Вчені виявили породи, що виробляють водень, і які поводяться як “реактори”. Вони дають ключ до розуміння того, як працює хімія глибоководних океанів і як, можливо, мільярди років тому зародилося життя.
Видання earth.com пише, що професор Йохан Лісенберг, геолог із Кардіффського університету, вивчав керн із масиву Атлантіс. З’ясувалося, що він містить мантійну породу, яка була змінена морською водою.
Ці породи містять темний мінерал під назвою олівін, багатий залізом і магнієм. Дослідження показали, що коли морська вода вступає в реакцію з ультрамафічними породами, багаті на залізо мінерали, як олівін, перетворюються на нові форми та виділяють водень.
Це багате воднем середовище може підтримувати життя мікробів, які не залежать від сонячного світла і використовують хімічні реакції замість фотосинтезу.
На південь від місця буріння розташоване поле Лост-Сіті – група гарячих джерел на дні Атлантичного океану. Кожне з них являє собою гідротермальне жерло. Це підводне джерело, з якого з кори витікає нагріта, багата мінералами вода, завдяки чому процвітають мікробіологічні спільноти на дні океану.
Багато моделей походження життя наразі розглядають багаті воднем лужні середовища, такі як Лост-Сіті, як багатообіцяючі місця зародження перших метаболічних мереж.
Вони допомагають ученим оцінити, як водень та інші гази з таких порід вплинули на історію, клімат і хімічний склад Землі.
