Провідні бізнес-асоціації України – Американська торговельний палата в Україні (АСС), Європейська Бізнес Асоціація (ЕБА), Спілка українських підприємців (СУП), Офіс ефективного регулювання BRDO, Офіс Бізнес-омбудсмена тощо – підтримують презентований Мін’юстом антирейдерський законопроект №9311 (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності). Водночас нотаріуси – Нотаріальна Палата України (НПУ), Міжнародний союз нотаріату - «б’ють на сполох» і називають проект за його сутністю не антирейдерським, а антинотаріальним.
Антирейдерська ідея
За словами міністра юстиції Павла Петренка, законопроект №9311 (якому він дав умовну назву #РейдерствоСтоп) містить «найкращі напрацювання різних комітетів парламенту». Таких напрацювань виявилося дуже багато – лише порівняльна таблиця до цього законопроекту складається з понад 200 сторінок. Сам законопроект покликаний внести законодавчі зміни одразу в чотири кодекси, а також у півтора десятка вже діючих законів.
Такі зміни, на думку першого заступника міністра юстиції Олени Сукманової, зможуть стати на заваді використанню у майбутньому потенційними рейдерами тих законодавчих прогалин і недоліків, які були виявлені в існуючій на сьогодні законодавчій базі, для переоформлення (за безпосередньої участі недобросовісних нотаріусів та реєстраторів) права власності на землю, нерухомості, корпоративного права тощо. «Найголовніше, що має зробити презентований Мін’юстом законопроект – це забрати у комунальних підприємств, на які припадає сьогодні 80% всіх порушень, право на вчинення реєстраційних дій», – каже Олена Сукманова.
Ще одним важливим аспектом законопроекту №9311 представниця Мін’юсту називає запровадження чіткого дотримання територіального принципу, за яким діяльність реєстратора поширюватиметься лише на визначену виданим йому свідоцтвом адміністративну територію.
Непоодинокі випадки перереєстрації майнових прав за підробленими судовими рішеннями спричинили, за словами Олени Сукманової, також введення до законопроекту №9311 норми про обмін інформації між базою даних реєстраторів і базою судових рішень.
Такі аспекти законопроекту є найважливішими у боротьбі з рейдерством у зазначеному напрямі, вважає також бізнес-спільнота – бізнес-асоціації брали безпосередню участь у розробці цього документу. «Фізичне «віджимання» чужого майна – вчорашній день, для цього потрібно здійснити псевдоправову легітимацію, тобто фальсифіковане юридичне обґрунтування злочинної активності», – зазначають у BRDO. Тут зазначають зростання кількості такого виду рейдерських захоплень. Згідно з даними Офісу ефективного регулювання, з 2014 року зафіксовано понад 1700 випадків незаконного заволодіння майном, тільки в Києві та області – понад 500 рейдерських атак.
За словами виконавчого директора Спілки українських підприємців Катерини Глазкової, законопроект №9311 став логічною і правильною реакцією на спалах рейдерства в країні. «Цей законопроект покликаний вирішити питання рейдерства не точково, а системно», – каже вона.
Крім того, у бізнес-асоціаціях важливою вважають також норму щодо зниження вартості нотаріальних дій – скасування 1% плати від суми договору для приватних нотаріусів. Під час розробки законопроекту №9311 норма про скасування плати приватним нотаріусам у розмірі не менше 1% від суми договору була запропонована саме бізнес-асоціаціями та експертними офісами. «Ми підтримуємо гідну оплату праці, але вартість має бути прозора, зумовлена ринковими факторами та сприяти конкуренції», – заявляють бізнес-спільноти.
Зазначимо, мінімальний розмір оплати приватним нотаріусам на рівні не нижче державного мита – 1% був встановлений Указом Президента у 1998 році. За оцінками експертів, це призвело до того, що рівень «неформального дисконту» від приватних нотаріусів на крупних угодах становив 50-70%. Також у BRDO вважають, що застаріле цінове регулювання стримує конкуренцію. До того ж, тут відзначають наявність факту маніпулювання – оплата приватних послуг нотаріуса позиціонується ними як сплата держмита.
Скасування мінімальної плати за вчинення нотаріальних дій, за оцінками BRDO, створить для споживачів і бізнесу, завдяки розвитку конкуренції серед нотаріусів, умови для зниження витрат на придбання нерухомості, а також підвищить якість роботи самих нотаріусів. Для нотаріусів прогнозується збільшення кількості клієнтів, зменшення податкового навантаження і розширення сфери добровільного нотаріального посвідчення правочинів.
Встановлення верхньої планки вартості нотаріальних дій у державних нотаріальних конторах — 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів – яке пропонується законопроектом, ініціатори цієї норми аргументують подеколи «космічними» сумами, які отримують нотаріуси за свою роботу. Так, скажімо, оплата нотаріальних дій за угодою з приватизації Криворіжсталі становила свого часу 242 млн гривень.
Загалом, за словами Голови офісу ефективного регулювання BRDO Олексія Гончарука, запропоновані законопроектом зміни призведуть до зменшення сірих історій з «відкатами» нотаріусам.
Антинотаріальна суть
Тим часом, самих нотаріусів зміни, які покликаний внести в їхню роботу законопроект №9311, м’яко кажучи, обурив. Для себе вони вважають ці зміни руйнівними і гучно заявляють, що розроблений Міністерством юстиції законопроект руйнує засади нотаріату та нівелює право власності в Україні. «Тут закладено одразу дві бомби. Перша – до нотаріату залучають чиновників, друга – нотаріусом зможе стати людина, яка не склала кваліфікаційного іспиту», – говорить про законопроект №9311 президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко.
Зазначимо, цим законопроектом пропонується усунути дефіцит державних нотаріусів у сільських районах шляхом надання права бути нотаріусом особам, які працюють в системі Міністерства юстиції, в органах місцевого самоврядування або є консультантами державних нотаріусів.
«Тут йдеться про допуск до професії осіб, які не мають вищої юридичної освіти, можливо, не мають стажу роботи або досвіду у цій галузі. Зараз людина для того, щоб стати нотаріусом, проходить певні етапи: вона повинна уже мати досвід юридичної роботи, пройти стажування, скласти кваліфікаційний іспит, має своїм коштом, якщо це приватний нотаріус, облаштувати робоче місце, підключитися до реєстрів. Уявіть, що буде, якщо на місце цієї людини раптом прийде хтось, хто пропрацював певний незначний період консультантом, наприклад, у державній нотаріальній конторі, і цей хтось почне видавати спадщину – навіть я, особа із досить значним досвідом роботи, інколи потрапляю в такі колізійні ситуації, що доводиться читати цілими ночами норми законодавства, консультуватися, піднімати судову практику… Що робитиме консультант нотаріальної контори, який сам на себе ніколи не брав відповідальності і не ставив печатку на документах?», – арґументує свою позицію у коментарі «Економічним Новинам» приватний нотаріус Світлана Пасічник.
На думку експерта, нотаріальне оформлення тут може бути незаконним навіть не через свідоме порушення закону людиною, якій довірили його робити, а через брак нею досвіду і незнання законодавства. «Ці нові у системі нотаріату люди вимушені будуть вчиняти практично найскладніші нотаріальні дії. Адже, наприклад, спадщина – це система без спірного провадження. Тут дійсно треба володіти абсолютно всім пластом цивільного законодавства, сімейного законодавства… Щоб його опанувати, нотаріус мав витратити до 8 років. Це навчання, стажування, робота… Чесно кажучи, я просто в шоці була, коли прочитала цей законопроект», – каже Світлана Пасічник. Вона вважає, що прихід нових людей в систему нотаріату призведе до того, що просто будуть проставлятися печатки без необхідного юридичного аналізу, підґрунтя і без врахування усіх принципів цивільного і сімейного законодавств.
Те, що певні положення розробленого в Україні законопроекту №9311 можуть вплинути на юридичну визначеність угод – через відсутність спеціалізації та кваліфікації осіб, які вчинятимуть нотаріальні дії, визнають і в Міжнародному союзі нотаріату.
Ініціатива авторів законопроекту №9311 «прибрати «псевдоподаток» у розмірі 1%, який майже 20 років стягувався приватними нотаріусами з бізнесу й громадян під виглядом державного мита», також не на жарт обурила нотаріусів. Вони заперечують слова міністра юстиції Павла Петренка про те, що насправді жодна копійка до державного бюджету з цих грошей не йшла, і всі кошти залишалися в кишенях приватних нотаріусів. «Таким чином, руйнуються засади стягнення державного мита, якщо у нотаріуса забрати еквівалент розміру державного мита (що є як мінімум базою оподаткування). Нотаріус не може брати за свої послуги менший розмір державного мита, ніж державна нотаріальна контора. Із розміру державного мита держава отримує до 60% сум. Тому сказати, що держава нічого не отримувала – це абсолютно неправильно», – каже Світлана Пасічник.
За словами нотаріуса, через скасування норми про 1% зруйнується не тільки приватний, а й державний нотаріат. «Якщо забрати цей еквівалент розміру державного мита, нижче якого не може працювати приватний нотаріус, то хто ж піде до державного нотаріату щось робити, якщо в системі приватного нотаріату можна буде домовлятися?», – арґументує свою позицію Світлана Пасічник.
Наразі законопроект №9311 перебуває на розгляді у профільному Комітеті Верховної Ради України, і в Нотаріальній палаті України дуже сподіваються на те, що їхні арґументи проти прийняття певних норм цього законопроекту там почують – нотаріусів, на відміну від представників бізнесу, до розроблення цього законопроекту не залучали.
