6 травня весь православний світ вшановує пам’ять Святого Георгія Переможця. Народна назва цього свята — Юріїв день.
Великомученик Георгій був сином багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі.
Народився Георгій у місті Бейрут (в давнину — Бэліт), біля підніжжя Ліванських гір.
Вступивши на військову службу, Георгій вирізнявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою та красою. Досягнувши незабаром звання тисяцького, святий Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана. Діоклетіан був талановитим правителем, але фанатичним прихильником римських богів. Поставивши собі за мету відродити в Римській імперії язичництво, він увійшов в історію як один із найжорстокіших гонителів християн.
Почувши одного разу на суді нелюдський вирок про винищування християн, святий Георгій запалав співчуттям до них. Передбачаючи, що його теж очікують страждання, Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, з’явився до Діоклетіану і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. Мова святого Георгія була сповнена сильних і переконливих заперечень проти імператорського наказу переслідувати християн.
Після безрезультатних умовлянь відректися від Христа імператор наказав піддати святого різним мукам. Святий Георгій був кинутий до в’язниці, де його поклали спиною на землю, ноги уклали в колодки, а на груди поклали важкий камінь. Але святий Георгій мужньо переносив страждання і прославляв Господа. Тоді мучителі Георгія почали удосконалюватись в жорстокості. Вони били святого, колесували, кидали в негашене вапно, примушували бігти в чоботях з гострими цвяхами всередині.
Святий мученик все терпляче переносив з молитвою на устах. Зрештою імператор наказав відрубати мечем голову святому. Так святий страждалець відійшов до Христа в Нікомидії в 303 році.
Юріїв день: приказки та прикмети
У Юріїв день дозволявся перехід селян від одного поміщика до іншого. В кінці XVI століття такий перехід був заборонений, остаточно сформувалося кріпацтво. Люди були змушені довічно залишатися на старому місці. Звідси виникла приказка: «Ось тобі, бабуся, і Юріїв день», як вираз жалю і образи з приводу ошуканих очікувань і краху надій.
У народі вважали, що в Юр’єв день остаточно приходить весна й можна починати польові роботи. В цей день в селах починали водити хороводи і славили весну. Традиційно християни звертаються до святого Георгія з молитвами і просять його про врожай, про захист від бід і негоди.
Цього дня особливо шанували пастухів, які вважалися головними помічниками святого Юрія – пригощали їх смаколиками, дарували подарунки та гроші.
Юр’єва роса від семи недуг – у народі вірили, що роса на Юр’єв день має цілющу силу, тому її потрібно зібрати та вмитися, щоб бути здоровим і красивим.
У день святого Георгія в жодному разі не можна ображати домашніх тварин, адже він – їхній захисник і покровитель.
Не можна на Юрія лаятися та кричати. Також не дозволялося жінкам цього дня розчісувати й стригти волосся.
Прикмети та приказки дня святого Георгія:
Якщо на Юрія тепло, то літо не за горами;
Сильний дощ йде – багато трави виросте;
Тепла ніч – до хорошого урожаю хліба;
З Юрія – хороводи, з Дмитра – вечорниці;
Якщо лист на березі великий, то і врожаю чекай доброго;
Південний вітер – до багатого врожаю, північний – до ранніх заморозків восени.
