В одному з містечок на Львівщині розгорається скандал через виставку у школі. В селі Муроване, біля Хирова, вшанували Марину Мнішек, яка була з польскої родини, але стала московською царицею.
Деталі про це йдеться у дописі на Facebook військовослужбовця 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Антона Петрівського.
Хто така Марина Мнішек
Польська родина Мнішек колись давно володіла землями в районі села Муроване і саме у цій місцевості народилася Марина Мнішек. В 1605 році вона вийшла заміж за московського царя Лжедмитрія I та стала московською царицею. Після вбивства царя Марина відкупилася коштовностями та грошима, щоб добратися до польського табору. Але згодом її схопили.
В 1608 році вона стала дружиною Лжедмитрія II й разом з ним намагалася захопити Москву. Але їм це не вдалося, в 1610 році її чоловік загинув. Незадовго до цього вона народила спадкоємця царської корони Івана Дмитровича.
Після загибелі чоловіка, Марина зійшлася з отаманом донських козаків Іваном Заруцьким, який обіцяв посадити на трон її сина. Але в 1613 році Земський собор проголосив царем Михайла Романова, позбавив прав на престолонаслідування Марину та її сина.
В 1614 році Марина з Заруцьким пішли до Астрахані, де збиралися створити свою державу. Згодом їх схопили й за наказом царя Михайла у Москві – Заруцького посадили на палю, 4- річного Івана Дмитровича повісили, а Марину Мнішек ув’язнили у Коломні. Згодом вона померла (чи її вбили).
Що трапилося у школі села Муроване
“На Львівщині урочисто відкрили виставку, присвячену московській цариці і її родині. Так, ви все вірно читаєте. Це не помилка. У селі Муроване біля Хирова в школі (!!!) відкрили виставку, присвячену польській родині Мнішек, зокрема Марині Мнішек, яка була московською царицею, а народилась у цьому селі. На плакаті виставки навіть не посоромились про це гордо написати (що вона була московською царицею)!” – написав Антон Петрівський.
Він додав, що церемонія відкриття виставки була пишна, згодом палили свічки та молилися за Марину Мнішек.
“На відкритті виставки палили свічку і молились за цю московську царицю! Ні, це не смішно!”, – каже Петрівський.
На думку військового, у приміщенні цього українського навчального закладу можна було присвятити шкільний простір українським постатям – уродженцям цих земель, які боролись за незалежну Україну.
Це, зокрема, Михайло Кокоць – командир курсів військових старшин УПА, які діяли у с.Тарнавка, Василь Цап’як – інструктор товариства “Січ”, організатор відповідних спортивних товариств у навколишніх селах Хирівщини, Володимир та Іван Босаки – легендарні діячі національно-визвольного руху цього терену і багато інших. Натомість у школі вирішили вшанувати поляків, які були московськими царями.
“Тут безперечно цим питанням повинна зайнятись Служба безпеки України. Всі, хто причетний до відкриття цієї виставки мають отримати підозри. Але ми підходимо до глобальної проблеми. У нас відсутня політика національної пам’яті державотворення у школах. Українські діти досі не розуміють для чого їм українська держава і хто за неї боровся в різні періоди нашої історії. Ми маємо навчитись вшановувати нашу українську національну еліту. Українські юнаки мають розуміти за що вони будуть готові йти до війська коли прийде час”, – вважає військовий.
