В світлі президентських виборів, які пройдуть в США 3 листопада 2020 року, Америка настільки розкололася в питанні прихильності Трампу або Байдену, що відносини між прихильниками того і іншого перейшли у відкрите протистояння.
Країна в своїх симпатіях розколота приблизно навпіл. Велика ймовірність того, що одна зі сторін не визнає результати виборів. Чим закінчиться найгостріше протистояння – не може передбачити ніхто, і надходять повідомлення про те, що поліція готується до найгірших сценаріїв вуличних боїв, причому в різних комбінаціях: між прихильниками двох кандидатів і політичних сил, між органами правопорядку і прихильниками однієї або обох сил.
Ситуація тим гірше, що вона вже “розгойдана” заворушеннями на расовому та соціальному грунті, триваючими з кінця травня. Загострилося питання з так званими вільними медіа. Після публікації чергової порції компромату про пригоди Хантера Байдена, сина колишнього віце-президента і нинішнього кандидата на найвищу посаду від демократів, популярні соцмережі Фейсбук і твіттер стали блокувати цю інформацію як “недостовірну” і таку, що “вимагає додаткової перевірки”, хоча пояснення тут дуже просте – ці соцмережі відкрито симпатизують демократам і Байдену, а компромат на Трампа ніколи раніше не блокували.
Словом, Америка все більше занурюється в розкол і хаос, втрачаючи, як наслідок, свій вплив у світі, оскільки Штатам зараз вже явно не до геополітики. Це веде до активізації інших центрів впливу, і якщо з Москвою і Пекіном це цілком очікувано, то проведена останнім часом все більш агресивна і авантюрна політика режиму Ердогана викликає зростаюче занепокоєння.
Денвер, Колорадо. Портленд, Орегон. Далі – скрізь …
Нещодавно в Америці відбулося чергове вбивство, на яке мало хто звернув увагу, тому що вбивства там відбуваються дуже часто, і це вже нікого особливо не цікавить. Але це вбивство знаходиться якраз в контексті нашої теми. У місті Денвер, штат Колорадо, проходило одночасно два мітинги в одному місці. Одну групу мітингувальників становили антирасисти з BLM (Black lives matter) і так звані “антифа”, якими в Америці називають всіх лівих радикалів, хоча з приводу їх лівизни і того, що взагалі в Америці розуміють під політичною лівизною, є багато питань. Інша група мітингувала на підтримку Дональда Трампа. Між групами виникла чергова в подібних випадках бійка. Один з прихильників Трампа захищався від опонентів за допомогою газового балончика. На місці мітингу з бійкою робив зйомку репортер місцевого телеканалу, причому в повідомленнях ЗМІ робиться акцент на тому факті, що телеканал цей ліберальний, тобто, треба думати, симпатизує демократам і Байдену. Репортера супроводжував спеціально найнятий охоронець при зброї. Сам факт того, що репортер телеканалу працює під охороною, вже свідчить багато про що. Охоронець спробував відібрати балончик з газом, але отримав у відповідь ляпас. Тоді охоронець дістав зброю і застрелив прихильника Трампа. Поліція затримала вбивцю. У цьому скорботному сюжеті, крім іншого, є одна важлива деталь: і трампіст, і вбивший його охоронець були білими, тобто цю трагедію неможливо підвести під модну нині расову тему.
Власне, чогось такого слід було очікувати: масовий деструктивний психоз, що почався в травні, перш за все на расовому ґрунті, все більше поширюється на інші сфери відносин в американському суспільстві, і суспільство все більше поляризується, перетворюючись на ворогуючі табори. І це вже не перший такий випадок. У Портленді, штат Орегон, 29 серпня активіст “антифа” застрелив одного з учасників мітингу на підтримку Трампа. Вбивця спробував сховатися, але поліція його затримала в іншому штаті. Щоб не складалося враження, що підбурювачами спокою є тільки активісти “антифа”, слід зазначити, що прихильники Трампа, що виступають за наведення в країні порядку, теж не є прикладом зразкової поведінки. У вбивствах вони начебто поки не замішані, принаймні такої інформації знайти не вдалося. Але дуже часто вони поводяться буйно і люблять забризкувати оточуючих вмістом балончиків з перцевим газом або фарбою.
Сутички на вулицях Америки між симпатиками двох таборів стають все більш частими і жорстокими. А в країні, де вільно продається нарізна, вогнепальна, автоматична, тобто справжня бойова зброя, такі сутички при подальшій ескалації пристрастей майже неминуче приведуть до перестрілок більшого масштабу і численних людських жертв. І тут навіть американська поліція, відома своєю жорстокістю, не стане порятунком, оскільки, повторимо, на руках у населення знаходиться справжня бойова зброя, причому кількість одиниць чи не перевищує кількість населення.
Доходить до курйозів. Є дані, що в США є багато любителів радянсько-російського автомата Калашникова різної модифікації. Ці автомати закуповуються приватними американським компаніями і знаходять збут в Штатах. Нібито в Америці існують навіть певні “клуби шанувальників” цієї зброї, члени яких пишаються придбанням “нового калаша” … Це штрих, але досить показовий в тому сенсі, що бойової зброї в Америці – завались, і якої хочеш, принаймні, стрілецької. Це є зайвим свідченням того, що в міру загострення соціальних суперечностей і відносин між ворогуючими симпатиками різних таборів, а також між активістами радикальних рухів і прихильниками відновлення порядку, ситуація може остаточно вийти з-під контролю. Американська ж преса констатує наростання і жорстокість таких сутичок. Зокрема, The New York Times зазначає, що за останні кілька місяців протиборчі групи зіткнулися по всій країні на тлі расових заворушень і виборів, що наближаються .
Вкрай тривожні перспективи
Вкрай тривожна, навіть небезпечна ситуація складається тому, що явної і переконливої перемоги не зможе отримати жодна зі сторін. У своїх симпатіях Америка розділилася приблизно порівну. Тому електоральний результат кандидатів швидше за все буде відрізнятися незначно, що дасть підстави для звинувачень у фальсифікаціях і маніпуляціях. Ситуацію ще більше загострить архаїчна і недосконала система президентського голосування через представників-вибірників від штатів, кількість яких залежить від електоральної ваги того чи іншого штату, оскільки, нагадаємо, в США вибори президента є непрямими.
Тому нинішні сутички між трампістамі і байденістамі, які вже зараз призводять до смертовбивства, після виборів можуть привести до громадянського конфлікту, порівняного з Громадянською війною 1861-1965 років. Особливо якщо одна зі сторін не визнає вибори, а передумови для цього, повторимо, є. Подейкують навіть про розвал США, хоча такий сценарій поки що видається малоймовірним. Однак деструктивний психоз і хаос можуть бути вражаючими, про що свідчить рух Black lives matters і “антифа”, що приєдналися до них .
Становище ускладнюється епідемією коронавірусу, зростанням безробіття, падінням економіки і доходів, невизначеністю, а також величезною кількістю стрілецької зброї на руках, продажі якої за час пандемії, кризи і заворушень, що почалися в травні, різко зросли.
Якщо програє Байден, може початися масштабний бунт, оскільки демократів підтримує найбільш “буйна” частина американської вулиці в особі все тих же Black lives matters і “антифа”. Якщо ж Байден виграє, але з цим не погодяться Трамп і трампісти, то все ті ж Black lives matters і “антифа” вийдуть на захист результату Байдена.
Принаймні, саме такі прогнози дають американські медіа. Роль американських так званих лівих в особі Black lives matters і особливо “антифа”, які числяться чи то анархістами, чи то взагалі незрозуміло ким і чим, все більше викликає питання з приводу їх реальної лівизни. А точніше, питань вже немає в тому сенсі, що в наявності люмпенский бунт і повна відсутність хоча б скільки-небудь виразної соціальної програми, яку за досить тривалий час бунтів вже можна було б скласти і де-небудь опублікувати. В соціально-класовому відношенні республіканці і демократи нічим не відрізняються, це партії крупного олігархічного капіталу, що зрісся з американською державою, власне, став цією державою.
Трамп маніпулює консервативними цінностями, популярними у частини американського суспільства. У свою чергу, демократи взяли на озброєння, в тому числі в електоральних цілях, маніпуляції лівими гаслами, направляючи соціальний протест в потрібне їм в передвиборних цілях русло, зокрема, проти Трампа і його прихильників, чим ліва ідея і політична лівизна дискредитуються взагалі. Втім, це окрема тема. А розкол всередині Америки поглиблюється. Доходить до того, що через суперечності в політичних пристрастях розпадаються сім’ї, колеги перестають спілкуватися, навіть господарі магазинів відмовляються обслуговувати постійних клієнтів, якщо ті висловилися несхвально про політичний кумира власника крамниці, закусочної або перукарні.
Never make America great again? ..
Усі ці внутрішні розколи тільки послаблюють Америку, в результаті чого говорити про суто американське домінування в світі стає все більш проблематично. Повзуча втрата Штатами гегемонії в світі стає все більш помітна неозброєним оком. Не вдаючись в подробиці про те добре це чи погано, констатуємо лише сам факт цього. Нагадаємо, що головним електоральним гаслом Трампа було на виборах 2016 року і залишається зараз “зробимо Америку знову великою”. Трамп домігся певних результатів всередині країни у вигляді повернення деякої частини виробництв в Америку, зростання зайнятості та добробуту пересічних американців. У подробиці того, за рахунок чого і як це було досягнуто, вдаватися не будемо. Можливо, ці успіхи у Трампа продовжили б здійснюватися в життя, якби не епідемія і криза.
Але в міжнародному плані величі у Америки неабияк поменшало. Ось тільки короткий перелік міжнародних поразок Вашингтона. Америка пішла з Афганістану, так і не домігшись свого і уклавши більш ніж сумнівний договір з талібами, фактично зробивши безглуздою 20-літню кампанію в цій країні. Америка йде з Іраку, звідки її фактично видавлює Тегеран і навіть самі іракці. Так саме Америка йде з Сирії, залишивши її тріумвірату в особі Москви, Ірану і Туреччини. При цьому Америка зрадницьки кинула напризволяще і поставила під удари Ердогана сирійських курдів, які внесли величезний вклад в перемогу над Ісламською державою. Америка фактично ніяк, крім заяв, не реагує на авантюрну політику режиму Ердогана в Туреччині, яка є членом НАТО. Існує конфлікт з Грецією, Францією та іншими країнами навколо родовищ нафти і газу в східному Середземномор’ї. США досить мляво реагує на втручання Ердогана в конфлікт в Лівії, а також в нинішній вірмено-азербайджанський конфлікт, здатний підпалити весь Кавказ і Близький Схід. Розбірки США з Китаєм і вихід Вашингтона з “ядерної угоди” з Іраном, проти чого виступила вся Європа, положення США в світі також не підсилили.
Звичайно, не можна сказати, що причиною втрати зазначених позицій у світі став виключно вказаний розкол всередині Америки, бо таких причин багато. Але розкол неухильно послаблює США і є фактором втрати нею глобальних позицій.
