Після гучних максимумів вище $120 000 та болісного відкату нижче $90 000 частина інвесторів уже встигла оголосити: «биківський ринок завершився, 4-річний цикл відпрацював і крах неминучий» .
Про це пише newssky.
Однак свіжа аналітика Cointelegraph і низки дослідницьких компаній пропонує іншу картину: класичний 4-річний цикл справді зламався, але не в сенсі обвалу, а в сенсі поступового перетворення біткоїна з вибухового «бульбашкового» активу на більш передбачуваний інструмент із нижчою волатильністю та іншою динамікою зростання . Питання сьогодні звучить не так: «Чи закінчився биківський ринок?», а радше: «Яким буде біткоїн у світі, де вже домінують ETF, банки й макроекономіка, а не дрібна спекуляція?»
Що таке 4-річний цикл біткоїна і чому в нього вірили роками
Класична теорія 4-річного циклу будувалася навколо халвінгів — подій, коли раз на приблизно 210 000 блоків нагорода майнерам скорочується вдвічі, зменшуючи пропозицію нових монет . Історично кожен халвінг (2012, 2016, 2020) супроводжувався фазою накопичення, потім — бурхливим зростанням до нових максимумів на горизонті 12–18 місяців, а далі — обвальним «криптозимовим» падінням на 75–90 % від піків . Ця послідовність здавалася настільки стабільною, що десятки аналітиків і блогерів будували на ній цілі моделі прогнозів.
Але ринок 2024–2025 років поводиться інакше. Після халвінгу 19 квітня 2024 року, який знизив нагороду з 6,25 до 3,125 BTC за блок, біткоїн справді показав сильний ріст — із $15 000 у грудні 2022 року до піків близько $125 000 у жовтні 2025-го3 5 7 . Водночас немає ані класичного «здування бульбашки», ані катастрофічного обвалу в діапазоні мінус 80–90 %: замість цього — відкат на 20–30 % і тривала фаза волатильного бокового руху.
Що показали нові розрахунки Cointelegraph: волатильність падає, структура прибутку теж
Ключовий висновок аналітичної статті на TradingView / Cointelegraph: якщо вивчати не окремі піки, а багаторічні ряди волатильності та дохідності, картина циклів кардинально змінюється. Аналітики взяли вікно у 4 роки (тривалість халвінг-циклу), обчислили річну волатильність біткоїна й «прокотили» це вікно по всій історії — від перших років до сьогоденн . В результаті виявилося: на старті історії волатильність перевищувала 140 % на рік, тоді як нині вона впала до приблизно 50 % або навіть нижче .
Подібну картину дає й ковзна річна дохідність. У 2011–2017 роках окремі періоди показували «космічні» значення, після яких слідували роки майже нульового або й негативного результату . У трьох останніх роках крива вирівнялася: відсутні феєричні піки, але й немає провалів, що знищують 80–90 % капіталу, як це було після бумів 2013, 2017 і 2021 років. Тобто класичний патерн «фантастичний рік — катастрофічний рік» статистично справді зламався.
«Бульбашки», які не лопаються: як змінилася динаміка ринку
Cointelegraph на основі робіт Дідьє Сорнетта про фінансові бульбашки показує: біткоїн мав щонайменше чотири періоди «надекспоненційного» зростання, які зазвичай у теорії завершуються повним крахом . Проте на відміну від класичних бульбашок, де після піку ціна повертається до вихідної точки або нижче, BTC після кожної такої фази завалювався не в нуль, а на новий вищий рівень — із подальшим тривалим періодом більш рівномірного росту.
Останній цикл, який стартував у 2024 році, взагалі поки не показав «надекспоненційного» злету: зростання було сильним, але описується радше степеневим законом, а не божевільною вертикаллю. Аналітики роблять обережний висновок: структура ризику й прибутку біткоїна змінилася; замість екстремальних «американських гірок» формується патерн більш зрілого ринку, де потенційно менші й злети, і падіння.
Чи мертвий биківський ринок? Аргументи «ведмедів» і контраргументи
Після жовтневого піку, коли BTC тестував район $125 000, а згодом відкотився в діапазон нижче $90 000, частина аналітиків заявила: «Це був пік циклу, тепер — нова криптозима» . У соцмережах і частині ЗМІ заграли знайомі мотиви: 84 % падіння неминуче, історія повторюється, «хто не встиг — той запізнився» . Логіка проста: якщо 4-річний цикл діяв раніше, чому б йому не повторитися знову?
Однак проти цього сценарію виступає кілька чинників. По-перше, відсутність класичних «перекуплених» сигналів: на відміну від 2017 чи 2021 року, місячний RSI і ряд інших індикаторів не показували екстремально перегрітий ринок на піках 2025-го. По-друге, біткоїн досі тримається значно вище ключових підтримок у районі $80–88 тисяч, а технічні огляди провідних брокерів (IG, Alphanode) говорять радше про «боковик із шансом на продовження зростання», ніж про завершений обвал . По-третє, фундаментальна історія попиту змінилася настільки, що просто копіювати минулі цикли некоректно.
Нові рушії ринку: ETF, банки й корпорації замість роздробу
Головна причина, чому 4-річна модель втрачає передбачувальну силу, — поява гравців, для яких біткоїн — не інструмент «помпи й дампу», а довгостроковий елемент портфеля. Запуск спотових ETF у США та Європі створив канали, через які попит інституційних інвесторів виражається не в атаках FOMO, а в послідовних притоках і відтоках, чутливих до ставок ФРС, інфляції та настроїв на ринках ризикових активів .
Звіти аналітичних компаній і бірж показують: у 2025 році понад 60–70 % інституційних інвесторів або вже мають експозицію до біткоїна через ETF та ETN, або планують її відкрити . Паралельно низка публічних компаній (від MicroStrategy до окремих банків) тримають BTC на балансі як «цифрове золото», переглядаючи стратегії не щотижня, а на горизонтах років. Такий попит формує іншу динаміку: менше панічних піків і обвалів, більше інерційних трендів, зав’язаних на макро.
Макроекономіка повертає крипторинок із «дитячої кімнати» в реальний світ
У попередніх циклах вплив глобальних ставок, інфляції чи доларового індексу часто ігнорували: роздрібний ринок жив власними страхами й жадібністю. Сьогодні ж ключові рухи BTC усе частіше збігаються з очікуваннями щодо рішень ФРС, змінами риторики центробанків та даними з економік США й Китаю . Восени 2025-го, наприклад, посилення розмов про можливі зниження ставок і ослаблення долара супроводжувалися новою хвилею притоків у біткоїн ETF і зміцненням позицій BTC та ETH .
Це означає, що «календар халвінгу» більше не здатен сам по собі пояснити цінову динаміку. Так, скорочення емісії залишається важливим чинником дефіциту, але вже не єдинним і навіть не головним тригером; нині важать комбінації: ETF-потоки, політика ФРС, регуляторні новини (на кшталт MiCA у ЄС або GENIUS Act у США), корпоративні стратегії накопичення чи розвантаження позицій .
Чи варто чекати нового «мінус 80 %»? Статистика каже: ризики менші, але зникли не повністю
В аналітиці Cointelegraph простежується чіткий висновок: і волатильність, і середні річні прибутки біткоїна знижуються — і це зменшує ймовірність старих сценаріїв, де кожен «параболічний» ріст закінчувався мінус 80–90 % . За нинішніх параметрів ринку більш імовірні не одну-дві «велетенські криптозими», а низка чергувань спадів на 30–50 % із новими максимумами, без екстремальних бумів і крахів .
Це, утім, не означає, що ризик зник. ETF-ринок здатен так само посилити просідання, якщо масово підуть відтоки на фоні «risk-off» на традиційних ринках . Раптові регуляторні удари, геополітичні шоки чи технічні проблеми великих бірж усе ще можуть запустити лавини продажів. Але з точки зору статистики й структури учасників ринок рухається від «дикого Заходу» до сегмента, де ризик і дохідність стають більш симетричними.
Прогнози на 2026+ роки: повільніший шлях до «шести нулів»
На фоні дискусії про 4-річний цикл цікаво виглядають середньо- й довгострокові оцінки. Ряд аналітичних домів і біржових оглядів сходяться: цільові діапазони на кінець 2025 року концентруються між $100 000 і $200 000, а амбітніші прогнози до 2030 року говорять про район $500 000–1 000 000 за BTC . Водночас моделювання на основі зниження волатильності показує: досягнення відміток понад $1 млн, якщо таке взагалі станеться, може зайняти не 5–10, а 10–15 років .
Інакше кажучи, «час легких мультиплікаторів» минув: біткоїн усе ще може приносити вищу дохідність, ніж традиційні активи, але робити це повільніше й із меншими розмаїттями — ближче до траєкторії «цифрового золота», ніж до лотереї, якою він був у 2013 чи 2017 роках .
Що це означає для українських інвесторів і трейдерів
Для української аудиторії, яка роками бачила в BTC радше «квиток у один щасливий день», ніж серйозний інвестиційний інструмент, злам 4-річної моделі має дві важливі наслідки. По-перше, зменшується ймовірність «казино»: ринок стає менш придатним для мислення в категоріях «зараз увійду, через рік заберу х10», зате краще піддається сценаріям довгострокового накопичення з жорстким управлінням ризиком . По-друге, зростає значення макроекономічної грамотності: тепер мало знати дату наступного халвінгу — потрібно стежити за ставками ФРС, ETF-потоками, регуляторними рішеннями в США та ЄС.
Це не робить біткоїн «безпечним активом» — але робить його менш схожим на піраміду й більше — на волатильний, але поступово зрілий сегмент глобального ринку капіталу. І саме в такій якості його дедалі частіше сприймають центральні банки, фонди й корпорації, які визначатимуть ціну BTC у найближчі десятиліття набагато сильніше, ніж меми в соцмережах.
