Минулий тиждень був багатий на події. Спочатку мережу розбурхали слова німецького посла, який припустив проведення виборів на Донбасі до виведення російських військ, далі - ліквідація польового командира бойовиків Гіві. Крім того, в інтернеті не припиняють говорити про загострення відносин між Польщею та Україною й обговорюють ескалацію військового конфлікту на Донбасі.
Вранці 8 лютого на Донбасі ліквідували ватажка незаконного збройного формування «Сомалі» терористичного угрупування “ДНР” Михайла Толстих, відомого на прізвисько Гіві. Його смерть викликала великий резонанс і численні пости в мережі. Саме цю тему максимально активно обговорювали й серед найвідоміших блогерів, і серед простих користувачів.
Зокрема, популярний блогер «Злий одесит» зібрав численні перегляди оперативним постом «Гіві до Києва так і не дійшов»:
«Уоу, уоу, уоу! Шановні ДРГ ЗСУ, не так швидко, я просто не встигаю викреслювати прізвища відомих терористів зі списку! Один за одним, один за одним! Так скоро не залишиться зірок сепарского ТБ. Бо хто залишився, Захарченко? Плотницький? А щодо решти це сірі кардинали – куратори й офіцери з РФ.
І головне, зараз перегляну раз-другий обіцянки Гіві взяти Київ і рівняти українські міста із землею в помсту за свого кореша-нарика Моторолу. Слухати загрози клоунів так мило. Надто коли знаєш, що клоуну цьому недовго залишилося. Хоча, якщо чесно, перша інформація про те, що Гіві приберуть, у мене з’явилася наступного дня після його контузії».
Блогер Павло Шокотко, зі свого боку, звернув увагу на страхи Захарченка, що було видно під час його прес-конференції:
«Бачили вже однохвилинну прес-конференцію Захарченка? На руки дивіться. Ось ми тут жартуємо, сміємося, а людині реально страшно помирати. Руки видають, паніка. Прес-конференція мерця».
Юрій Бутусов написав на своїй сторінці в соцмережі про важливість смерті одного з головних бойовиків, зазначивши, що він був головним символом російської агресії на Донбасі:
“Гіві” та його друг “Моторола” були двома головними символами російської агресії на Донбасі. “Гіві” став популярним через тортури та розстріли мирних громадян України і військовополонених.
І тепер терориста знищено! Важко переоцінити значення цієї події. Ще один крок до нашої перемоги зроблено. Це подія для всієї України».
Найбільше «лайків» зібрав пост на цю тему політичного оглядача Олега Пономаря, який оцінили 9 тисяч користувачів:
«Тут немає жодної ейфорії та великого досягнення. Це проста й чітка технологія рос. спецслужб. Коли ці “народні” республіки створювалися, то їм потрібно було надати кольору та характеру стихійних і народних. Рос. ЗМІ (і наші корисні ЗМІ-ідіоти) розкручували й героїзували, демонізували лялькових народних персонажів – Дід Мороз Губарев, нарик Пономарьов, козак Дрьомов, справедливий Мозговий, простий хлопець Моторола, екзотичний Бабай та ін. Зараз, коли Донбас має повертатися до України, ці персонажі не потрібні. Все має бути буденним, чинним і безликим. Вони виконали свою роль, і рос. спецслужби їх утилізують».
Ще одна важлива подія, про яку не могли промовчати блогери, – це слова надзвичайного і повноважного посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля, який в інтерв’ю українському виданню припустив, що вибори на окупованих територіях Донбасу можуть відбутися в присутності російських військових. Ці слова викликали шквал обурення: у мережі розмірковують над тим, чи це була звичайна обмовка, чи продумана заява.
Олексій Голобуцький на своїй сторінці у facebook так прокоментував слова посла: “Можна взагалі зробити їх (російський військовий), наприклад, агітаторами на виборах, або спостерігачами. А можна навіть окремий список на вибори. Типу, партія “Настутнет”.
Зі свого боку, блогер Тарас Загородній на своїй сторінці у Facebook зазначив, що бойкотувати німецького посла – це довбати головою об стінку, а відповісти так, щоб загнати в глухий кут і змусити виправдовуватися, – це головою треба інакше працювати:
1. Дорогий посол і шановна Німеччино. Ми не менше, ніж ви, хвилюємося щодо виконання всіх пунктів Мінських домовленостей. Особливо “вибори на Донбасі”. Велике спасибі, що нагадали.
2. Вважаємо, що без допомоги німецького уряду нам тут не обійтися, бо тільки громадяни Німеччини можуть допомогти якісно провести вибори в ЛНР та ДНР.
3. Пропонуємо негайно сформувати німецьку урядову групу для початку підготовки до виборів. Перейти до ДНР та ЛНР можна вільно зараз у районі Авдіївки, Маріуполя, Мар’їнки. Надалі домовитися про безпеку можна безпосередньо з Плотницьким і Захарченкм. Чекаємо Вас із Перемогою! Разом переможемо!
4. Посол, ви куди тікаєте? Ви що не хочете виконання Мінських домовленостей, як ми? Як ми без громадян Німеччини як організаторів виборів та спостерігачів? Зауважте – це ви сказали “ні”, а ми завжди готові.
Це називається “політичне айкідо”, коли вивертаєшся та використовуєш силу противника проти нього самого. Такому на грантоїдських програмах не навчають, як Гопко. Там навчають стукати головою об стінку й лизати руку господареві, який дає грант.
Ще одна проблема, що не залишила осторонь блогосферу, – погіршення відносин між Україною та Польщею. Зокрема, лідер найбільшої опозиційної партії “Громадянська платформа” Гжегож Схетина сказав про те, що вважає нинішні відносини з Україною найгіршими за 25 років!
Найвдалішим на цю тему став пост Віталія Портникова, який швидко зібрав понад дві тисячі лайків і численні коменти. Експерт вважає, що «…ми були державою навпаки: прославляли тих, хто боровся за те, щоб Україна була частиною імперії, і не цікавилися тими, хто боровся за те, щоб Україна була незалежною. І навіть після 1991 року це тривало, реально змінилося лише після 2014-го… Ілюстрацією цього є два приклади. Перший – це відносини Польщі та Литви, які є складними з погляду історичної пам’яті 25 років. Хоча обидві країни так само зацікавлені одна в одній, як Україна та Польща. А другий приклад – відносини з Білоруссю, які з погляду історичної пам’яті є чудовими, бо білоруси не цікавляться не-радянською історичною пам’яттю”.
Не могла не обговорити мережа й розірваний піджак нардепа Лещенка, який сильно постраждав під час чергової бійки в Раді. Блогери не на жарт розійшлися й навіть створили партію коубів та жаб. Серед них численні лайки та коменти зібрав популярний блогер Антон Хозда:
“Кум продає спінжак.
Майже як новий.
З випускного лише три рази одягався.
Є незначні пошкодження, які легко усуваються у майстерні. Такі рукава на Алі продаються, повно.
Деталі в лічку. Новою поштою після передплати відправляємо. Назад не приймається!”
Кирило Сазонов і собі написав: «Рукав пришити можна. А нерухомість у центрі Києва завжди в ціні».
Блогожаби
Важливі теми стали приводом і для створення безлічі блогожаб, що дозволяють з гумором поставитися до серйозних питань: