Коли російські війська кидали свої позиції та бронетехніку на харківському напрямку, в Україні, столиця Росії гуляла на честь "Дня міста". Володимир Путін, диктатор, який розпочав цю війну, вихвалявся новим атракціоном - гігантським колесом огляду під назвою "Сонце Москви" на ВДНГ у величезному тематичному парку, побудованому ще в 1930-х роках для демонстрації досягнень радянської імперії, яку Путін зараз намагається реанімувати.
“Це унікальна річ. Нічого подібного немає в Європі. Дуже важливо, щоб люди мали можливість відпочивати зі своїми сім’ями та друзями”, – сказав Путін 10 вересня. Це мало стати своєрідною пропагандою успіхів самого Путіна. Але за лічені хвилини 140-метрове колесо заклинило, а наступного дня його взагалі закрили. Відвідувачам повернули гроші. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на The Economist.
Цей символізм не залишився поза увагою тих, хто засипав соціальні мережі саркастичними чи гнівними коментарями. “Навіщо всі ці каруселі, атракціони й павільйони з клоунами? Наші люди гинуть в Україні. Ви впевнені, що в такі моменти нам потрібні заходи, мета яких – відвернути увагу, розважити та заспокоїти?”, – написав Борис Корчевніков, проросійський телеведучий, у соціальному месенджері Telegram.
“В армії немає ні тепловізорів, ні бронежилетів, ні засобів розвідки, ні захищеного зв’язку, ні аптечок. Ви влаштовуєте бенкет на мільярд рублів. Що з вами не так?”, – йдеться в іншому дописі в соцмережах.
Але не тільки “Сонце Москви” дало збій. Проваливши свій план захоплення Києва за три дні та не зумівши відмовити Захід від підтримки України, Путін зазнав ще однієї невдачі. Він запланував фіктивні референдуми, щоб надати видимість легітимності анексії окупованих Росією територій в Україні 11 вересня. Зараз вони відкладені на невизначений термін. А російські війська наразі не впевнені, чи залишаться вони там надовго, щоб і надалі залякувати українців.
Влада Путіна ґрунтується на вірі росіян у те, що він сильний і завжди перемагає. Його пропагандисти роблять все можливе, щоб просувати цю ідею. Однак розгром російських військ на північному сході України застав їх зненацька. Спочатку державне телебачення відмовчувалося. Потім телеканали боязко визнали відступ Росії, який армія назвала “операцією з організації перекидання військ”. Погана новина була прихована патріотичною маячнею. Їх головною метою було – відвести критику від самого Путіна.
Дмитро Кисельов, головний російський пропагандист, говорив про “найважчий тиждень на фронті”. А експерти випустили пар, критикуючи погане військове командування. Дехто навіть поставив під сумнів доцільність атак на цивільну інфраструктуру в Україні, хоча один відомий пропагандист, Маргарита Симоньян з Russia Today, закликала до їх збільшення, включно з можливими атаками на атомні електростанції. Все це не є свідченням новоявленої свободи вираження поглядів. Російські телевізійні боси знають, що значно ефективніше маніпулювати новинами, ніж удавати, що нічого не сталося. “Заперечення новин лише ще більше підірве довіру людей до офіційної брехні”, – говорить аналітик Кирило Рогов.
Гнів націоналістів не становить великої загрози для Кремля. Він може навіть допомогти заглушити антивоєнні голоси, такі як десятки молодих, сміливих місцевих політиків з Москви та Санкт-Петербурга, які опублікували відкритий лист із закликом до пана Путіна піти у відставку і навіть звинуватили його в державній зраді. Тепер їм загрожує кримінальне переслідування. Але посилення закликів до військової мобілізації створює іншу проблему. Так звана “спеціальна військова операція” Путіна спирається на страх і апатію, а не на активну підтримку. Росіяни миряться з нею доти, доки її показують по телебаченню і вона не надто впливає на їхнє повсякденне життя.
Призов до армії змінить усе це. Він може активізувати людей налаштованих проти війни. Цього тижня Кремль був знервований, коли Геннадій Зюганов, лідер Комуністичної партії, другої за величиною в парламенті, назвав спецоперацію війною, яка вимагала повної мобілізації. “Йде війна, і ми не маємо права її програти. Нам потрібна повна мобілізація країни”, – сказав він. Майже одразу його партія була змушена виправдовуватися, що насправді він мав на увазі “мобілізацію ресурсів, а не людей”.
Відступ Росії також може підірвати моральний дух російських найманців. Вони підписувалися, щоб заробляти гроші, а не помирати за Путіна в українських окопах. Найважливіше те, що російське військове керівництво, яке і без того боїться приймати власні рішення, тепер може зіткнутися зі звинуваченнями у своїх невдачах. Мало хто з них очікував, що їм доведеться воювати з добре оснащеною і високомотивованою українською армією, яку підтримують західні держави.
Ця підтримка, безсумнівно, зростатиме. 13 вересня 2022 року Офіс Президента Зеленського презентував проєкт Київського безпекового договору про гарантії безпеки для України. Цей проект написаний у співавторстві з Андерсом Фог Расмуссеном, колишнім керівником НАТО, гарантує подальше надання зброї, тренувань і розвідданих. Він складений за моделлю американських гарантій, наданих Ізраїлю. Виглядає так, що він покликаний закласти думку, яка не прийшла б у голову багатьом людям на початку війни: що Росія може програти. Для Путіна це жахлива перспектива, адже він боїться, що його будуть вважали невдахою.
