Посол Ізраїлю в Україні Еліав Бєлоцерковські розповів «i» про переговори щодо зони вільної торгівлі, сільське господарство в Ізраїлі та двосторонні торгівлю та інвестиції.
Запитання: З грудня минулого року ведуться міждержавні переговори про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між нашими країнами. На якому етапі процес?
Відповідь: Зона вільної торгівлі – це високий ступінь економічного співробітництва між країнами. І обидві країни готові йти на поступки, щоб підвищити свій товарообіг. Внутрішній ринок Ізраїлю дуже маленький, тому основа нашої економіки – експорт. У нас є договори про ЗВТ з різними країнами та економічними блоками (ЄС, EFTA, NAFTA, MERCOSUR). Щодо переговорів про ЗВТ з Україною, вони почалися ще в листопаді 2013 р. Тоді відбувся перший раунд переговорів, однак унаслідок відомих подій в Україні подальше обговорення не відбулося. Наприкінці минулого року переговори поновилися, і в липні в Тель-Авіві має відбутися черговий раунд.
З: Про що йтиметься на цих переговорах?
В: Ідеться про зняття мит на деякі товари, що плануються до експорту з Ізраїлю в Україну, і навпаки. Наша сторона не бачить тут особливих складнощів, оскільки економіки України та Ізраїлю не конкурують між собою, а доповнюють один одного. Проте цей процес, крім переговорів, містить консультації з різними економічними асоціаціями, які можуть бути зацікавлені в певних умовах цього договору. Однак сподіваємося, що переговори не заберуть багато часу.
З: Коли ЗВТ між Ізраїлем та Україною може набути чинності?
В: Мені складно називати конкретні дати. Ми прагнемо завершити процес якомога швидше. В обох сторін є до цього бажання і поки що не виникає жорстких спірних питань. Мушу зазначити, що зона вільної торгівлі не тільки покращує товарообіг між двома державами. Вона створює позитивний клімат у різних спільних проектах й у сфері інвестицій, а також зближує наші ділові кола.
З: За інформацією ЗМІ, ізраїльський бізнес готується освоювати кримські простори. Зокрема, на квітневому Ялтинському міжнародному економічному форумі Ян Епштейн (голова Всекримського єврейського конгресу) заявив про те, що деякі ізраїльські компанії готові інвестувати понад $100 млн у сфери сільського господарства та енергетичної безпеки Криму. Як поясните таку співпрацю?
В: Можна робити гучні заяви та називати найбільш вражаючі суми. Та я поки що не чув про жодну ізраїльську інвестицію в Крим з моменту його анексії. Навіть більше, на сайті МЗС Ізраїлю викладено інформацію про те, що будь-яка спроба відвідування Криму, неузгоджена з українською владою, спричинить відповідальність згідно із законодавством України. Тож кожен ізраїльтянин, що приїздить сьогодні до Криму, робить це на свій страх і ризик.
З: Україні є цікавим розвиток співпраці з Ізраїлем в аграрному секторі. Чи це є обопільним?
В: Безумовно, ми дуже зацікавлені в співпраці в цій вельми перспективній сфері. Уже зараз імпортуємо з України близько 40% зерна. Також імпортували столові яйця з України (17 млн одиниць). Однак зараз щодо цього виникли проблеми через фітосанітарні вимоги ізраїльського уряду, і ми намагаємося вирішити їх спільними зусиллями. Сподіваюся, незабаром імпорт українських яєць в Ізраїль відновиться.
Зараз починаються переговори про можливий імпорт м’ясної української продукції (мороженого м’яса). Також Ізраїль пропонує для впровадження в Україні свої сільськогосподарські технології. До речі, разом із канадським урядом і Міністерством аграрної політики України ми вже розпочали великий проект у чотирьох південних регіонах (Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Одеса). Це проект з упровадження ізраїльських технологій у сфері овочівництва. Він розрахований на декілька років і, за попередніми оцінками, має зайняти до 40 тис. місцевих фермерів.
З: Чи можна говорити про збільшення нинішніх поставок української аграрної продукції до Ізраїлю в найближчій перспективі?
В: Ізраїль – маленька країна, з населенням усього 8 млн осіб, і наше споживання сільськогосподарської продукції обмежено певними цифрами. Проте все залежить від маркетингових можливостей української продукції. Як правило, такі процеси потребують часу і відразу не відбувається сильних стрибків. Якщо продукція гарна й ціни привабливі – попит на неї стабільний і зростає.
Однак головна перспектива нашої співпраці в галузі сільського господарства – не експорт українських продуктів до Ізраїлю, а спільні підприємства зі створення високоякісної сільськогосподарської продукції в Україні на базі наших технологій і подальший її експорт до країн з багатим купівельним потенціалом. З попереднім українським міністром аграрної політики Олексієм Павленком ми вели розмови про співпрацю в цьому напрямі й сподіваємося, що новий уряд продовжить розпочату нами роботу.
В Ізраїлі дуже розвинено сільське господарство. Наша корова дає 12,5 тонн молока на рік. Така висока цифра досягається наукомісткими методами. Якщо ви потрапите на ізраїльську ферму, то побачите там багато комп’ютерів і почуєте звуки класичної музики. А різні датчики, приєднані до корів, вимірюють їхній внутрішній стан.
З: Чи існують наразі спільні підприємства, про які Ви згадали?
В: Поки що ні, однак в Україні працюють підприємства, що використовують ізраїльську технологію для підвищення рівня своєї продукції. Зокрема, це молочні господарства. Так, у Харківській області в цьому напрямі працює компанія UNAT.
З: А чим визначається запорука успіху ізраїльського сільського господарства?
В: Взаємодією академіків з аграріями. У нас ця галузь – одна з найбільш наукоємних в економіці. Наприклад, ми маємо значний досвід у сфері оптимізації природних ресурсів, особливо води. Наші фахівці винайшли крапельне зрошення, завдяки якому кожен паросток отримує рівно стільки води, скільки йому потрібно, і весь процес регулюють комп’ютери. Ми готові поділитися й цим, й іншим досвідом з Україною.
З: Розкажіть про ізраїльський досвід державної підтримки стартапів у сільському господарстві.
В: В Ізраїлі ця практика дуже поширена. Людина, що бажає реалізувати свою ідею про створення нового продукту, звертається до спеціальної організації, яка перевіряє її проект двома тестами: технічним і маркетинговим. Якщо їх пройдено успішно, починається наступний етап. Заявник звертається до т. зв. технологічного інкубатора, який допомагає йому документально оформити стартап-компанію, надає юриста, бухгалтера, приміщення, обладнання тощо. А держава через «технологічний інкубатор» виділяє підприємцю бюджет на два роки для розвитку його проекту.
З: Рамки бюджету існують?
В: Так. Підприємець подає своє бачення бюджету в «технологічний інкубатор», де перевіряють його обґрунтованість і вже затверджують цифру. Держава виділяє до 85% суми від цього бюджету.
З: Чому не 100%?
В: Ми хочемо, щоб підприємець сам знайшов інші 15% фінансування (наприклад, через венчурні фонди). Щоб він теж мав якийсь внесок у розвиток свого стартапу, інакше людина не цінуватиме отриманих грошей. Протягом двох років він має створити прототип свого проекту та зуміти залучити інвестиції. Якщо компанія розвивається успішно й продає свою продукцію, то підприємець повертає державі взяту позику (85%) плюс невеликий відсоток від цієї суми (до 4%).
З: А якщо проект «прогорів»?
В: Тоді взята позика перетворюється на грант, і підприємець нічого не винен державі. Однак цей же підприємець може подати заявку на фінансування іншого стартапу або модифікувати попередній – на тих самих умовах. Більшість стартапів в Ізраїлі «провалюються» – успішність приблизно 1:9. Але гроші на їхнє фінансування йдуть із тих компаній, що досягли успіху й повертають державі позику з відсотками.
З: Ізраїльські інвестиції в Україну за минулий рік склали всього 0,1% загального обсягу іноземних інвестицій в українську економіку. Чому ваш бізнес не йде в нашу країну?
В: Офіційна статистика не завжди відображає реальну ситуацію. Бо компанії багатьох ізраїльських підприємців, що інвестують в Україну, зареєстровані в інших країнах. Ізраїль зацікавлений у співпраці в галузі медицини, страхування, нерухомості. Чимало ізраїльських IT-компаній працюють з українськими колегами над спільним розвитком. Загалом інтерес до України є, однак певні чинники уповільнюють процес приходу інвестицій.
З: Чи могли б Ви уточнити ці чинники?
В: Наприклад, процес реформ. Податкове питання, проблема виведення валютного прибутку компаній з України. До того ж не зовсім ясно, якою буде економічна структура України в найближчому майбутньому. Усе це породжує невпевненість у наших підприємців. Тому багато з них хочуть побачити, як розвиватимуться у вашій країні реформи, а потім уже вирішувати – вкладати їм гроші чи ні. Ще один аргумент не на користь України – сильна девальвація гривні, що значно здорожує ізраїльську продукцію на місцевому ринку.
З: Після зміни влади в Україні, економічного краху та війни на Донбасі, що тривають досі, багато іноземних інвесторів і бізнесменів покинули нашу країну. Як учинили ізраїльські бізнес-кола?
В: Не думаю, що події Майдану істотно вплинули на вихід нашого бізнесу з України. Мабуть, причина в економічній кризі тут. Знаю, що український ринок залишили наші компанії-девелопери. А чимало інших залишилися й працюють. Щодо війни, то ізраїльтяни знайомі із ситуацією конфлікту та живуть у ній, тому військові дії на Донбасі їх не відлякують. Однак річ у тім, що ізраїльська економіка базується на малому та середньому бізнесі (у нас дуже мало великих компаній). Через те можливості інвестування за кордон надто обмежені.
З: А які іноземні інвестиції превалюють в ізраїльській економіці?
В: Інвестиції в Ізраїль ідуть з усіх найбільших країн світу, та левову частку займають США. Незважаючи на військовий конфлікт, у якому ми перебуваємо, та обмежені природні ресурси (більшість території – пустеля), нам усе ж вдалося створити економіку, яка привертає до Ізраїлю багато іноземного капіталу. І все це завдяки людському ресурсу. Наприклад, Ізраїль, напевно, найбагатша країна за кількістю нобелівських лауреатів. На сьогодні в нас працює майже 300 філій лідируючих міжнародних компаній і близько 80 представництв венчурних фондів. Ізраїль – третя країна після США та Канади, компанії якої зареєстровані на американській фондовій біржі NASDAQ, що спеціалізується на акціях високотехнологічних компаній (виробництво електроніки, програмного забезпечення тощо).
З: На Вашу думку, чому українських інвестицій в Ізраїлі майже немає?
В: Річ у тім, що структура української економіки інакша, ніж в Ізраїлі. Ваша економіка базується на сільському господарстві та важкій промисловості. До того ж в Україні недостатньо розвиненою є галузь, яка домінує в Ізраїлі, – наукомісткі підприємства. Тож українським бізнесменам складніше вийти й закріпитися на нашому ринку.
З: Як у цілому Ви оцінюєте перспективи економічного співробітництва між нашими країнами?
В: Перспективи серйозні. В Україні є потужний людський ресурс для розвитку саме наукомістких технологій, які зараз є генератором економіки та впровадження наукоємних компонентів у традиційні сфери економіки. Наукомісткі технології застосовуються в сільському господарстві, молочному виробництві, процесі крапельного зрошення та IT-сфері, що дає можливість суттєво поліпшити кінцевий продукт. Ізраїльський досвід тут може бути вельми корисним і цікавим. Також наша сторона може брати участь в українських інфраструктурних проектах, проектах з енергетичної ефективності, медицини, освіти, туризму та безпеки.
І ще один важливий момент. На початку червня підписано угоду, яка дає можливість працевлаштувати тисячі кваліфікованих українських будівельників на роботу в Ізраїлі (у нас гостра проблема нестачі будівельників). Договір набуде чинності через декілька місяців – після ратифікації. Якщо цей проект буде успішним, то в перспективі ми будемо думати про його розширення на інші спеціальності, зокрема на позиції доглядальниць і медпрацівників з догляду за важкохворими людьми похилого віку.
