Чергова місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Роном ван Роденом наприкінці минулого тижня прибула в Україну. До 19 вересня представники Фонду обговорять з українським керівництвом питання економічної політики, щоб оголосити свій вердикт щодо надання чергового кредитного траншу нашій державі в розмірі $2 млрд. Шанси отримати трохи грошей перед початком виборчих перегонів у країні експерти оцінюють неоднозначно. Хоча в уряді та Нацбанку України налаштовані оптимістично. Для простих же українських громадян прогнози в будь-якому разі вимальовуються невеселі. Адже заради отримання траншу необхідно буде підняти і без того непосильні тарифи на газ для населення.
Відповідно до програми розширеного фінансування, яка діє з березня 2015 до березня 2019 року, Україна може претендувати на отримання $17,5 млрд. На сьогоднішній день країна отримала тільки $8,8 млрд чотирма траншами. Останній – в розмірі $1 млрд – надійшов трохи більше року тому.
Існує загроза електоральних втрат
Незважаючи на неповне виконання зобов’язань України перед кредитором, фінансову допомогу таки було надано. Нині ж у Фонді проявляють принциповість. Каменем спотикання на сьогоднішній день є створення антикорупційного суду, підвищення ціни на газ, а також збалансованість держбюджету України, щоб дефіцит не перевищував 2,5% від ВВП. Якщо по першому пункту справа хоч трохи зрушила з місця, коли парламент прийняв закон про Антикорупційний суд, який отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії (щоправда, поки що невідомо, коли він реально запрацює), то по іншим є принципові розбіжності. Ситуація ускладнюється ще й наближенням президентських і парламентських виборів, які мають відбутися в наступному році. Адже реалізування подібних непопулярних заходів загрожує електоральними втратами для діючої влади.
Проте джерела в уряді повідомляють, що ціну на газ для населення хочуть збільшити на 40%. Мовляв, прем’єр-міністр Володимир Гройсман готовий погодитися на таке підвищення, але триває дискусія щодо конкретних розмірів індексації. Кредиторам раніше пропонували розтягнути підвищення цін на газ на кілька років, індексуючи ціни на 10% кожні три місяці протягом декількох років. Тепер же уряд має намір торгуватися з Фондом про індексацію цін на блакитне паливо в діапазоні від 25 до 40% і готовий погодитися на 40% зростання «прайса».
Водночас в МВФ нібито наполягають на приведення цін на газ для населення до рівня імпортного паритету (на сьогодні це додасть до вартості 60%). Зазначимо, вартість «блакитного» палива для населення прив’язана до курсу долара, і, відповідно, у разі його зростання вона також підвищується, а отже, зростає і вартість опалення, обтяжуючи платіжки споживачів.
Нагадаємо, наприкінці серпня Кабмін ухвалив рішення продовжити до 30 вересня спецзобов’язання «Нафтогазу», і газ населенню все ще відпускають по 6957 грн. З 1 вересня вартість газу для промислових споживачів зросла до 8,3-9,6 тис. грн за тисячу кубометрів. Якщо додати витрати на транспортування і ПДВ, то тисяча кубів може обійтися в 10-11 тис. грн.
Таке підвищення не може пройти непомітно для українського споживача. Тому частина негативу повинна забрати на себе девальвація гривні, вважає фінансовий експерт Олексій Кущ. «Це потрібно для того, щоб в жовтні-листопаді показати населенню, що без кредиту МВФ нацвалюта просто обвалиться. Тобто, уряд і хотів би зберегти ціни на газ колишніми, але ситуація є критичною і потрібно домовлятися з МВФ, в іншому разі – колапс. Лякатимуть курсом і по 36, і по 40. Ця технологія вже запускається в маси. Сам же кредитний транш подадуть як неминучість, а не як перемогу», – зазначив експерт.
Уряд вводить в оману громадян?
У свою чергу член колегії Держагентства з енергозбереження Марія Яковлєва нагадує, що чинний Меморандум з МВФ не містить «вимог», на якому постійно наголошує українське керівництво. У документі згадується виключно про вибір економічної політики, яка дасть змогу повертати гроші кредитору. «У Меморандумі немає вимоги підняти ціну на газ для населення. Там написано, що ціна на газ для потреб населення встановлюється на рівні повного покриття витрат на видобуток з урахуванням прибутку на розвиток. У ціні на газ для населення враховано покриття собівартості 1700 грн/тис. м куб. і прибуток 3200 грн/тис. м куб., або 185%. «Укргазвидобування» задекларувало за 2017 рік 30 млрд. грн. чистого прибутку», – заявила експерт.
За її словами, в разі підвищення ціни на газ до 10 000 грн/тис. м куб. з ПДВ держава отримає таку картину в держбюджеті: фонд субсидій збільшиться з 71 млрд до 120-125 млрд. грн, а дефіцит – з 81 млрд до 130-135 млрд грн. З іншого боку, «Укргазвидобування» збільшить і без того «казково неймовірний» чистий прибуток з 30 млрд до 70-80 млрд грн.
Яковлєва переконана, що уряд сьогодні може знизити ціну на газ мінімум на 1500 грн/тис. м куб, при цьому «Укргазвидобування» отримає повне покриття витрат на видобуток (це умова з МВФ) плюс 100% – у рентабельність, яка дасть змогу й надалі розвивати видобуток. «В результаті зменшиться кількість субсідіантів, знизиться в розмірах фонд субсидій щонайменше з 71 млрд до 45 млрд грн і пропорційно зменшиться дефіцит держбюджету з 81 млрд до 55 млрд грн», – сказала вона. Яковлєва також вважає: щоб повернути заборгованість перед МВФ, в першу чергу, треба здійснити аудит боргів.
Наприкінці 2017 року Нацбанк України прогнозував, що в 2018 році наша країна зможе претендувати на два транша, в I і III кварталах, на загальну суму $3,5 млрд. Але згодом визнав, що про перший квартал вже не йдеться. А очікувана сума зменшилася до $2 млрд, яку сподіваються отримати до кінця року.
«Ми прогнозуємо, що переговори будуть успішними, і ми досягнемо консенсусу щодо отримання чергового траншу до кінця року», – заявив голова правління Нацбанку України Яків Смолій. Він також назвав успішну співпрацю з МВФ ключовою умовою зниження інфляції.
За словами заступника голови головного фінансового регулятора Олега Чурія, співпраця з МВФ дасть змогу Україні вийти на зовнішній борговий ринок і розмістити більш «довгі» цінні папери й за нижчою ставкою. «Ми очікуємо, що Мінфін зможе розмістити євробонди на суму приблизно $1,5 млрд. Це досить суттєва сума, яка надійде в резерви і дасть змогу країні здійснювати зовнішні виплати, а Нацбанку – операції на валютному ринку», – сказав він.
Чурій також звернув увагу на те, що вартість запозичення на зовнішньому ринку залежить не тільки від МВФ, а й від ситуації на світових ринках. На думку фахівця, у Мінфіну буде можливість вийти з позикою, яка їм необхідна для фінансування і поточних виплат за боргами, і дефіциту бюджету.
Чи можна обійтися без траншу
Нагадаємо, раніше МВФ надав Україні дворічну відстрочку з виплати платежів, але тепер вона закінчилася. У 2017 році ми виплатили перші $1,268 млрд. У 2018 потрібно віддати $4,5 млрд, або 135 млрд. грн, якщо рахувати за передбаченим курсом на кінець року. Ще до $2,6 млрд – майбутня сума виплат іншим іноземним кредиторам. Разом ми отримуємо суму, яка дорівнює $7,1 млрд.
Золотовалютні резерви Нацбанку на початок 2018 року становили $18,8 млрд, або приблизно 540 млрд грн. Виходить, за рік Україні потрібно віддати закордонним кредиторам майже 40% золотовалютних запасів. І це, не рахуючи внутрішніх боргових зобов’язань України, разом з якими виплати в 2018 році мають становити до $9 млрд, або половину всіх золотовалютних резервів країни. Тим більше, 2018 рік – це тільки початок великих виплат за зовнішніми боргами. У наступному, 2019 році, сума зросте ще більше. Тільки МВФ потрібно буде повернути $5,5 млрд. Якщо Україні доведеться розраховувати тільки на свої сили, країну очікує дефолт.
Тим часом, на думку керівника Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліло, на сьогоднішній день Україна може обійтися без чергового траншу макроекономічної фінансової допомоги, якщо переговори не завершаться успішно. «Останнім часом Україна показала готовність і здатність обговорювати умови МВФ, а не просто їх беззастережно приймати, як це було раніше. З іншого боку, і сам Фонд теж розуміє, що нині Україна втягується у складний передвиборчий період, коли навряд чи можна очікувати здійснення якихось непопулярних реформ. Це стосується і тарифної політики, і земельної реформи, про яку в МВФ говорили, але домовленості за цими умовами не досягали”, – зазначив експерт.
Жаліло вважає, що в переговорному процесі з МВФ українська сторона все ж «має підстави для пошуку компромісу. Так, він справедливо зазначає, що Україна може закривати свої зовнішні фінансові розриви і без грошей Фонду.
Економічний експерт Олексій Дорошенко вважає, що Україна, швидше за все, отримає транш від МВФ в цьому році, хоча це мало допоможе нашій країні. «Якщо ми говоримо про підвищення ціни на газ, наймовірніше, воно відбудеться. Але цей 1 мільярд доларів для нас не такий важливий», – зазначив він.
На думку експерта, внутрішні причини ризиків для нацвалюти і економіки країни в цілому теж дуже важливі. Наприклад, готується відставка прем’єра Гройсмана, що може докорінно підірвати стійкість гривні й економіку в цілому. «Якщо вона відбудеться, то ми побачимо, як відразу долучається друкарський верстат, гроші йдуть на соціальні виплати. Повірте, що це відразу ж підштовхне інфляцію тільки в цьому році на 2%», – резюмував Дорошенко.
