Планування кінця правління Єлизавети почалося ще до її смерті. Відхід з життя королеви Єлизавети II дав старт ретельно відпрацьованому процесу, відомому як операція "Лондонський міст", на планування якого палац і нація витратили десятиліття.
На тлі громадського трауру, національної скорботи та приспущення прапорів відбудеться передача влади та національне вшанування пам’яті, відоме як операція “Лондонський міст”, яка займе головне місце в порядку денному країни на кілька днів і триватиме, можливо, кілька місяців до коронації нового монарха.
“З того моменту, як королева стала монархом, Уайтхолл розпочав процес планування того, що станеться після її смерті”, – сказав Філіп Мерфі, професор історії Великої Британії та Співдружності в Лондонському університеті.
Багато чого було сплановано до хвилини, і деякі речі вже стали на свої місця. На той час, коли світ дізнався про смерть королеви, її син Чарльз вже став королем. За загальним правом, момент смерті суверена знаменує момент, коли спадкоємець стає монархом.
“Я думаю, що це буде надзвичайним психологічним потрясінням для британців”, – сказав професор Мерфі. “Зараз вам, мабуть, вже близько 70-80 років, щоб пам’ятати час, коли королеви Єлизавети не було на троні”.
Багато дрібних деталей підготовки палацу до смерті королеви були викладені в розслідуванні The Guardian у 2017 році, що дало уявлення про плани на найближчі години й дні. Це планування обговорювалося на зустрічах між представниками уряду та палацу, поліції, армії та телерадіокомпаній два-три рази на рік з початку століття, і час від часу про нього повідомлялося.
Згідно з планом, про смерть королеви повинно було бути повідомлено однією закодованою фразою – “Лондонський міст впав”.
Особистий секретар королеви, Едвард Янг, отримав завдання доставити повідомлення прем’єр-міністру.
Потім Міністерство закордонних справ відповідає за передачу послання лідерам Співдружності, неформальної організації, що складається в основному з колишніх колоній Британської імперії, до якої входять 15 країн, де монарх також є главою держави. Чарльз, як новий король, автоматично став главою держави для королівств, якими колись правила його мати.
“Це буде просто автоматичний перехід, незалежно від того, які народні настрої з цього приводу”, – сказав професор Мерфі. “Той, хто прийде їй на зміну, стане королем Канади, королем Австралії, королем Тувалу”.
Згідно з попередніми планами, новинні агентства по всій країні й в усьому світі повинні були дізнатися про смерть королеви в тандемі. Однак, новина вперше з’явилася в повідомленні на акаунті Королівської сім’ї у Твіттері та на їхньому веб-сайті, перш ніж була розіслана новинним організаціям по всьому світу Британською асоціацією преси.
Незабаром після оголошення Бі-Бі-Сі увімкнула національний гімн і показала фотографію королеви, після чого на чорному екрані з’явилося зображення королівського герба і слова “Королева Єлизавета II”.
Незабаром прапор на Букінгемському палаці був приспущений. За традицією десятиліть королівських оголошень, відповідне повідомлення було розміщено на табличці біля воріт офіційної резиденції монарха – Букінгемського палацу.
Телевізійні редакції були добре підготовлені, з траурним вбранням та репортажами, що висвітлюють життя королеви, напоготові. Країна вступає в офіційний період жалоби, який триватиме до похорону королеви, який, як очікується, відбудеться через 10 днів після її смерті й буде державним вихідним днем.
Хоча політична влада суверена є значною мірою символічною, монархія відіграє конституційну роль, тому формальності відбуватимуться з очікуваним королівським шармом. Згідно з протоколом, протягом 24 годин після смерті королеви законодавці в парламенті складуть присягу на вірність новому королю.
Рада з приєднання, церемоніальний орган, буде скликана до Сент-Джеймсського палацу, королівської резиденції Тюдорів поблизу Букінгемського палацу, щоб офіційно проголосити нового суверена. І відбудеться перша Таємна рада за правління Чарльза.
Чарльз зробить чотири традиційні публічні заяви, вступаючи у свою нову роль. На першому засіданні Таємної ради він виголосить особисту і політичну інавгураційну декларацію. У минулому це відбувалося на закритій церемонії, а текст публікувався постфактум в London Gazette – офіційному урядовому виданні.
Але плановий документ передбачає, що це може бути показано по телебаченню.
Далі йдуть інші формальності, більшість з яких відносяться до вузького періоду британської історії, який закріплений в законі й належати до основ сучасної британської держави.
Під час першої Таємної ради Чарльз дасть передбачену законом клятву підтримувати Церкву Шотландії й підтвердить час похорону королеви. Пізніше він складе клятву декларації про приєднання, обітницю підтримувати встановлену протестантську лінію престолонаслідування, яку зазвичай складають на наступному державному відкритті Парламенту. І, нарешті, він складе Коронаційну присягу, яка містити обіцянку підтримувати права і привілеї Англіканської церкви.
Об 11 годині ранку на наступний день після смерті королеви буде зачитана прокламація, яка офіційно проголошує правління нового короля, яка потім передається по всій країні, спочатку герольдами, які прибудуть верхи на конях в офіційній уніформі, що має коріння в одязі середньовіччя, щоб зачитати новини на Трафальгарській площі, а потім на Королівській біржі в Лондоні.
Через два дні після смерті королеви, згідно з планом, прокламація буде зачитана в урочистій обстановці в столицях Сполученого Королівства – Единбурзі, Кардіффі (Уельс) та Белфасті (Північна Ірландія), а згодом верховні шерифи у традиційному вбранні оголосять цю новину в містах і селах по всій країні.
Плани на місцевому рівні також розроблялися роками, і Національна асоціація цивільних офіцерів видала рамкові правила для місцевих чиновників, які визначають кожну деталь – від часу, коли мають дзвонити у дзвони (повністю або наполовину приглушені у день оголошення, відповідно до вказівок Центральної ради церковних дзвонарів), до одягу, який носитимуть місцеві чиновники, до матеріалу, який використовуватиметься у книгах співчуття.
Прапори по всій країні мають бути приспущені й залишатися приспущеними до ранку після похорону королеви, за одним винятком. У День проголошення прапори будуть підняті до другої половини дня наступного дня, а потім знову приспущені.
Після проголошення нового короля увага знову буде прикута до похорону монарха, який найдовше перебуває на престолі Великобританії.
Процедура і помпезність навколо королівських смертей і похоронів не є чимось незвичним для Британії, оскільки смерть принцеси Діани, принцеси Маргарет і королеви-матері значною мірою є частиною національної колективної пам’яті. Смерть чоловіка Єлизавети, принца Філіпа, у 2021 році багато хто порівнював з генеральною репетицією неминучої головної події.
Однак смерть суверена є набагато більш значущою втратою, і такою, яка не усвідомлювалася протягом 70 років, з моменту смерті батька Єлизавети, короля Георга VI. Хоча процес навколо його похорону дає певні орієнтири щодо того, як розгортатимуться наступні дні, озираючись назад, ми можемо отримати лише часткове уявлення про те, як можуть виглядати ці події.
“Ніхто не мав справи з чимось подібним протягом 70 років, за цей час Британія незмірно змінилася і місце Британії у світі незмірно змінилося”, – сказав професор Мерфі, історик.
Очікується, що труна королеви буде знаходитися в Тронному залі Букінгемського палацу протягом чотирьох днів після її смерті, а потім буде перенесена під час офіційного параду до Вестмінстерської зали, де вона буде знаходитися в державному покої до похорону. Труна буде розміщена на піднятій платформі, задрапірованій в королівський пурпур, і традиція диктує, що кожен кут платформи буде цілодобово охоронятися.
Представникам громадськості, швидше за все, буде дозволено пройти й висловити свою повагу, і очікується, що міжнародні високопоставлені особи прибудуть до Лондона найближчими днями. Похорон королеви відбудеться у Вестмінстерському абатстві.
Вранці в день похорону Єлизавети, коли її труна зупиниться біля входу до церкви об 11 годині після короткої процесії, протокол закликає націю до мовчання в хвилину роздумів. Після похоронної церемонії труну королеви, як очікується, помістять на той самий зелений лафет, на якому везли труни її предків, у фінальній процесії вниз по Молл, яка проходить між Букінгемським палацом і Трафальгарською площею.
Потім її відвезуть до Віндзорського замку, який знаходиться приблизно у 23 милях, до місця спочинку майже всіх британських государів, починаючи з Георга III. Єлизавета буде похована поряд зі своїми королівськими попередниками в каплиці Святого Георгія.
Чоловік королеви, принц Філіп, був похований там у квітні 2021 року після приглушеної похоронної церемонії через обмеження в умовах пандемії коронавірусу. Там також поховані її батько, мати й сестра.
Оскільки до офіційної коронації Чарльза, швидше за все, ще кілька місяців, британська громадськість матиме час оплакати монарха, який уособлював їхню національну ідентичність, і уявити собі майбутнє без неї.
“Справа не лише в тому, що вона була на задньому плані для британців протягом усього їхнього життя, але й в тому, що ця форма правління дійсно була сформована навколо неї”, – сказав професор Мерфі. “І зовсім не зрозуміло, як вона буде існувати без неї”.
