Вчені виявили в людському ДНК сліди вірусу – аналога ВІЛ, з яким предки людини впоралися близько восьми мільйонів років тому.
У ході дослідження вчені вивчили фрагменти ретровірусів, виявлених нещодавно в геномах людини, вищих приматів і різних мавп, що живуть в Африці. Увагу дослідників привернув вірус HERV-T, присутній в ДНК усіх мавп і приматів, що викликав масові епідемії серед предків людини як мінімум 25 мільйонів років тому.
Цей патоген, судячи по структурі його фрагментів, повністю “вимер” приблизно 8-11 мільйонів років тому, причина чого була загадкою для вчених. Дослідникам вдалося відновити частину генів вірусу і дізнатися, як він проникав в організм перших сухоносих мавп, спільних предків людини з сучасними приматами Африки.
Як виявилося, він заражав клітини, діючи аналогічно вірусу імунодефіциту, чіпляючись за певний білковий виріст на їхній поверхні, MCT1, який організм використовує для очищення клітин від молочної кислоти.
Аналізуючи структуру гена env, який відповідає за цю функцію вірусу, науковці наштовхнулися на несподівану річ – ця ділянка збереглася в людському геномі майже в первозданному вигляді, з дуже невеликими змінами. Аналогічна картина спостерігалася у всіх приматів і мавп. Це було дивно з тієї причини, що вірусна ДНК зазвичай є “сміттям” з точки зору еволюції, і тому в ній поступово накопичуються помилки.
З геном env вірусу HERV-T цього не відбувалося, що означає, що він був важливий для виживання предків людей, горил, шимпанзе та інших “нових” видів приматів. Дослідникам вдалося простежити за еволюцією вірусу і встановити, що організм приматів пристосував env для боротьби з HERV-T, використовуючи цей ген для видалення виростів MCT1 з поверхні клітин. Завдяки цьому вірус просто не може проникнути в клітини, і вони уникають зараження.
