Вчені Мічиганського університету описали новий вид всесвітів, в яких відсутня слабке ядерна взаємодія.
Незважаючи на те що існування життя можливо тільки за певних значеннях фізичних констант, теоретична модель передбачає, що слабка взаємодія не потрібна для виникнення живих організмів.
Відомо, що фундаментальні фізичні постійні, що описують закони природи і властивості матерії, мають довільні значення, що не має пояснення в рамках сучасної фізичної теорії. Однак ряд фізиків передбачає, що існують всесвіти з іншими «настройками», які можуть бути непридатні для існування життя. У той же час ряд наукових робіт продемонстрував, що якщо багатьом констант дозволити змінюватися в широких межах, то можлива поява потенційно населених всесвітів з іншим значенням постійних.
Стандартна модель описує електромагнітну, слабку і сильну взаємодію всіх елементарних частинок. Слабка ядерна взаємодія відповідає за бета-розпади атомних ядер, коли нейтрон перетворюється в протон, при цьому випромінюючи електрон або позитрон. Воно зумовлює процеси, що відбуваються в надрах не надто масивних зірок, таких як Сонце, і впливає на ймовірність взаємодії нейтрино з матерією. Якщо рівень слабкої ядерної взаємодії занадто низький, то в такому всесвіті неможливе утворення довгоживучих зірок.
Гелій все ж може синтезуватися на ранніх етапах існування всесвіту, в епоху первинного нуклеосинтезу. У більш масивних зірок атоми гелію можуть зливатися з утворенням більш важких елементів, однак відсутність взаємодії нейтрино з матерією унеможливлює утворення наднових – зірка просто стискається, перешкоджаючи поширенню важких атомів в космосі.
Однак космологи з’ясували, що всесвіт, де слабка взаємодія відсутня повністю, все ж може мати життя. Під час епохи первинного нуклеосинтеза частина протонів і нейтронів мине включення в важкі ядра атомів. В нашому всесвіті, навпаки, протони активно брали участь в синтезі елементів аж до літію. Пізніше вільні протони і нейтрони об’єднуються, утворюючи дейтерій (важкий водень). Останній стає паливом для зірок, еволюція яких обумовлена сильною взаємодією. У них утворюється вуглець і інші елементи, необхідні для життя.
