Українські дрони вже викликають політичні та соціальні потрясіння в Європі

image 2026 05 18t123007.196 Економічні новини - головні новини України та світу

Українські дрони, що завдають ударів по об’єктах держави-агресора, стали часто залітати в повітряний простір країн ЄС та НАТО, насамперед у балтійсько-скандинавському регіоні. Чи збиваються ці дрони з курсу самі, чи їх засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) туди перенаправляє ворог — питання окреме.

Важливо те, що в одних країнах Європи поява в небі ймовірно українських дронів викликає масовий стрес і/чи депресію серед населення, а в інших призводить навіть до політичних потрясінь, включно зі зміною уряду. Це було б десь навіть смішно, якби не було так сумно й небезпечно, тому що вказані соціально-політичні процеси відбуваються в тих самих країнах Балтії та у Фінляндії, які вважаються чи не найтвердішими прихильниками України в Європі та поборниками жорсткої лінії щодо Москви.

Але найбільше розлютила заява лідерки популістської партії «Альтернатива для Німеччини», яка стрімко набирає рейтинги, Аліси Вайдель про те, що «ведення війни Україною становить серйозну загрозу безпеці для Німеччини». Треба думати, ведення проти України війни, розв’язаної московськими «друзями» німецьких популістів, небезпеки не становить. Не кажучи про те, що Москва все частіше веде диверсійно-гібридну війну в самій Європі, а також у Балтійському та Північному морях, що безпосередньо зачіпає Німеччину, але істеричних німецьких патріотів з «АдН» це чомусь не цікавить, і заяв на адресу Москви з вимогою припинити війну від них не чути.

«Летять перелітні дрони…»

При масових атаках дронів, зокрема проти об’єктів ворога на балтійському узбережжі та й узагалі на північному заході країни-агресора, зальоти безпілотників у сусідні країни Балтії та у Фінляндію слід було очікувати, бо відомо, що «коли ліс рубають — тріски летять». Походження цих дронів теж часто залишається невідомим. Дійсно, це можуть бути наші дрони, які збилися з курсу або були збиті з курсу ворогом і навмисно перенаправлені на території суміжних держав. Можливо, ворог також став використовувати дрони, схожі на українські, або примусово посаджені за допомогою РЕБ та захоплені українські.

Заради справедливості слід зазначити, що ворога треба оцінювати об’єктивно, а Москва мала сильну школу РЕБ ще з радянських часів, коли про РЕБ ще мало хто чув узагалі. У всякому разі, про ці «штуковини» розповідали, а дещо навіть показували автору цих рядків ще на початку 1980-х при проходженні курсу на отримання первинного офіцерського звання, тобто 40 і більше років тому, коли цифрова електроніка ще тільки входила у масове використання і перебувала в зародковій стадії порівняно з її нинішнім станом.

Ситуацію можна було б прояснити, якби наші друзі з Балтії та Скандинавії менше впадали в масові істерики та політиканські розбірки, а зайнялися предметною боротьбою з «непроханими гостями», навіть якщо вони мають українське походження.

Якби они збивали дрони, а краще їх примусово саджали, оскільки їх мало і наліт не є масовим, то, по-перше, вчилися б з ними боротися, поки дронів мало, а не сотні, як у нальотах на Україну, а по-друге, можна було б визначити, чиїми ж реально є безпілотники, які залітають на їхню територію. Але часто наші балтійсько-скандинавські друзі чекають, поки дрони самі не вилетять з їхнього повітряного простору, що трапляється, та ще й при цьому в повітря піднімається авіація НАТО, у якої льотна година винищувача типу F-35 за вартістю трохи не порівнянна з вартістю залетілого дрона.

Не ті вже нині латиські стрільці!

Нещодавно в мережі проходила інформація про те, що в країнах Балтії наче сильно незадоволені тим, що при нанесенні ударів по суміжних з ними територіях ворога Україна не ставить їх до відома. Причому такі претензії нібито висловлювали Естонія та Латвія, а в Литві як у сильнішій у військовому відношенні та такій, що твердіше виступає проти Москви, заявляли, що будь-які дрони у своєму повітряному просторі треба знищувати, що абсолютно правильно.

Але фінське видання Yle, коментуючи зальоти українських дронів на територію цих держав і спираючись на деякі офіційні дані, пише, що Україна не попереджає прибалтійські країни НАТО про нальоти своїх дронів на суміжну територію Росії та не вимагає цього.

«У Міноборони Латвії заявили, що країна не отримує і не вимагає від Києва попереджень про атаки на Росію. У повідомленні ВПС Естонії для Yle йдеться, що Україна не дає країнам НАТО попередніх попереджень про можливе наближення дронов до повітряного простору альянсу», — пише видання. При цьому воно припускає, що оповіщення про підліт російських безпілотників ідуть по лінії НАТО.

Серед країн Балтії найбільш показовим є приклад Латвії, в якій зальоти ймовірно українських дронів призвели до політичної кризи. Латвійське видання LSM повідомило, що прем’єр-міністр Латвії, член партії «Нова єдність» Евіка Сіліня оголосила про увільнення у відставку. Це означає розпуск усього уряду. Він продовжить виконувати свої обов’язки до затвердження нового кабміну.

Політична криза в Латвії виникла після того, як Сіліня звільнила міністра оборони, члена партії «Прогресивні» Андріса Спрудса через інцидент із зальотом українських дронів, що збилися з курсу, 7 травня. Один із безпілотників упав на території нафтобази в Резекне, сталася пожежа.

Сіліня звинуватила Спрудса в нездатності «виконати обіцянку про безпечне небо» Латвії й запропонувала призначити на його місце полковника Райвіса Мелніса. У партії «Прогресивні», яка разом із «Новою єдністю» та «Союзом зелених і селян» входить до правлячої коаліції, були обурені діями прем’єрки й заявили, що вона втратила довіру. 13 травня фракція повідомила про припинення підтримки Сіліні та закликала до перемовин про формування нового уряду.

Коментуючи свою відставку, прем’єрка заявила, що «політичні ревнощі та вузькі партійні інтереси взяли гору над відповідальністю». «Побачивши сильного кандидата на посаду міністра оборони, політичні пустослови обрали кризу — урядову кризу. Тому я заявляю, що йду у відставку. Це непросте рішення, але в даній ситуації — чесне», — зазначила Сіліня.

Україна визнала, що два українські безпілотники залетіли в Латвію з боку РФ у ніч на 7 травня. Очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що це сталося внаслідок роботи російських засобів радіоелектронної боротьби, які «навмисно відхиляли українські дрони від їхніх цілей» на території країни-агресора.

Після цього в Латвії, схоже, все-таки зробили висновки, але не до кінця. Коли 17 травня в повітряний простір увійшов невідомий дрон, у Латвії вирішили більше не звільняти міністрів і не подавати у відставку, а оголосили тривогу в п’яти краях (районах) країни, а в повітря були підняті винищувачі місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії, повідомляє латвійський портал Delfi.

Щоправда, толку з цього особливого не було, тому що тихохідний дрон спокійно пішов за межі повітряного простору країни. Повідомляється, що на тлі частих випадків появи дронів у повітряному просторі Латвії Збройні сили країни посилили можливості протиповітряної оборони на східному кордоні, відправивши туди додаткові підрозділи.

Усе це тільки на перший погляд виглядає комічно, оскільки показує, що наші західні союзники абсолютно не готові до війни, навіть якщо це один дрон, а не рій у кілька сотень штук або, тим більше, наземна армада путінських покидьків.

Поширені жалісливі «оповідки» про те, як прибалти постраждали від радянської влади, що канула в лету, у людей, які знаються на темі, викликають, скажімо так, іронію, особливо коли йдеться саме про латишів. Нагадаємо, що так звані латиські стрільці були ударною силою більшовиків, охороняли Смольний, Кремль, більшовицьку верхівку й особисто Леніна з Троцьким.

Червоні латиські стрільці придушували антибільшовицькі повстання, наприклад, лівоесерівський заколот. Серед вищих чинів Червоної армії та ЦК-НКВС було чимало вихідців із Латвії з характерними іменами-прізвищами. Серед них:

  • – Іоакім (Юкум) Вацетіс – офіцер царської армії та радянський воєначальник, перший головнокомандувач усіх Збройних Сил РРФСР (1 вересня 1918 — 9 липня 1919 року);
  • – Йосип Уншліхт – один із творців ЧК та заступників голови ВЧК (при Дзержинському), член Реввійськради, заступник наркома з військових і морських справ;
  • – Теодорс Ейхманс – перший начальник ГУЛАГу (на хвилиночку!);
  • – Кирилс Стуцка – начальник Вищої тактично-стрілецької школи командного складу Робітничо-селянської Червоної Армії «Постріл» («Выстрел»);
  • – Яків Петерс – права рука Дзержинського, один із керівників ВЧК, комендант Кремля, а потім повноважний представник ОДПУ в Середній Азії;
  • – Мартин Лацис (Ян Судрабс) – член колегії ВЧК, голова ЧК у Москві, а потім голова Сибірської ЧК;
  • – Ян Берзин (Берзіньш) – творець і перший керівник радянської військової розвідки (РУ штабу РСЧА, нині — ГРУ);
  • – Ян Рудзутак – голова Раднаркому РРФСР, народний комісар шляхів сполучення, член Політбюро ЦК ВКП(б).

Це далеко не повний перелік латишів, якими в перші роки радянської історії була перенасичена переважно армійська, спецслужбівська та каральна верхівка в СРСР. Переважно це були вихідці з «червоних латиських стрільців». Більшість із них були знищені в 1930-х роках у ході сталінських репресій, але це вже інша історія.

Цей історичний екскурс наведений навіть не до того, що душощипальні казки про «радянські страждання» прибалтів — це для неписьменних, і більшовики при владі втрималися в 1918 році багато в чому саме завдяки латиським стрільцям, але в цих історичних питаннях нехай латиші самі між собою розбираються. Усе це було сказано до того, що колись латиші були грізною бойовою силою, здатною битися не на жарт.

Тепер же вони при виді залетілого до них дрона влаштовують істерики й подають у відставку замість того, щоб налагоджувати оборону й учитися в України перед обличчям зростаючої московської загрози. До речі, з литовськими «лісовими братами» після Другої світової НКВС теж довго боролося. Ще раз повторимо, істерики наших балтійських друзів замість зібраності та націленості на відсіч ворогові, відверто кажучи, викликають печію.

Фінляндія організованіша, але все одно там хаос, а у населення стрес

Неоднозначні явища мають місце у Фінляндії, яка в 1939–1940 роках теж чинила запеклий опір багаторазово переважаючим силам сталінського СРСР. Агентство Bloomberg повідомляє, що вранці 15 май найбільший аеропорт Фінляндії — столичний Гельсінкі-Вантаа — вперше з початку війни в Україні на кілька годин закривали через загрозу безпілотників. За даними начальника рятувальної служби МВС Фінляндії Кіммо Кохвакки, якого цитує фінське видання Yle, на територію країни залетів щонайменше один дрон. Імовірно, апарат рухався в район між Гельсінкі та містом Порвоо на півдні Фінляндії, де розташований зокрема нафтопереробний завод Neste Oyj.

Сили оборони Фінляндії підвищили рівень бойової готовності. У повітря над Уусімаа (провінція, де розташований Гельсінкі) та біля південного узбережжя республіки за тривогою були підняті винищувачі Hornet ВПС Фінляндії. Повітряне сполучення в аеропорту Гельсінкі було обмежене, а судна у Фінській затоці пускали обхідними маршрутами.

Кілька рейсів, що прибували з Азії (Токіо, Осаки, Гонконгу, Сінгапуру та ін.), розвернули на запасні аеродроми в Стокгольмі та північному місті Рованіємі. Також на кілька годин перенесли, наприклад, прямий рейс до Берліна з пересадкою в Таллінні. Майже 2 млн жителів південної Фінляндії рано-вранці отримали вказівку через небезпеку дронів залишатися вдома й триматися далі від вікон.

На даний момент, за даними сил оборони, прямої військової загрози для Фінляндії немає. Видання Yle стверджує, що українські безпілотники викликали хаос у Фінляндії: було скасовано 400 автобусних рейсів, частина лікарів та соцпрацівників не вийшли на роботу, хоча в підсумку безпілотників у повітряному просторі країни виявлено не було. При цьому голова фінського командування заявив, що загроза потрапляння важких безпілотників на територію країни була великою. «Війна підійшла до нас зовсім близько», — сказав фінський президент Александр Стубб по місцевому телебаченню.

Від себе зазначимо, що війна вже давно стоїть на порозі Європи й ось-ось переступить його, але в Європі тільки зараз це почали розуміти. Якби в Україні при появі кожного дрона зупиняли трамваї, а люди не ходили на роботу, то тут давно б уже ніхто й ніщо не працювало.

Цікаву картину подій у Фінляндії змальовує швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ) у публікації Лінди Копонен (Linda Koponen), громадянки Фінляндії, яка працює в столиці Естонії Таллінні кореспонденткою по країнах Балтії та Скандинавії. Авторка цієї публікації стверджує, що оповіщення про безпілотник призвело до підвищення рівня тривоги у 1,8 мільйона фіннів.

Для довідки: населення Фінляндії становить близько 5.6 млн осіб. Не беремося судити, наскільки твердження про тривогу у 1,8 млн громадян Фінляндії відповідає дійсності. Але стрес у третини населення країни — це серйозно, і кореспондент NZZ стверджує, що владі довелося поспіхом виправдовуватися перед громадянами-платниками податків. До речі, слідом за президентом Фінляндії, кореспондент NZZ також констатує: війна Росії та України поширюється на інші країни, а «великі безпілотники ЗСУ, начинені вибухівкою, могли залетіти в Гельсінкі».

Лінда Копонен пише, що це не перший випадок, коли українські безпілотники проникають у Фінляндію. У березні, калі українські дрони відхилилися від курсу й розбилися на території країни, влада не змогла належним чином відреагувати. Тому цього разу влада Фінляндії вирішила, що «краще перебдіти, ніж недобдіти».

За словами командувача ВПС Фінляндії, цього разу небезпека була оцінена як вища, оскільки безпілотники були більшими й несли більшу кількість вибухівки. Були побоювання, що дрони можуть попрямувати в бік найбільш густонаселеного регіону країни — району Великого Гельсінкі. Прем’єр Петтері Орпо заявив, що уроки попереднього інциденту були засвоєні, цього разу заходи у відповідь були адекватними.

Але думки у Фінляндії з цього приводу розділилися. Система оповіщення країни зазнала різкої критики. Попередження було надіслано через застосунок, який дав збій, унаслідок чого багато користувачів узагалі не отримали сповіщення або дізналися тільки через пів години про те, що небезпека минула. Система SMS-оповіщень, подібна до тієї, що використовується в Естонії, усе ще перебуває в розробці у Фінляндії й має бути запущена у 2027 році. Багато хто вважає, що вже занадто пізно. Від себе зазначимо, що вже давно пора збивати дрони, а у Фінляндії ще тільки комп’ютерний застосунок для оповіщення ніяк не зроблять на п’ятому році війни.

Поки триває війна Росії та України, слід очікувати, що українські безпілотники в майбутньому заходитимуть на територію Фінляндії, визнав фінський прем’єр. Збільшення кількості інцидентів останніми тижнями свідчить про те, що війна Росії стає все помітнішою в північно-східній Європі, підсумовує видання.

У Німеччині не тільки союзники України, а й друзі Москви

Перенесемося з Балтії та Скандинавії на південний захід у Німеччину, щоб переконатися в тому, що, на жаль, давно й добре відомо. З одного боку, Німеччина є найголовнішим партнером України в Європі, а після приходу до влади в Штатах Трампа Німеччина стала партнером № 1, який надає підтримку грошима, озброєнням, іншими ресурсами.

Але водночас у Німеччині існує велика «промосковська вулиця», яка, на жаль, неухильно росте з ризиком приходу до влади, що є вкрай неприємною перспективою для України. Найважливішим фігурантом цієї «промосковської вулиці» є партія «Альтернатива для Німеччини», націонал-популісти, рейтинги яких стрімко зростають на хвилі зростаючих соціально-економічних проблем, загострення проблем із мігрантами і так далі.

Після інцидентів із дронами в Балтії та Скандинавії лідерка цієї партії, яка зараз б’є рекорди на місцевих виборах, Аліса Вайдель заявила про те, що, мовляв, українські атаки по території Росії загрожують безпеці Європи. «Я особисто вважаю, що ведення війни Україною також становить серйозну загрозу безпеці для Німеччини.

Ви не можете продовжувати дражнити «великого ведмедя», завдаючи ударів безпілотниками глибоко в Росію, і при цьому очікувати, що нічого не станеться. Зрештою «ведмідь» відреагує. Політика України підвищила ризик для нашої безпеки. Щойно ми прийдемо до влади, ми проводитимемо політику, засновану на балансі та здоровому глузді у сфері безпеки», — цитує Вайдель у соцмережі Х незалежний OSINT-проєкт NOELreports.

Словом, у наявності розхожі штампи про «страшного російського ведмедя», з яким треба жити дружно, тобто «проводити політику, засновану на балансі та здоровому глузді у сфері безпеки», навіть якщо путінська мразь уже п’ятий рік веде загарбницьку війну проти одного сусіда й загрожує іншим.

Таким чином, польоти українських дронів у ворожу країну запускають «цікаві» процеси в Європі.


Залишити коментар:
Subscribe
Notify of
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Відео
Всі статті