В Україні з кожним роком збільшується частка підробленого товару, розповіла Gazeta.ua експерт науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз Ніна Кільдій.
Які продукти підробляють найчастіше?
В молочній галузі найчастіше підробляють вершкове масло. При перевірці виявили 60 відсотків фальсифікату. Виробники замінюють молочний жир пальмовою чи кокосовою олією, маргарином. Часто фальсифікують томатні пасти. Їх недоварюють або додають барвники, консерванти. Такі ж проблеми з кетчупами. Підробляють навіть чорний мелений перець.
Який продукт найважче підробити?
Найважче підробити однокомпонентні продукти. Питну воду, олію чи оцет виробник нічим замінити не зможе. Щоправда вони не обов’язково будуть такими, як вказано на етикетці. Вода може бути не артезіанська, а розлита під Києвом. Олія — недостатньо очищена, оцет — розбавлений водою. Не можна якоюсь хімією замінити борошно. Однак продукт нижчого сорту можна продати під виглядом борошна вищого ґатунку. Простіше підробляти багатокомпонентні чи однорідні пастоподібні продукти. Наприклад, варену ковбасу, соуси. Туди або щось не докладають, або додають барвники, ароматизатори.
Як розпізнати підроблений товар?
“На око” зорієнтуватися надзвичайно складно, особливо коли продукти запаковані. Однак найперше, що має насторожити — аномально низька ціна. Вартість вершкового масла вже давно перевалила 30 гривень за 250-грамову упаковку. А його пропонують по 15. Крім того, справжнє вершкове масло має бути твердим. Воно не може танути одразу, як тільки витягнули з морозильної камери чи холодильника. Також м’яке вершкове масло свідчить про неправильні умови зберігання. На смак підроблене масло не завжди можна розпізнати. Виробники часто підбирають вдалі замінники. У томатній пасті споживач без лабораторної експертизи не зможе розпізнати наявність барвників чи консервантів. Вони жодним чином не змінюють смак продукту.
Загалом людям потрібно бути уважними в магазинах. На пачці з вершковим маслом принаймні має бути написано “Вершкове масло”, а не дрібними літерами – спред чи маргарин. У складі ковбаси на першому місці має стояти м’ясо, а не соя.
Фальсифікат небезпечний для здоров’я?
Це залежить від того, як саме підроблений продукт. Наприклад, якщо в ковбасі свинину замінили соєю, крохмалем чи курятиною — людина від цього не отруїться. Постраждає гаманець і знизиться харчова цінність продукту. Така ж ситуація з борошном, коли підмінити один сорт іншим. Інша справа, якщо у тому ж маслі використовувати маргарин із високим вмістом трансжирів (це рідкі рослинні жири, які методом гідролізу переведені у пластичний стан – Gazeta.ua). Вони негативно впливають на серцево-судинну систему. Їх шкода доведена. Наявність харчових добавок, ароматизаторів, барвників, консервантів може викликати алергію чи дисбактеріоз.
Які продукти харчування ви не радили б купувати українцям?
Ми не можемо виключити вершкове масло з раціону, як би багато не говорили про підробки. Не можемо не купувати томатну пасту. Звісно, є група продуктів, які вважають не корисними для здоров’я. Наприклад, чіпси, сухарики, солодка газована вода. Але вони такі за своєю природою, без фальсифікації. Насправді, вся проблема в державному контролі. Люди не повинні думати, що можна купувати чи як в домашніх умовах перевірити якість продукту.
Чому смак одних і тих же продуктів може відрізнятися за кордоном і у нас?
Виробники в Україні та Європі користуються різними стандартами якості. Продукт, який виробляється на території якоїсь країни чи завозиться до неї, має відповідати внутрішнім вимогам. Крім того, можуть бути різні традиції. Наприклад, в Україні полюбляють солодковершкове масло жирністю 72,5-73 відсотки. У ЄС – кисловершкове масло із жирністю 82,5 відсотки. Вони відрізняються на смак. Але це не означає, що в Україні продукт дефективний чи неправильний. Жирність не може бути надійною підказкою. Якщо недобросовісний виробник захоче підробити — він це зробить. Як у Європі, так і в Україні найголовніше, щоб продукт був безпечним та якісним. Не можна вимагати від виробника виготовляти тільки біле морозиво. Він може робити його будь-якого кольору і з будь-яким наповнювачем. Однак вся інформація про складники має бути вказана на упаковці.
Якщо в Україні багато фальсифікату, то мабуть у нас м’яке законодавство щодо виробників?
Щоб фальсифікат не потрапляв на полиці українських магазинів, слідкує Держпродспоживслужба. Це єдина служба, яка займається контролем безпеки та питанням захисту прав споживачів. Громадські організації лише досліджують, інформують населення. Штрафувати чи вимагати змінити маркування не можуть. Проблема у тому, що для перевірок потрібне не мале фінансування. Щоб виявити порушення в маркуванні, достатньо його прочитати. Щоб виявити фальсифікат, потрібно провести не дешеві лабораторні дослідження. Багато чого залежить від бажання держави змінювати і контролювати. Також впливає купівельна спроможність населення. Зараз на першому місці не якість, а ціна. Люди не можуть дозволити собі дорогі продукти, купують найдешевше. Тому часто бачимо порожні полиці, де раніше був товар із акційними цінниками.
Що треба змінювати для підвищення якості харчових продуктів?
Перш за все – посилити контроль та ввести серйозні покарання для порушників. Без них недобросовісні виробники продовжуватимуть підробляти товар. Додатково потрібно запроваджувати методи дослідження і виявлення фальсифікату. Сьогодні лабораторії не хочуть освоювати нові методи, бо немає попиту і замовлення. На поліпшення якості продуктів безпосередньо можуть впливати споживачі. Наприклад, не купувати товари сумнівних торговельних марок. Виробники, які володіють інформацією про недобросовісні дії своїх конкурентів, можуть звертатися до Антимонопольного комітету.
У травні у першому читанні Верховна Рада підтримала закон про заборону пальмової олії. Наскільки це актуальна проблема?
Заборона пальмової олії в Україні — непродуманий крок. Це, навпаки, погіршить ситуацію. Пальмову олію використовують у всьому світі. Однозначно доведеної шкоди немає. Тому Україні потрібно боротися із фальсифікацією, а не пальмовою олією. Є великий спектр продуктів харчування, де вона використовується на законних підставах. Морозиво з комбінованим складом сировини і вся кондитерська галузь працює на пальмовій олії. Якщо її заборонять, ці продукти не перейдуть на вершкове масло. Адже воно дороге. У тістечка та торти додаватимуть маргарин, кулінарні жири. Це ще дешевший сегмент. Ми вже маємо ненормальну ситуацію. Під час перевірки кондитерських виробів на вміст трансжирів при нормі 8 відсотків, виявили – понад 30.
