Нещодавня публікація консорціуму кліматологів проливає світло на загострення глобальних кліматичних показників і їхні наслідки. Особливо для людей, які страждають на такі респіраторні захворювання як астма та хронічна обструктивна хвороба легень.
Дослідження показало, що з 35 визнаних найважливіших планетарних показників 20 досягли рекордних екстремальних значень. Серед значущих даних цього року — викид понад 1 гігатонни вуглекислого газу внаслідок лісових пожеж у Канаді, 38 днів, коли глобальна температура перевищувала доіндустріальний рівень на 1,5°С, а в липні було зафіксовано найвищу середню температуру поверхні Землі за останні 100 тис. років.
Доктор Томас Ньюсом, співавтор дослідження із Сіднейського університету, наголосив на нагальній потребі активізації зусиль у боротьбі зі зміною клімату в усьому світі, зазначивши, що її згубні наслідки часто непропорційно великою мірою лягають на економічно неблагополучні верстви населення. Інше дослідження засвідчило, що зміна клімату призведе до загострення респіраторних проблем у всьому світі, до того ж не тільки серед збіднілих демографічних груп.
Професорка Зорана Йованович Андерсен, голова комітету з довкілля та здоров’я Європейського респіраторного товариства, наголосила на підвищеній сприйнятливості пацієнтів із респіраторними захворюваннями до кліматичних ускладнень. У доповіді наголошено на таких негативних наслідках зміни клімату як підвищення температури, збільшення кількості алергенів у повітрі, таких як пилок, почастішання екстремальних погодних явищ, які призводять до сильного забруднення повітря, пилових бур, рясних опадів і повеней, що призводить до підвищення вологості й появи плісняви в оселі. Особливо схильні до ризику молоді люди й діти грудного віку, у яких ще не сформувалися легені.
Автори дослідження виступають за підвищення рівня поінформованості медичних працівників, які надають допомогу в галузі респіраторної медицини, з метою пом’якшення впливу на пацієнтів і роз’яснення пов’язаних із цим ризиків, що дасть їм змогу краще захистити себе від несприятливих наслідків зміни клімату. В роботі також виявлено невідповідність між наявними в Європейському Союзі нормами якості повітря та нормами, рекомендованими Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Наразі ЄС переглядає свою Директиву про якість атмосферного повітря, щоб привести її у відповідність до рекомендацій ВООЗ, прагнучи створити надійнішу систему контролю якості повітря, яка б сприяла поліпшенню умов життя й пом’якшенню наслідків зміни клімату.
