Завдяки новому методу штучного запліднення в Україні може народитися дитина, яка матиме гени не від двох, а від трьох людей.
Технологію, відому в західній пресі як «дитина трьох батьків», нині випробовують у київській приватній клініці.
Таким чином вже вдалося завагітніти двом жінкам. Одна з них на 14-му тижні, а друга – на 8-му.
Кількість генів від «третього» мала – всього 37 порівняно з 25-ма тисячами, отриманими від батьків. Цей крихітний набір чужих генів потрапить у організм дитини разом з донорськими мітохондріями – мікроскопічними структурами, які є в кожній клітині і які виробляють для неї енергію. Їх ще називають енергетичними станціями клітини.
У світі вже живуть кілька десятків людей, які мають мітохондрії від донора. Свого часу їх зачали в пробірці за допомогою так званого цитоплазматичного переносу.
Українські вчені намагаються зробити щось схоже, але застосовують для цього нову технологію, яку вони називають пронуклеарним перенесенням ядер.
Для цього в лабораторії спочатку запліднюють сперматозоїдами батька дві яйцеклітини: матері й донора. Потім із заплідненої материнської яйцеклітини дістають ядро, в якому й міститься основна генетична інформація від обох батьків. Це ядро вживлюють у яйцеклітину донора, заміняючи ним оригінальне.
У більшості західних країн така технологія заборонена через її недостатню вивченість і можливі ризики для здоров’я. Єдина країна, яка дозволила дослідження на законодавчому рівні, – Великобританія.
В Україні ж немає ані законів, які б регулювали генетичні експерименти, ані авторитетних біоетичних комісій, які б розглядали такі суперечливі питання.
Тож поле для експериментів відкрите. І українські вчені сподіваються, що процедура може допомогти деяким жінкам народити здорову дитину.
Директор репродуктивної клініки Валерій Зукін зазначає, що медики детально пояснюють своїм пацієнткам, що ця технологія експериментальна. Рішення про участь у дослідженнях жінки ухвалюють усвідомлено.
«Коли ми пояснюємо, що дитина буде мати ДНК від трьох батьків, то деякі відмовляються… В Україні це ніяк не відрегульовано, але, принаймні, не заборонено«, –каже він.
Експерт з медичного права Зоряна Черненко каже, що у цьому питанні потрібно керуватися не законом: «Коли мова йде про інноваційні методи, щось, що тільки досліджується і для чого ще немає протоколу лікування, то воно має керуватися не так правом, як мораллю і етикою«.
