Вулиця Володимирська претендує на статус найдавнішої житлової артерії Європи, де люди безперервно мешкають уже понад тисячу років. Guide.kyivcity.gov.ua розповідає детальніше про історію цієї унікальної київської магістралі.
Яка вулиця Києва претендує на звання найстарішої постійно населеної в Європі?
Найстарішою вулицею у Києві майже в один голос науковці називають Володимирську. Адже ділянка цієї вулиці від Десятинної церкви до Софійської брами виникла не пізніше кінця X століття. Тобто вона старша за знаменитий Андріївський узвіз.
Як зазначає tvoemisto.tv, за переказами, князь Володимир будував собі дитинець якраз на тому місці, де раніше жив засновник Києва – легендарний Кий. Звідти й взяла початок майбутня вулиця Володимирська.
А після будівництва Софійського собору на початку XI століття та Золотих воріт близько 1037 року вулицю розширили, щоб вона досягала обох цих архітектурних шедеврів. Так вона стала головною магістраллю і проходила через Місто Володимира та Місто Ярослава, які є найстарішими частинами Києва.
Після того як Київ був зруйнований у монгольській навалі на Русь у 1240 році, вулиця довго лежала занедбаною. У XVII столітті Софійський собор відбудували, верхня половина Володимирської стала частиною Старокиївської фортеці, а наприкінці XVIII століття розпочалося інтенсивне будівництво нижче Золотих воріт.
У XIX столітті після остаточного знесення залишків стародавніх оборонних валів та Старокиївської фортеці окремі частини Андріївської, Софійської та Золотої вулиць об’єднали та вирівняли. Нову вулицю назвали Володимирська на честь великого князя Володимира. Протяжність її становить 2,9 кілометра.
Сьогодні Володимирська є однією з найважливіших туристичних локацій Києва – завдяки історичним пам’яткам. Тут розташовані численні освітні, культурні та урядові заклади.
Це, зокрема, Софійський собор, залишки Золотих воріт, будівлі Київського університету, Педагогічний музей, Оперний театр та Президія Національної академії наук України. Археологічний комплекс на Старокиївській горі, що на початку Володимирської вулиці, взагалі не має аналогів у Європі.
Цікавий факт: чотири будівлі з Володимирської вулиці зображені на реверсах українських гривневих банкнот. Це Софійський собор на 2 гривнях, будівля Центральної Ради на 50 гривнях, Червоний корпус університету на 100 та будівля Президії НАН на 1000.
