До повномасштабного вторгнення Росії український експорт був приводом для радощів. Минулого року країна досягла 10-річного рекорду, експортувавши продукції на 68 мільярдів доларів.
Оскільки російське вторгнення триває вже сьомий місяць, ніхто не може передбачити, коли Україна зможе знову досягти таких результатів. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на The Kyiv Independent.
За даними Державної служби статистики України, за перше півріччя експорт країни скоротився на чверть до 22,7 мільярда доларів, а імпорт – до 25,2 мільярда доларів, або на 20% у річному вимірі.
За даними Державної митної служби України, станом на липень дефіцит торговельного балансу збільшився майже втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 4,3 мільярда доларів США.
Жорстока війна Росії проти України та її п’ятимісячна морська блокада українських чорноморських портів, життєво важливих для експорту зерна, порушила логістику та підірвала споживчий попит, що призвело до різкого скорочення міжнародної торгівлі України. Війна також змусила Україну більше покладатися на імпорт для забезпечення військових дій та відновлення втрачених галузей промисловості.
За словами Світлани Таран, радника віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, “перший шок” для української зовнішньої торгівлі стався у березні, коли падіння торгівлі було найвищим і становило близько 60% в експорті та 76% в імпорті.
Зараз падіння сповільнилося, оскільки бізнес пристосовується до нових реалій. Але все ж таки, до кінця року Таран очікує, що “буде значне падіння експорту” на тлі прогнозів, що війна з Росією не закінчиться найближчим часом.
“Ми є експортно-орієнтованою країною, і доходи від експорту є дуже важливими, враховуючи економічну ситуацію в країні”, – сказала Таран. “Це має бути головним пріоритетом”.
Скорочення експорту через війну
У той час як зупинка українського експорту зерна через чорноморську блокаду Росії сколихнула світ і викликала тривогу з приводу глобальної продовольчої безпеки, майже кожна галузь в Україні зазнала скорочення експорту.
Блокада Росією українських портів на Чорному морі призвела до мільярдних втрат для бюджету України. До повномасштабного вторгнення Росії експорт зерна становив 40% валютних надходжень України.
Хоча експорт зерна відновився у серпні після того, як угода за підтримки Організації Об’єднаних Націй поклала край блокаді, результати все ще залишаються скромними. За перші вісім місяців цього року Україна експортувала 3,6 мільйона тонн зерна, що більш ніж на 50% менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомило Міністерство сільського господарства.
Друге за величиною джерело експортних надходжень України, металопродукція, також постраждало від російського вторгнення.
У першому півріччі експорт металопродукції скоротився на 47%, до $3,2 млрд. Виробники металургії змогли продати лише 4,1 мільйона тонн, що майже на 60% менше в порівнянні з 2021 роком.
Країна втратила двох своїх сталеливарних гігантів – металургійний комбінат “Азовсталь” та комбінат імені Ілліча, обидва в нині окупованому Росією Маріуполі, і обидва належать компанії “Метінвест” найбагатшого олігарха України Ріната Ахметова. Після того, як виробництво було зруйновано внаслідок жорстокої облоги міста Росією, металургійне виробництво в Україні скоротилося, за різними оцінками, на 30-40%.
“Є ще інші заводи, але вони мають проблеми з ланцюгами постачання”, – зазначила Таран.
За підсумками поточного року експорт металопродукції може скоротитися в три-шість разів порівняно з минулим роком – до $3,6-7,2 млрд, прогнозує аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун. У 2021 році експорт металів досяг $21,1 млрд, що становить третину всього експорту України.
До війни 60% металургійної продукції України експортувалося через морські порти країни. За словами Сергія Біленького, голови Федерації металургів України, угода про відкриття деяких українських чорноморських портів, підтримана ООН, нині не включає експорт металу, а спроби експортувати металопродукцію залізницею з перевалкою в портах ЄС зазнали невдачі.
Біленький каже, що якби угода була поширена на металопродукцію, це могло б додати близько 600 мільйонів доларів на місяць експорту для галузі, що бореться з труднощами.
Інші галузі, такі як фармацевтика, одяг або ІТ-сектор, змогли уникнути такого катастрофічного падіння експорту. Падіння експорту взуття та одягу українського виробництва склало лише 10% у порівнянні з попереднім роком, досягнувши майже $450 млн.
Експорт фармацевтичної продукції впав на 23% у першому півріччі, досягнувши лише $102 млн – в основному через закриття заводів у Харкові, обласному центрі на сході України, що перебуває під постійними обстрілами з боку Росії.
“Це одна з небагатьох галузей, яка вижила, тому що цю продукцію легше експортувати порівняно з іншими, і вона має менше логістичних проблем”, – відзначила Таран.
Всупереч усьому, ІТ-сектор країни продемонстрував зростання та стійкість під час війни. За даними Асоціації “IT Ukraine”, експорт технологічних послуг за перше півріччя досяг $3,74 млрд, що на 23% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
У 2021 році ІТ-сектор згенерував близько 4% валового внутрішнього продукту країни та мав $6,8 млрд експорту. З початком повномасштабної війни Росії галузь змогла швидко зреагувати, розв’язувати логістичні проблеми та перенести офіси в західні регіони країни або навіть за кордон.
Однак, з новою валютною політикою центрального банку та невизначеністю щодо працевлаштування ІТ-спеціалістів, багато з яких потенційно можуть потрапити під призов, галузь може побачити “регрес найближчим часом”, вважає Костянтин Власюк, голова ІТ Асоціації.
Імпортна залежність
В умовах війни потреби України змінилися.
Так, наприклад, імпорт пального, яке є базовою потребою для Збройних Сил, став одним з головних пріоритетів країни. Нафтобази по всій Україні стали мішенню для російських ракет, що збільшило потребу в постачанні палива з інших джерел.
За даними Міністерства економіки, з початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому Україна збільшила імпорт пального у 12 разів, досягнувши 709 500 тонн у серпні. У березні ця цифра становила 58 800 тонн, коли через початок війни країна зупинилася.
“Ми критично залежні від імпорту нафтопродуктів”, – заявила Міністр економіки Юлія Свириденко. Вона спрогнозувала, що в найближчі чотири місяці потреби країни коливатимуться від 500 000 до 550 000 тонн палива на місяць.
Водночас за словами першого заступника міністра економіки Дениса Кудіна, Україна повністю відмовилася від закупівлі російського палива і “перейшла на поставки із західного кордону країни”.
Наразі 95% бензину і близько 70% дизпалива держава імпортує з країн ЄС – Польщі, Румунії, Литви, Словаччини, Греції та Болгарії. До війни основним джерелом імпорту палива в Україну були Росія та Білорусь, які постачали 42% бензину та 63% дизельного палива.
Імпорт таких товарів, як добрива для сільського господарства, також збільшився через високу залежність від цієї продукції серед галузей української промисловості.
Один з найбільших виробників мінеральних добрив в Україні, хімічний завод “Азот”, що належить групі DF українського олігарха у вигнанні Дмитра Фірташа, заявив, що “повністю втратив контроль над заводом” в окупованому Росією Сєвєродонецьку.
Місто, розташоване в Луганській області, було ареною інтенсивних бойових дій, а хімічний завод “Азот” був останнім українським оплотом перед тим, як місто було окуповане.
Як наслідок, станом на липень країна імпортувала майже на 10% більше добрив, ніж торік, що становить понад півмільярда доларів.
Водночас з початку повномасштабного вторгнення різко скоротився імпорт обладнання для бізнесу та споживчих товарів.
“У людей стало менше можливостей купувати. Натомість вони будуть купувати те, що виробляється на внутрішньому ринку, тому що це дешевше”, – наголосила Таран.
