З роками всі діти виявляють, що Санти не існує. Проте процес усвідомлення досі погано вивчений. Існує дві версії: перша свідчить, що в міру зростання дитини, батьки все менше згадують Санта-Клауса, і віра в нього пропадає; друга стверджує, що віра в Санту залишається міцною доти, поки дитина не накопичує критичний обсяг знань про навколишній світ. Усвідомивши, що історія Санта-Клауса суперечить повсякденному досвіду і законам фізики та біології (польоти на возі з оленями і т.д.).
Результати онлайн-опитування, проведеного психологами США, говорять скоріше в підтримку першого припущення. Батьки заповнювали онлайн-анкети, відповідаючи на питання про те, чи вірять їхні діти в Санта-Клауса, як часто батьки згадують Санту, чи дарують різдвяні подарунки від імені чарівника, чи переодягаються в Санта-Клауса на святвечір і т.д. Статистика показала, що діти від 2 до 7 років тим сильніше вірять в Санту (і тим менше вдаються до питань про його фізичну природу), чим частіше батьки розповідають про нього як про реального персонажа.
На думку дослідників, ці знання дозволять батькам продовжити віру дітей в міфічного різдвяного персонажа. Адже за останніми науковими даними, ці почуття варто підтримувати хоча б до 12 років, що дозволить виробити базову довіру дитини до світу.
