Будь-яке обговорення послаблення чи припинення мобілізації в Україні нерозривно пов’язане з одним ключовим чинником – реальними гарантіями безпеки після війни.
Влада ясно дає зрозуміти: без стабільної мирної структури та механізмів, що забезпечують її дотримання, жодних змін.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що ця модель мобілізації не вважається постійною. Однак її перегляд — частковий чи повний — можливий лише після укладання всеосяжної мирної угоди, в якій візьмуть участь не лише Україна, а й міжнародні партнери, включаючи США, європейські країни, а також саму РФ.
За словами президента, після підписання таких угод держава може переглянути організацію військової служби. На концептуальному рівні обговорюються два варіанти:
повне припинення мобілізації;
або поступовий перехід до формату обмеженої мобілізації у поєднанні з демобілізацією окремих категорій військовослужбовців.
Вибір шляху залежатиме виключно від повоєнної обстановки у сфері безпеки.
Чому мобілізацію не можна припинити негайно
Зеленський наголошує, що рішення у цій галузі не можна ухвалювати поспішно. Першорядним завданням держави залишається збереження обороноздатності Збройних Сил та підтримка контролю над поточними позиціями.
Швидке скорочення чисельності військ без жорстких міжнародних гарантій та інструментів моніторингу може створити нові ризики. Тому будь-яке пом’якшення мобілізаційних заходів буде можливим лише за наявності впевненості в тому, що угоди про припинення вогню дотримуються на практиці, а не лише на папері.
Військовий стан та вибори
Навіть у разі підписання мирної угоди військовий стан не буде скасовано одразу. Президент зазначає, що цей правовий режим залишиться чинним протягом перехідного періоду, який триватиме кілька місяців. Це необхідно для стабілізації ситуації та перевірки дотримання зобов’язань у сфері безпеки.
Поки діє воєнний стан, вибори не можуть проводитись. Повернення до виборчого процесу стане можливим лише після виконання всіх етапів угод та повного контролю над ситуацією у сфері безпеки.
