Росія знайшла спосіб продавати свою нафту дорожче за обмеження ціни G7 і ЄС. Для цього її компанії збільшили страхування нафтових вантажів до Індії до 60%.
Про це повідомляє Reuters. Зазначається: саме Індія нині є найбільшим покупцем російської нафти.
“Російські компанії забезпечили страхове покриття 60% нафтових вантажів Москви до Індії. Завдяки використанню страховиків Москва може продавати нафту за ціною понад 60 доларів за барель, що перевищує обмеження, встановлені країнами G7, Європейським Союзом та Австралією”, – йдеться у повідомленні.
При цьому наголошується: страхування для решти 40% танкерів, які перевозили нафту до Індії в липні, надавали західні компанії. При цьому ті надають свої послуги лише для російських вантажів, проданих за ціною, що не перевищує встановлену межу.
Водночас, зазначається, російські страхові компанії здебільшого надають свої послуги перевізникам, які мають тісні зв’язки з Росією. Тобто, по суті, РФ сама страхує свої перевезення для обходу ембарго – тоді як судноплавні компанії, наприклад, Греції, ОАЕ та Китаю, під час транспортування російської нафти частіше користуються послугами західних компаній.
З 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Індія поступово нарощувала імпорт російської нафти. Західні санкції, спрямовані на обмеження доступу Росії до світових фінансових ринків та скорочення її доходів від продажу енергоносіїв, змусили Москву шукати нові ринки збуту. Індія стала одним із головних бенефіціарів цієї ситуації, купуючи нафту за зниженими цінами.
За словами джерела в індійській нафтопереробній галузі, зацікавленість Індії в російській нафті зростатиме доти, доки не буде подальшого посилення санкцій. Це означає, що Індія продовжить відігравати ключову роль у підтримці російської економіки, зберігаючи для себе вигідні умови постачання.
Зростання поставок до Індії також змінює традиційні маршрути потоків російської нафти марки ESPO, яка раніше в основному поставлялася до Китаю. Поставки ESPO до Індії в липні зросли до 188 тисяч барелів на добу, використовуючи більші танкери типу Suezmax. Це підкреслює зміну географічних центрів попиту на нафту і вказує на нові тенденції у глобальній енергетичній торгівлі.
