Експерти зазначають, що вихід з СНД відразу запустить процедуру ліквідації всіх напрацьованих між Україною і країнами співдружності договорів, хоча це навряд чи призведе до якихось катастрофічних наслідків
ВИХІД. “Ми вивчаємо питання виходу з СНД. Я як раз є прихильником такого рішення. Але у нас є кілька десятків угод, які стосуються, наприклад, взаємного визнання дипломів або виплат пенсій. Зараз ми завершуємо роботу, яка дозволить нам врегулювати ці угоди”, – заявив глава українського МЗС Павло Клімкін. У самому міністерстві нам розповіли, що ситуація неоднозначна – Україна не є фактичним членом співдружності, хоча числиться серед країн-засновниць. Через це, зазначають в прес-службі, необхідно дочекатися висновків експертної групи при МЗС. Нагадаємо, що у вересні минулого року питання вже піднімалося – відповідну ініціативу взяли на засіданні РНБО. Крім того, в 2015-му президент відкликав представника України Анатолія Дроня з виконкому СНД, а Україна вийшла з бази розшуку країн співдружності. При цьому наша країна продовжила вибірково брати участь в його роботі, залишившись таким чином лише спостерігачем в організації, а не її повноправним членом.
За словами президента громадської організації “Українська асоціація зовнішньої політики” і екс-глави МЗС Володимира Хондогій, статус спостерігача забезпечує нам також той факт, що ВР так і не ратифікувала статут СНД. “Але звідти вже давно потрібно виходити – це мертва структура. Вона фактично не принесла нам ніяких реальних дивідендів. Тому дуже добре, що МЗС перейнявся цим питанням. Що ж стосується договорів, про які згадав міністр, то їх потрібно вивчати на експертному рівні. Хоча мені здається, що там немає серйозних ризиків для країни, які б переважили необхідність виходу зі структури. Ну, була сто років тому прийнята угода про зону вільної торгівлі, в рамках СНД, яка так і не запрацювала. У підсумку всі гострі питання можна вирішити на двосторонній основі з державами-учасниками”, – підкреслив дипломат.
У свою чергу, глава парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко зазначає, що в парламенті вже зареєстровані законопроекти про припинення співпраці з співтовариством. “Ми будемо 17 жовтня на комітеті розглядати питання подальших відносин з РФ. Розглядатимуться також і питання розриву дипвідносин, візовий режим, вихід з СНД. Сподіваюся, що там ми виробимо якусь узгоджену позицію”, – розповіла вона нам.
ПРАКТИКА. Експерти зазначають, що вихід з СНД відразу запустить процедуру ліквідації всіх напрацьованих між Україною і країнами співдружності договорів, хоча це навряд чи призведе до якихось катастрофічних наслідків. Політолог Руслан Бортник зазначає, що, хоч і існує угода про пенсії (нашим громадянам виплачують гроші в країнах СНД), моментальна зупинка їх виплат навряд чи піде: “Звичайно, на практиці може дійсно так трапиться, що українці залишаться в РФ або інших країнах співдружності без пенсій, а громадяни тих країн не дочекаються пенсій в Україні. Також можуть втратити визнання дипломи вчителів, лікарів, технічних фахівців і вчених. Однак скасування договорів вимагатиме окремих рішень з боку українського уряду і, очевидно, що буде якийсь перехідний період. При цьому він може розтягнутися на найближчі кілька років”. Політолог також нагадує, що підняті питання регулюються і міжнародними договорами. Вони, за словами Бортника, можуть стати в такій ситуації амортизаційної подушкою – знімуть подібні ризики. Експерт-міжнародник Андрій Бузаров додає, що різкий вихід із співдружності зупинить також співробітництво в сільському господарстві та інші програми економічних зв’язків. “Але глобально цей вихід по Україні не вдарить. По-перше, ми не повністю інтегровані в організацію, а по-друге, Україна може всі моменти вирішити в варіанті двосторонніх контактів. Тобто укладати прямі договори з Казахстаном, Узбекистаном, Вірменією, Білоруссю та іншими країнами, партнерство з якими нам цікаво. При цьому бажано, щоб уряд вже займалося цими питаннями. Інакше, остаточно покинувши організацію, ми створимо собі проблему”, – резюмує він.
Візовий суперечка в парламенті
Однією з головних тем минулого тижня стало питання введення візового режиму з РФ. Проблему цю в черговий раз підняв спікер ВР Андрій Парубій – причиною стало затримання українського журналіста Романа Сущенко російськими силовиками. Однак до консенсусу парламент так і не прийшов. Так, “Батьківщина”, “Народний фронт”, “Самопоміч” і радикали виступили за введення віз з РФ, проте БПП і “Опозиційний блок” категорично відмовилися голосувати за питання.
