"Північний потік - 2" для Росії є політичним проектом. Його головна суть - покарати українців і дозволити підрядникам наживатися
Таку думку “Голосу Америки” висловив партнер консалтингової компанії RusEnergy, аналітик нафтогазового сектора Михайло Крутіхін. Він прокоментував підсумки нещодавнього візиту російського президента Володимира Путіна до канцлера Німеччини Ангели Меркель. Так, канцлер повторила позицію її країни про те, що саме за українцями при будь-якому результаті повинен залишатися статус країни-транзитера. Проте, Крутіхін вважає, що незважаючи на позицію Меркель і уряду Італії, яке також наполягає на тому, що газ повинен йти через Україну, обсяги поставок можуть дуже сильно зменшитися. Зі збереженням колишніх маршрутів погодився і Путін з “Газпромом”, ось тільки зараз, на думку аналітика, все питання полягає саме в обсягах.
[Caption id = “attachment_4714688” align = “alignnone” width = “460”] 
Володимир Путін поспілкувався в Ангелою Меркель [/ caption]
Російський аналітик упевнений в тому, що для Німеччини “Північний потік” – це “справжній подарунок”, так як їй абсолютно безкоштовно дістався новий канал, без транзитних країн, поставок газу з РФ, до того ж на досить гнучких умовах відповідно до новим контрактом. А ось економічна вигода для Москви не зовсім зрозуміла, тому що тільки на те, щоб підвести трубопровід до Балтійського моря, країні довелося витратити близько 44 млрд доларів. Цю величезну суму, за словами аналітика, дістали їх бюджету країни, грошей, які забрали у бюджетників і пенсіонерів, і витратили на непотрібну трубу. Михайло Крутіхін підкреслив, що ті труби, які були задіяні раніше, мають удвічі більшу потужність, ніж Російська Федерація експортує газу в сторону європейських країн. Саме тому аналітик упевнений в тому, що для Москви цей проект є абсолютно непотрібним. Насправді, у Росії було дві мотивації для його реалізації. Перша – це покарання для України. Друга – дозволити підрядникам, які будували трубу, добре підзаробити.
Аналітик нафтогазового сектора висловив упевненість в тому, що, з огляду на інвестиційну складову, “Північний потік – 2” в майбутньому не зможе окупитися. Всі гроші, витрачені на нього, в майбутньому спишуться. Також, Крутіхін розповів про те, що ще в 2006 році президент РФ Володимир Путін в розмові з керівниками чотирьох заводів, які виробляють труби великого діаметра для газопроводів, пообіцяв добути для них ринок збуту. Саме тому, на думку аналітика РФ, «Північний потік», як і «Південний потік» або «Сила Сибіру» потрібні були для того, щоб виправдати виробництво труб і для того, щоб підрядники змогли наживатися.
