Генетичний аналіз мутацій SARS-CoV-2 говорить про те, що його швидке поширення в Європі, Америці та інших регіонах почалося восени 2019 року, про це йдеться в дослідженні, яке провели фахівці з Великобританії і Франції.
Вивчення зразків коронавируса SARS-CoV-2 у 7600 пацієнтів показує, що він циркулював в людській популяції з осені минулого року і дуже швидко поширився після першого зараження.
Про це йдеться в дослідженні британських і французьких вчених, опублікованому 5 травня на сайті ScienceDirect.
“Філогенетичні оцінки підтверджують, що пандемія COVID-19 почалася між 6 жовтня і 11 грудня 2019 року, що відповідає часу, коли агент потрапив в організм людини”, – йдеться в резюме.
Вчені виявили вже 198 мутацій вірусу. Мутації, що повторюються, можуть вказувати на триваючу адаптацію SARS-CoV-2 до його нового носія – людини, йдеться в публікації.
При цьому різноманітність штамів SARS-CoV-2 фіксується по всьому світу, без виражених регіональних особливостей. Дослідження також доводить природне походження коронавируса, але не дає 100-процентної гарантії, що початковим носієм були підковоносі кажани.
Як сказав один з авторів публікації Франсуа Балу телеканалу CNN, аналіз виключає будь-який сценарій, який передбачає, що SARS-CoV-2 міг бути в популяції задовго до того, як він був ідентифікований.
Перехід від тварини до людини стався в 2019 році, отже, надій на те, що вірус вже заразив значну частину населення Землі і привів до появи стійкого імунітету, немає. Інфіковано не більше 10% людей, сказав Балу.
Разом з тим, наявність величезного числа мутацій робить вірус більш небезпечним, вважає генетик. Виявлено докази швидкого поширення коронавируса по всіх континентах за кілька тижнів або навіть місяців до того, як влада повідомляла про спалах COVID-19; це говорить про те, що “спроби знайти” нульового пацієнта “безглузді, їх надто багато”, заявив Балу.
