Фінансовий аналітик Олексій Кущ у своєму Telegram розмірковує про роль Національного банку України у скандалі «міндічгейт». Він підкреслює недоліки фінансового моніторингу та потенційний вплив на довіру західних партнерів.
«Міндічгейт підняв цілий спектр питань щодо причетності НБУ до сумнівних фінансових оборудок. Тут або злочинна халатність і бездіяльність, або сприяння», – пише Кущ.
За його словами, «НБУ “бачить” кожну копійку в Системі електронних платежів комерційних банків. Причому так ретельно визначає різноманітні обмеження, що дуже часто блокуються транзакції звичайних волонтерів чи військових, які збирають кошти на нагальні потреби. Страждають і дрібні підприємці». Він додає, що «НБУ встановлює обмеження і щодо кількості транзакцій, і стосовно ліміту сум “без підтвердження”. Ви не можете просто так розмістити у банку депозит на мільйон гривень без надання документів, які підтверджують походження коштів».
«Тоді питання: як група “шугаменів” могла проводити через банки свої корупційні оборудки та ще й отримувати в банках готівку “центнерами”? Хто в НБУ відповідає за інтегрований банківський нагляд, інспектування та фінансовий моніторинг? Заступник Голови НБУ Дмитро Олійник. І як він діяв на блокування чи упередження схем “Міндіча”? Виходить, що ніяк», – зазначає аналітик.
Кущ підкреслює: «Звісно, НБУ не може підміняти собою правоохоронні структури. Але виявляти і блокувати підозрілі транзакції мають банки, які в частині фінансового моніторингу та нагляду входять в зону відповідальності Національного банку».
Він звертає увагу на приклади: «Оборудки через Енергоатом у 100 млн дол, проходили через відповідні банки, за якими “наглядає” НБУ. То чому не прозвучало “стоп-слово” з боку очільників регулятора? Тобто, міндіч-схематоз не міг відбутись без участі банків, які мали б ретельно аналізувати “великі транзакції” на предмет ділової доцільності. Де звіти про підозрілі транзакції (STR) від банків щодо фігурантів “схеми Міндіча”? Виходить, фінансовий моніторинг у нас на “ручнику”?»
«Це сфера відповідальності не тільки Дмитра Олійника, але й Голови НБУ Андрія Пишного, який зараз більше опікується не якісним фінансовим моніторингом, а введенням “шагів” замість копійок», – наголошує аналітик. Він додає: «До речі, треба ретельно перевірити маркування на чорній готівці, яка була вилучена НАБУ. Кошти для корупційних «бек-офісів» видавалися через каси націоналізованого банку! Куди дивився фінансовий моніторинг?»
Кущ також пише про «дубайський слід»: «Крім того, з самим Олійником ще пов’язують “дубайський слід” – придбання елітної нерухомості в Дубаях його колишньою дружиною (чи були у неї джерела офіційних доходів для цього?). Коли за плечима такі скандали, чиновники стають “лагідними”. Але і відповідальність Пишного за такий стан речей у системі фінансового моніторингу ніхто не відміняв».
Про міжнародний резонанс Кущ зазначає: «Ця історія з “міндічгейтом” вже попала на шпальти західної преси. Зокрема і у частині ролі НБУ. На жаль очільники Нацбанку проігнорували офіційний запит авторки статті з цього приводу – відомої журналістки Елісон Мутлер (працювала на AP, Радіо Свобода). А така страусина позиція на Заході завжди сприймається як непряме визнання провини. А це загрожує втратою довіри західних партнерів. Такий скандал може ударити по найболючішому – фінансовій допомозі з боку Заходу. Якщо МВФ та ЄС побачать, що керівництво НБУ не вживає належних заходів для боротьби з відмиванням грошей, це стане аргументом для скорочення фінансування Україні».
