Суперечки навколо історичного правонаступництва Київської Русі тривають давно.
А відтоді, як у листопаді 2014 р. Путін назвав Київську Русь російською державою, більшість істориків в РФ у дусі державної пропаганди намагаються замінити правду вигадкою.
Минулого року президент України Петро Порошенко підписав Указ про вшанування пам’яті князя Володимира. Для тих, хто забув історію, нагадаємо: Володимир Великий, прозваний у народі «Ясним Сонечком», – син Святослава Хороброго, батько Ярослава Мудрого, хреститель Київської Русі, Великий князь Київський, що правив у столиці майже 40 років.
На офіційному сайті президента повідомлялося, що указ підписано «з метою збереження та утвердження традицій української державності, нагадування про роль історичної спадщини Русі-України в їхньому становленні, визнання важливості прийняття християнства для розвитку українського суспільства як невід’ємної частини європейської цивілізації, пам’яті Володимира Великого – видатного державного та політичного діяча, князя Київського, творця середньовічної європейської держави Русі-України, та з нагоди 1000-річчя його упокоєння, що виповнюється 2015 року».
28 липня 2015 року, в День пам’яті великого князя, Порошенко зазначив, що саме за Володимира було закладено основи вільної та незалежної України. Він також наголосив, що з прийняттям християнства князь Володимир не лише визначив європейський напрямок України, а й сприяв її духовному та науковому розвитку та поклав основи зв’язку держави з країнами Заходу.
Цього ж дня данину пам’яті «Ясному Сонечку» віддав російський правитель, тільки зробив це, як завжди, по-своєму. Організувавши в Кремлі банкет на 400 осіб, Путін заявив, що київський князь Володимир поклав початок створенню «єдиної російської нації» та централізованої російської держави. Однак на цьому тертя довкола особистості Великого князя не закінчилися…
Минулими вихідними на Боровицькій площі в Москві почали встановлювати пам’ятник князю Володимиру. 16-метрову фігуру (без правої руки і хреста) доставили до Кремля з майстерні в Хімках. Здавалося б, що поганого в установленні пам’ятника, адже створювати завжди краще, ніж руйнувати? Звісно, це так, якщо не йдеться про чергову нахабну приватизацію української спадщини. А тут відбувається саме це.
Щиросердне зізнання російських «діячів культури» говорить саме за себе. «Пам’ятник символізує певну історичну спадкоємність і невипадково встановлений поряд із Кремлем», – заявив заступник міністра культури Росії Олександр Журавський.
Такої ж ідеології дотримується один із скульпторів проекту, Салават Щербаков: «Проект масштабний, він охоплює всю історію нашої країни – живу, драматичну, і багато хто дивиться на неї по-різному. Тому й до пам’ятника виявляють особливу увагу – мабуть, занадто багато історичних і політичних поглядів тут перетнулося. Але безперечним є одне: князь Володимир створив нашу країну як православну державу, відтоді вона багато пережила, і багато ще попереду. Що ж, намагатимемося скористатися досвідом нашої країни і йти вперед».
Та про який «досвід» ідеться, якщо на момент заснування Московського князівства (1263 рік) Київська Русь зі столицею в Києві існувала вже сотні років?!
На щастя, частина російських істориків поки ще не стала жертвами держапарату і в змозі оцінювати конкретні факти об’єктивно. Наприклад, Ірина Карацуба в інтерв’ю «Радіо Свобода» назвала історію з пам’ятником «продовженням війни в ідеологічній сфері». «Уся ця історія з пам’ятниками спрямована на розпалювання війни, яка вже йде, на жаль, у чому ми винні перед нашими українськими колегами, братами. Я розумію, що слово «брат» в Україні зараз абсолютно неможливо вимовляти [росіянам], і я розумію чому. Є такий гіркий жарт: «Брат біля воріт». І звичайно, це продовження війни в ідеологічній сфері», – наголошує вона.
Відкриття пам’ятника князю Володимиру призначено на 4 листопада – День народної єдності в Росії. Володимир Путін, імовірно, буде на заході особисто. І напевно озвучить чергову промову про «унікальність Росії» і братський народ… Не можна виключати й спроб укотре «переосмислити історію». Тож запасаймося попкорном.
Ірина ШЕВЧЕНКО
