Зараз на Донбасі є три основні сили, які утримують українських полонених, - безпосередньо підрозділи ОРДЛО, російські війська та польові командири приватних військових компаній.
Про це розповів волонтер, який воював у зоні АТО, керівник благодійного фонду “Мир і Ко”, військовий журналіст Мирослав Гай.
“Доля полоненого залежить від багатьох факторів, зокрема, до кого він потрапить. Бували випадки, коли цивільні волонтери сиділи по 90 діб, а іноді й рік у катівнях, виходили звідти дивом, тому що офіційні переговорники навіть не знали про їхнє існування. Зараз потрапити до полону ОРДЛО може не обов’язково волонтер і навіть не обов’язково проукраїнський громадянин. До підвалу потрапляють бізнесмени, які не йдуть на поступки бойовикам, громадські діячі, місцеві мешканці, власність яких уподобали ті чи інші ватажки збройних угруповань. Іноді до полону як раби потрапляють молоді люди, які не бажають брати зброю до рук, воювати, але, таким чином, їх змушують рити окопи та виконувати брудну роботу. Тому все залежить від того, до кого ви потрапили і за яких обставин”, – розповів екс-учасник АТО .
За його словами, він познайомився з волонтером, який вийшов на свободу з полону, а до того його намагалися продати російському ФСБ як українського корректувальника артилерії.
“Якщо ви волонтер і потрапили до полону, найголовніше і перше, що ви мусите зробити всіма правдами і неправдами, – це дати знати про це своїм товаришам і родичам. Адже цивільні часто не потрапляють до списків на звільнення, бо ніхто не веде облік волонтерів”, – підкреслив військовий журналіст.
“Я знайомий з двома волонтерами з Луганської області, які допомагали українській армії продуктами, а опинившись у полоні й просидівши майже рік як раби в Луганську, дивом потрапили до списку обміну і винесли під одягом величезний український прапор, яким бойовики користувалися як ганчіркою для ніг у Луганській комендатурі. Зараз цей прапор перебуває в Історичному музеї Києва”, – говорить керівник благодійного фонду “Мир і Ко”.
Таких людей я знаю багато, для мене вони – Герої. І наявність навіть декількох мешканців Донецької і Луганської областей з такою патріотичною та відчайдушною любов’ю до України не дає мені ніяких підстав навіть подумки відмовитися від повернення Донецька і Луганська на батьківщину”, – підсумував Мирослав Гай.
