Удень з'явилися повідомлення про те, що якийсь Глазьєв, що сьогодні називає себе радником президента РФ, а завтра - просто арештант Гаазького трибуналу, озвучив дуже незвичайну думку.
У Росії заведено вважати, що санкції Заходу через Україну не тільки не завдали шкоди російській економіці, а стимулювали якісь внутрішні процеси, що ведуть до ще більшого процвітання і нестямного благоденства, викликаного ривком економіки. Воно із самого початку звучало не те що непереконливо, а якось анекдотично, проте на людях усі робили бадьорий вигляд, хоч іноді й голодний. І ось настав час, коли видатний економіст і натхненник терористичних методів ведення війни, наближений до тіла імператора, видав абсолютно несподівану конструкцію.
Від нього було б дивно почути просто визнання наявності шкоди економіці, та він пішов далі й назвав обсяг втрат у розмірі $250 млрд. Ми не будемо співвідносити цю цифру до ВВП чи ще до чогось іншого, бо на поверхні лежить змістовніше порівняння. Отже, вважатимемо, що санкції вдарили по країні зі 140 млн осіб, десятками тисяч великих і не дуже підприємств, яка ще вчора приміряла корону енергетичної імперії. Через геополітичні ігри свого керівництва рабськи покірний народ, що населяє величезну країну, втратив чверть трильйона доларів США. Запам’ятаймо це та підемо далі.
Ще кілька років тому майже всі високопоставлені діячі РФ з певною часткою пафосу озвучували одну й ту саму формулу: «Немає Путіна – немає Росії», позначаючи тотожність цих двох понять. Багато хто жартував над цими словами і, як виявилося, даремно. Рівновеличність Путіна і Росії встановив не хто-небудь, а саме Сергій Глазьєв! Річ у тім, що наприкінці весни минулого року у Владімвладімича сталося велике й майже всеосяжне горе. Підлі піндоси давно вели контроль над заробітками російського президента. На відміну від нього, фінансова розвідка США знала точно, скільки він заробляє, де зберігає і як використовує зароблене. Мова не про президентську заробітну плату, а про ті справжні доходи, які отримував громадянин Путін. На піку нафтових цін Путін В.В. мав: «три магнітофони, три кінокамери закордонні, три портсигари вітчизняних, куртка замшева – три»* та ще приблизно $250 млрд, покладені на декілька рахунків банків Ватикану і Гонконгу. Так-от, американці взяли, та й заморозили ці рахунки, бо їх походження було очевидним, а виплати з них проходили через хитрі ланцюжки й опинялися в кишенях у чиновників, які присуджували перемогу в конкурсах на проведення олімпіад та чемпіонатів світу з футболу. Футболісти виявилися дуже балакучими. Це дало підставу оперувати не тільки доказами бухгалтерського характеру, а й свідченнями з щиросердними зізнаннями. Сам Владімвладімич кілька разів мав бесіду з президентом Обамою, де останній мав на увазі Владімвладімича. Нацлідер зустрічався й з головою держави Ватикан, де розташований банк з найбільшою заначкою, однак той порадив думати про вічне. Не допоміг навіть діалог Папи Римського з патріархом Гундяєм Першим, бабло залишилося замороженим. Перспектив повернення грошей немає. Доки Путіна прикриває дипломатичний імунітет, кримінальне переслідування за законами США – заморожено. Однак і гроші будуть заморожені до зняття з Путіна імунітету та притягнення його до відповідальності за фінансові махінації. Навіть після цього він уже не побачить своїх мільярдів, вони підуть під конфіскацію. Тож Путін теж потрапив під санкції, хоч і через підставних фізичних і юридичних осіб, та зміст той самий.
Отже, виходить, що величезна РФ, з купою народу, з літаками, ракетами, що не мають аналогів, та Шойгами, зазнала втрат від санкцій на таку ж суму, як і невеликий, лисуватий дідок, якого називають президентом. Тож вага Путіна дорівнює вазі решті Росії. От і не вір потім висловлюванням типу: «Путін і є – Росія».
