Україна продовжує втрачати населення шаленими темпами. Омбудсмен Дмитро Лубінець попереджає: якщо нічого не зміниться, до 2051 року чисельність громадян може скоротитися до 25,2 мільйона, тоді як у 2022 році вона становила 42 мільйони. У 2024 році ця цифра вже знизилася до 35,8 мільйона.
Кріоконсервація — новий пріоритет держави
На думку Лубінця, держава повинна терміново впроваджувати програми для збереження генофонду нації. Омбудсмен запропонував закласти у бюджет витрати на кріоконсервацію репродуктивних клітин українських військових.
“Питання репродуктивного здоров’я та збереження генофонду українського народу є критично важливим і має стати пріоритетом державної політики,” – наголосив він.
Війна, демографічний спад і міграція створюють умови, за яких Україні загрожує втрата не лише кількості, а й якості свого населення.
Демографічна криза: що кажуть експерти
Україна вже стала першою у світі за рівнем смертності та останньою за рівнем народжуваності, згідно з останніми звітами ЦРУ. Ситуацію ускладнює війна: за приблизними підрахунками, понад мільйон військових з обох сторін загинули або отримали поранення. Цивільні втрати досі важко оцінити, але їхня кількість також значна.
Експертка Елла Лібанова попереджає: щоб утримати населення хоча б на рівні 30 мільйонів, Україна має щорічно залучати 300 тисяч мігрантів.
Міграція як необхідність
Залучення мігрантів може стати єдиним варіантом стабілізації демографії. Однак це рішення супроводжується новими викликами. Зокрема, Лібанова зазначила, що після війни інтегрувати мешканців Криму буде легше, ніж Донбасу.
“Інтеграція — це не лише соціальне питання, а й проблема побудови довіри. Донбас, через його тривалий вплив Росії, може стати більшою проблемою,” – сказала Лібанова.
Що далі
Україна стоїть перед вибором: або негайно почати працювати над стабілізацією демографічної ситуації, або втратити статус великої нації. Програми підтримки народжуваності, активна міграційна політика та інвестиції у відновлення соціальних інститутів мають стати пріоритетом.
Питання у тому, чи готова держава до таких кроків, поки більшість громадян вже думає, як вижити в умовах війни та економічної кризи.