Колишня дружина голодуючого в СІЗО Севастополя українського політв'язня Володимира Балуха Наталя повідомила під час допиту в суді про конфлікти Балуха з начальником ІТТ Роздольненського району Валерієм Ткаченко.
За її словами, Ткаченко постійно ображав Володимира за національною ознакою.
Ця інформація проливає світло на характер режиму, який встановлюється в Криму після анексії. Валерій Ткаченко, судячи з прізвища, може мати ту ж саму «національну ознаку», що і Володимир Балух. Якщо інформацію про його конфлікти з політв’язням прочитає іноземець, він просто нічого не зрозуміє.
Але люди, які жили в Радянському Союзі, розуміють все. Ніхто не згадував що ти – українець чи представник іншої «нацменшини», поки ти сам про це не нагадував. Кращою нагородою для такої «людини другого сорту» була фраза, мимохіть кинута «старшим братом»: «Ну ти ж майже росіянин». І, чого гріха таїти, українці або білоруси мали тут перевагу перед представниками інших національностей, їм набагато простіше було виглядати «російськими», ніж казахам, естонцям або євреям. Але, з іншого боку, їх небажання зараховувати себе до імперської більшості викликало куди більше роздратування, навіть нерозуміння – адже є ж шанс стати «справжнім чоловіком», ніхто і не згадає про не найкраще походження, так чому ж відмовляєшся? Націоналіст? Бандерівець?
Не буду, звичайно, стверджувати, що такі настрої були притаманні тоді кожному росіянину. Але я добре пам’ятаю, в якому середовищі цей шалений шовінізм був поширений – в середовищі партійного апарату, КДБ, різних чиновників. Особливо – в нижньому шарі. У тому, до якого тоді відносилися Володимир Путін і його найближчі соратники. А зараз ці люди правлять Росією. І нав’язують їй свої уявлення про те, як потрібно жити.
Тому в поведінці начальника кримського ізолятора я не бачу нічого дивного. І його етнічне походження в даній ситуації особливого значення не має. Навіть якщо він не росіянин за походженням, він може вважати, що його «взяли в свою російську команду», призначивши на відповідальну посаду в номенклатурі. І Балух викликає у нього природне роздратування – просто тим, що не хоче відмовлятися від самого себе, від свого громадянства, від свого походження. Не хоче – хоч має для цього всі можливості.
Саме такі люди завжди викликали особливу ненависть начальства в Радянському Союзі. І сьогодні саме вони – такі як Сенцов, як Балух – викликають особливу ненависть в Росії і в анексованому Криму. Це і є «повернення в рідну гавань», в старе радянське корито.
