Послання президента Росії Федеральним зборам країни не передбачало якихось сенсацій, про які можна було б написати в коментарі. Це своє послання Путін повинен був прочитати ще в минулому році - згідно з Конституцією, глава держави звертається з такими промовами до парламенту щорічно.
Про це нагадав журналіст Віталій Портников.
Але в путінській адміністрації вважали за краще зробити послання частиною передвиборної кампанії президента. Так що від Путіна чекали грунтовної розповіді про те, як буде добре жити росіянам після його чергового сходження на російський трон. Власне, всю першу частину послання він саме цим займався. Аудиторія відверто нудьгувала, журналісти, які вели пряму трансляцію путінської демагогії в інтернеті, цікавилися не цифрами економічного зростання – в сучасній Росії в це мало хто вірить – а тим, скільки разів кашлянув або чхнув враз постарілий і змарнілий правитель, який явно себе погано почуває, .
Але зате потім Путіна понесло. Всю другу частину послання російський президент розповідав, як його країна знищить Америку, якщо з нею не будуть рахуватися. Пожвавилися буквально всі. Аудиторія, переповнена різноманітними “хотятлірусскіевойни”, раділа і влаштовувала овації при кожному згадуванні про можливість знищення людства. Західні ЗМІ перемістили повідомлення про виступ Путіна на чільні місця в телевізійних новинах. Виступ Путіна перед Федеральними зборами вже встигли порівняти з його ж мілітаристською “мюнхенської промовою”, що означала початок протистояння з Заходом. А самого Путіна порівнюють з постійно загрозливим Заходу північнокорейським диктатором Кім Чен Ином. І це порівняння двох політиків- “ракет”, за влучним порівнянні Дональда Трампа, абсолютно закономірно.
Кім Чен Ин хоче від Заходу визнання і безпеки. Хоче, щоб його визнали партнером по переговорах і не заважали йому робити у власній країні все, що йому захочеться – навпаки, тільки допомагали б. Того ж – з поправкою на розміри Росії – хоче і Путін. У застудженому голосі президента відчувалася очевидна образа на Америку, яка його цим партнером не визнає. І це ж так логічно – захотіти знищити світ, раз тебе не визнають великим і всесильним. Хіба не це бажання охоплювало доктора Зло з пародійного циклу фільмів. І хіба Путін – НЕ жива пародія на пародію?
Тому що в його погрозі – на відміну від загроз доктора Зло – немає абсолютно ніякого сенсу. Не тому що вони нездійсненні. Здійсненні. Росія – не дивлячись на всі розходження в військових і економічних потенціалах – дійсно може знищити Америку. Але і Америка може знищити Росію. Про це знає кожен школяр так з 60-х років минулого століття. І американський, і російський. Це Путін повинен був ще в школі вчити – в перервах на біганину за щурами по підвалах. Але, видно, не вивчив.
Радянський Союз захоплювався гонкою озброєнь зі Сполученими Штатами не тому, що наявного арсеналу не вистачало на знищення ворога, а тому, що того вимагав – на думку кремлівських старців – образ великої держави. І то при цьому Радянський Союз, врешті-решт, не витримав цього нерівного змагання, надірвався і здох. Чи готує Путін Росії таку ж долю? Чи розуміє, що в разі справжньої гонки озброєнь у нього не вистачить грошей не тільки на імітацію соціальних програм, про які він так байдуже розповідав в першій частині свого послання Федеральним зборам, але в буквальному сенсі слова на підтримку штанів? Або ж він насправді перемістився в астрал – разом з дармоїдами, які аплодують кожній нісенітниці, яку вони чують з вуст господаря і підданими, які все ще мріють якимось дивом знову опинитися в Радянському Союзі – щоб і зарплати платили, і всі нас боялися?
Відповісти на це питання поки що не дуже просто. Важливі не слова Путіна, а дії Путіна. Але про одне можна судити напевно: мілітарист не стане миротворцем, на зміну путінського зовнішньополітичного курсу розраховувати не доводиться. Путіна можна стриножити, зупинити, змусити відмовитися від нових агресивних планів.
Але його не можна змінити. Зло не змінюється.
