліджень у Данії, сказав, що поки і Україна, і Росія бачать реальний шлях до перемоги – Україна через свої перемоги на полі бою, а Росія через сподівання на те, що західна громадськість виступить проти війни – перспективи серйозних переговорів є незначними.
У своїй промові в Москві минулого тижня пан Путін заявив, що у силах Вашингтона покласти край війні. “Їм потрібно лише послати сигнал Києву, щоб він змінив ставлення і прагнув до мирних переговорів”, – сказав він.
Але інтерес пана Зеленського до переговорів, які відбувалися протягом декількох тижнів навесні, зменшився. Звертаючись до лідерів економік “Великої сімки” 11 жовтня, пан Зеленський сказав: “Не може бути ніякого діалогу з цим президентом Росії”, якого він назвав “міжнародним злочинцем”.
Офіційні особи кажуть, що західні уряди змінили риторику, щоб переконати внутрішню аудиторію в тому, що лідери зосереджені на досягненні мети справедливого миру. Дипломати також сподіваються, що цей фокус допоможе зберегти міжнародний дипломатичний тиск на Росію в Організації Об’єднаних Націй та в інших місцях.
Проте фундаментальною метою залишається збереження міцності України для подальших перемог на полі бою та примушення Кремля до переговорів на українських умовах.
Пан Путін “не поділяє думку про те, що він програє війну”, – сказав Франсуа Хейсбург, старший радник з питань Європи Міжнародного інституту стратегічних досліджень. “У тому, що він говорить, немає абсолютно нічого, що відкриває простір для будь-якої предметної дискусії”.
Це робить недосяжним те, що західні уряди називають основними складовими міцного миру. До них, як заявили лідери G-7 11 жовтня, відносяться повага до суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її здатності захищати себе в майбутньому, забезпечення її відновлення і пошук шляхів для притягнення до відповідальності за те, що вони назвали російськими військовими злочинами.
Хоча дипломати кажуть, що між західними столицями відбуваються приватні обміни думками щодо можливих умов миру, публічно майже всі лідери та високопосадовці уникають висловлювань, які можуть загнати Україну в глухий кут.
За словами дипломатів, у європейських столицях також спостерігається нервозність щодо всього, що виглядає як вільна дипломатія з Росією, після того, як Париж і Берлін спричинили розкол у Європі, обговорюючи можливі мирні домовленості до війни і регулярно взаємодіючи з Кремлем у перші тижні конфлікту.
Розбіжності можуть з’явитися пізніше, кажуть чиновники.
Найгострішим питанням, за словами пана Шмітта, буде те, чи повинна Україна бойкотувати мирні переговори, поки не поверне собі всі втрачені території, включаючи Крим, або ж якщо переговори відбуватимуться, поки Росія продовжує окупувати частини України, то наскільки сильно Київ повинен тиснути, щоб повернути собі всю територію.
“У певний момент деякі країни намагатимуться стримувати Україну, а інші говоритимуть, що вони мають повне право намагатися максимізувати свої вимоги”, – сказав він.
Пан Бурас зазначив, що в західних столицях знову розділилися думки щодо того, чи можливий довготривалий мир без усунення Путіна.
Проте наразі навіть політики, які колись були провідними прихильниками тісніших зв’язків з Росією, кажуть, що Захід повинен дотримуватися свого курсу. Минулого тижня, виступаючи з важливою зовнішньополітичною промовою, Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який у 2015 році на посаді міністра закордонних справ допоміг укласти Мінські угоди, спрямовані на встановлення миру в Україні після анексії Криму Росією, заявив, що окупаційна війна Путіна в Україні наразі не залишає можливості для компромісу.
“Я знаю, що багато людей в нашій країні прагнуть миру. Дехто вважає, що не вистачає серйозних зусиль з нашого боку”, – сказав він. “Можу вас запевнити, що нікому при здоровому глузді не бракує волі. Але правда полягає в тому, що перед обличчям зла доброї волі недостатньо”.
