Експерти пророкують нашій банківській системі затяжну економічну кризу.
У квітні київський банк “Хрещатик” оголосили неплатоспроможним – тисячі людей не змогли забрати свої заощадження та соціальні нарахування. До цього в аналогічній ситуації опинилися клієнти Дельта-банку, Ві-Ей-Бі та Надра-банку. Усього за останні два роки в Україні збанкрутувало понад 60 фінансових установ. Однак експерти вважають, що важкі часи для цього сектора економіки не закінчилися.
Важкий період
Наприкінці травня Національний банк України опублікував дані про фінансові результати банківської системи за перші чотири місяці 2016 року, де йшлося про те, що збитки банків за січень-квітень досягли 11,5 млрд гривень. А доходи банків за вказаний період, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зменшилися майже на 20%, до 56,8 млрд.
Усього за підсумками 2015 року 42 українських банки з 109 платоспроможних за класифікацією Нацбанку показали збиток. Загальний збиток системи склав 71,89 млрд грн, а за період 2014-2015 рр. – близько 120 млрд. І це – без урахування показників уже виведених з ринку банків.
“Банківська криза в розпалі – у банків триває відтік клієнтів”, – говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
“Ситуація в банківській сфері залишається досить важкою. Незважаючи на те, що банки змогли покращити свою ситуацію з ліквідністю в цілому, вона розподілена нерівномірно по ринку”, – зазначає керуючий партнер ЮФ “Правовест” Гліб Сегіда.
Зараз для підтримки ліквідності банки вже давно змушені залучати депозити під високі відсотки – у середньому 18-20% у гривні. У той же час можливості для кредитування дуже обмежені. “Велика кількість великих підприємств відчувають проблеми й не можуть розрахуватися навіть зі старими боргами, а в кредитуванні малого та середнього бізнесу та населення банки вбачають дуже високі ризики”, – говорить Сегіда.
Усе це призводить до так званого ефекту процентних ножиць – банки мають платити високі відсотки за депозитами, однак не можуть достатньо заробляти на кредитуванні з такими ставками.
Тягар зобов’язань
Експерти песимістично оцінюють поточну ситуацію і пророкують банківській системі затяжну економічну кризу. Адже крім названих проблем, за банками додатково тягнеться шлейф старих боргів – навіть офіційно, за методологією НБУ, близько чверті кредитів не обслуговуються.
За оцінками експертів, частка “поганих” кредитів сьогодні сягає близько 40-50%. “Крім складної економічної ситуації, через яку багато позичальників об’єктивно не можуть обслуговувати борги, становище ускладнюється корпоративними позичальниками, що мають можливість платити за кредитами, однак не роблять цього. Навіть більше, на ринку є поширеною практика, коли позичальники протизаконно виводять заставну власність з- під забезпечення за кредитом. У судах вже є такі справи на десятки мільярдів гривень, коли банк втратив і кредит, і заставу”, – говорить Сегіда.
“Чи будуть банкрутувати банки – залежить від політики НБУ, поки регулятор нічого не зробив, щоб зупинити кризу”, – говорить Олександр Охріменко.
Такі проблеми призведуть до подальшого скорочення кількості платоспроможних банків. “До кінця 2016 року, з високою часткою ймовірності, на ринку залишиться менше 100 банків, і за відсутності різкого економічного підйому їхня кількість знижуватиметься й 2017 року”, – вважає Сегіда.
Усе це ляже важким тягарем на державний бюджет. Тільки за 2015 рік Фонд гарантування вкладів відшкодував вкладникам банків-банкрутів понад 43 млрд грн, тобто майже десяту частину доходів держбюджету.
